Справа №375/1615/23 Головуючий у І інстанції Чорненька О.І.
Провадження № 33/824/77/2024 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
15 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 14 листопада 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 грн. 80 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 09.09.2023року о 21 год. 46 хв. в с. Острів по вул. Білоцерківській, 1 керував транспортним засобом - мопедом марки "Delta 50" без д.н.з. у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager №ARBL-0839. Тест № 6853, результат огляду позитивний та становить - 1,35 проміле, чим порушив п. 2.9-а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпаП.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суддя не надав оцінки тим обставинам, що матеріали справи не містять будь-яких фактичних даних, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та порушення ним правил дорожнього руху.
Зазначає, що працівники поліції підійшли до нього, коли він котив свій транспортний засіб (мопед) додому, оскільки він зламався. Оскільки він вважав, що порушив вимоги законодавства щодо громадського порядку так як знаходився в п'яному вигляді на вулиці, тому погодився пройти огляд на стан сп'яніння. Вказує, що на запитання працівників поліції повідомив, що керував транспортним засобом, однак керування відбувалось до того як він вживав алкогольні напої, після вживання алкогольних напоїв та на момент спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 котив свій транспортний засіб.
Також посилається на наявність процесуальних порушень, оскільки відеозйомка не велась безперервно, а тому вважає, що відеозапис змінювались або редагувались, а тому вказаний відеозапис є неналежним та недопустимим доказом. В протоколі не зазначено назву приладу та його серію.
Вказує, що в матеріалах справи відсутній висновок щодо результатів огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а відеозапис не містить факту доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я та не зафіксовано проведення вказаного огляду, а також відсутні відомості про вручення для підпису ОСОБА_1 акту огляду на стан сп'яніння.
Крім того, апеляційна скарга містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час судового засідання, а постанову суду отримав засобами поштового зв'язку лише 09.12.2023 року.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 14.11.2023 року, а апеляційна скарга подана ОСОБА_1 18.12.2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки він в судовому засіданні присутнім не був, із текстом постанови ознайомився 09.12.2023 року, а тому наявні об'єктивні причини для поновлення пропущеного строку.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.9-а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, суддя обґрунтувала доказами, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленні на огляд до закладу охорони здоров'я, копії постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, розпискою останнього про взяття на себе обов'язку буксирувати транспортний засіб до місця проживання у пішому порядку, відеозаписі події з бодікамери поліцейського.
Сукупності доказів суддя надала належну правову оцінку і дійшла вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі не оспорюється та обставина , що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише котив мопед у руках, спростовується:
-наявністю постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за те, що він 09.09.2023року о 21 год. 46 хв. в с. Острів по вул. Білоцерківській, 1 керував незареєстрованим моторолером без одягнутого шолому та без посвідчення водія;
- відеозаписом події, під час якої ОСОБА_1 не заявляв про те, що він котив мопед про автодорозі у руках і не заперечував факту керування транспортним засобом.
Твердження про те, що відеозапис події є неповним, не може тягнути за собою автоматичне визнання його недопустимим джерелом доказів, оскільки на ньому зафіксовані як дані про визнання особою факту керування транспортним засобом, так і процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення інформації про вид спеціального технічного засобу, який використовувався поліцейським для встановлення стану алкогольного сп'яніння не є тією обставиною, яка ставила під сумнів правильність його складання, оскільки зміст складеного протоколу не суперечить вимогам ст.256 КУпАП.
Наявність у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу не свідчить про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, з результатами якого погодилася особа, щодо якої був проведений такий огляд.
Таким чином, доводи апеляційної скарги правильності висновку судді про доведеність належними і допустимими доказами винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не спростовують.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст.33 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Порушень норм процесуального права, які б слугували підставою для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Рокитнянського районного суду Київської області від 14.11.2023 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення,а постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 14.11.2023 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль