08 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/33786/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області ((далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач-2) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 (м. Горішні Плавці) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №032650000252 від 03.10.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 28.09.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) з 2015 року.
28.09.2023 позивач звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII) та вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Полтавській області. Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 03.10.2023 №032650000252 відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням з тих мотивів, що у нього наявні всі необхідні підстави (загальний страховий стаж, стаж на посадах в органах державної служби та необхідний вік) для переведення на пенсію державного службовця. Крім того, відповідачем-2 безпідставно не врахований період проходження служби в митних органах до стажу на посадах в органах державної служби, який на підставі пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283), зараховується до стажу державної служби.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.71).
Відповідачі - ГУ ПФУ у Волинській області та ГУ ПФУ в Полтавській області правом подачі відзиву не скористались.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
28.09.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону №889-VIII, та вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Полтавській області.
За результатами поданої заяви рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 03.10.2023 №032650000252 (а.с.10) відмовлено позивачу в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VIII за відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Періоди роботи ОСОБА_1 з 05.04.1993 по 08.09.2020 не враховані до стажу державної служби, оскільки посади працівників митниці не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.
01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону3723-ХІІ вік і страховий стаж (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а).
З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у переведенні на пенсію є недостатність стажу державної служби, а саме: не зарахування служби позивача в митних органах до державної служби.
Статтею 37 Закону № 3723-ХІІвизначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пунктом 8 розділу ХІ Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №283 (вказаний правовий висновок відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №735/939/17).
За змістом пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до частини першої статті 569 МК України працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.
Згідно із частиною першою статті 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991, на що звернута увага у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 05.04.1993 по 08.09.2020 працював на різних посадах в митних органах та позивачу присвоювалися персональні звання: в тому числі з 01.07.1997 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби II рангу» (запис № 15); з 09.11.1999 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби І рангу» (запис № 18); з 31.01.2002 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби III рангу» (запис № 20); з 01.04.2004 - присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 4 рангу» (запис № 24); з 25.06.2005 - присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 3 рангу» (запис № 27); з 25.08.2010 - присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 2 рангу» (запис № 33), з 01.06.2013 - присвоєно 12 ранг державного службовця (запис № 37);з 31.12.2013 - присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи II рангу» (запис № 40); з 25.08.2015 - присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу» (запис № 44) (а.с.16-30).
З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами ОСОБА_2 про те, що відповідач ГУ ПФУ в Полтавській області протиправно не зарахував до стажу державної служби позивача період роботи в митних органах з 05.04.1993 по 08.09.2020, та в сукупності стаж державної служби позивача становить понад 20 років.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача-2 не було фактичних та правових підстав для не зарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи на посадах в митних органах та відмови у зв'язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Також при вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Тобто, позивачу було відмовлено у переведенні на інший вид пенсії рішенням від 03.10.2023 №032650000252, яке було прийняте відділом перерахунків пенсій №2 (м. Горішні Плавні) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Полтавській області відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки рішенням відділу перерахунків пенсій №2 (м. Горішні Плавні) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Полтавській області від 03.10.2023 №032650000252 позивачу безпідставно відмовлено у переході на інший вид пенсії, перерахунку пенсії, тому виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
На думку суду, оскільки за приписами Порядку №22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому належним відповідачем за позовними вимогами зобов'язального характеру є ГУ ПФУ у Волинській області.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення від 03.10.2023 №032650000252, з огляду на наявність у позивача умов для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, враховуючи також відсутність обґрунтованих заперечень відповідачів, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача ГУ ПФУ у Волинській області здійснити переведення позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з 28.09.2023 (часу звернення з відповідною заявою), з врахуванням до стажу державної служби періоду роботи в митних органах з 05.04.1993 по 08.09.2020.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідачі, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача-2, позаяк саме він прийняв спірне рішення, яке в подальшому судом визнано протиправним та скасовано. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на ГУ ПФУ в Полтавській області.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області судовий збір в розмірі 1 073,60 грн., сплачений згідно з квитанцією від 07.11.2023 (а.с.6).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок 66, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №2 (м. Горішні Плавні) управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Полтавській області від 03.10.2023 №032650000252 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за іншим Законом.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 28.09.2023, з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи в митних органах з 05.04.1993 по 08.09.2020.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок 66, код ЄДРПОУ 13967927) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський