Справа №204/1212/21-ц
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6132/2023
6 вересня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Степанюк І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2023 року (суддя Батрин О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про стягнення грошових коштів,
встановив:
у лютому 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з АТ КБ «Приватбанк»:
- суму процентів за договорами банківського вкладу: №SАMDN25000736585352 від 18.07.2013 року; №SАMDN25000736585381 від 18.07.2013 року, №SАMDN25000736733435 від 24.07.2013 року, №SАMDN25000736733590 від 24.07.2013 року, №SАMDN25000737312901 від 28.08.2013 року, №SАMDN25000737312992 від 28.08.2013 року, №SАMDN25000737427561 від 04.09.2013 року, у загальному розмірі 50,22Євро та за договорами банківського вкладу: №SАMDN25000737427728 від 04.09.2013 року, №SAMDN25000738312579 від 07.10.2013 року, №SAMDN25000738312681 від 07.10.2013 року, №SAMDN25000738758991 від 23.10.2013 року, №SAMDN25000739020515 від 06.11.2013 року, №SAMDN25000739020060 від 06.11.2013 року, №SAMDNWFD0070030741000 від 09.12.2013 року у загальному розмірі 47,16 доларів США;
- 3% річних, нарахованих на заборгованість за договорами банківського вкладу: №SАMDN25000736585352 від 18.07.2013 року; №SАMDN25000736585381 від 18.07.2013 року, №SАMDN25000736733435 від 24.07.2013 року, №SАMDN25000736733590 від 24.07.2013 року, №SАMDN25000737312901 від 28.08.2013 року, №SАMDN25000737312992 від 28.08.2013 року, №SАMDN25000737427561 від 04.09.2013 року у загальному розмірі 19 314,14 Євро та за договорами банківського вкладу: №SАMDN25000737427728 від 04.09.2013 року, №SAMDN25000738312579 від 07.10.2013 року, №SAMDN25000738312681 від 07.10.2013 року, №SAMDN25000738758991 від 23.10.2013 року, №SAMDN25000739020515 від 06.11.2013 року, №SAMDN25000739020060 від 06.11.2013 року, №SAMDNWFD0070030741000 від 09.12.2013 року у загальному розмірі 17 972,04 доларів США;
- 3% від суми утриманих банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної виплати за договорами банківського
вкладу: №SАMDN25000736585352 від 18.07.2013 року; №SАMDN25000736585381 від 18.07.2013 року, №SАMDN25000736733435 від 24.07.2013 року, №SАMDN25000736733590 від 24.07.2013 року, №SАMDN25000737312901 від 28.08.2013 року, №SАMDN25000737312992 від 28.08.2013 року, №SАMDN25000737427561 від 04.09.2013 року у загальному розмірі 241 846,83 Євро та за договорами банківського вкладу: №SАMDN25000737427728 від 04.09.2013 року, №SAMDN25000738312579 від 07.10.2013 року, №SAMDN25000738312681 від 07.10.2013 року, №SAMDN25000738758991 від 23.10.2013 року, №SAMDN25000739020515 від 06.11.2013 року, №SAMDN25000739020060 від 06.11.2013 року, №SAMDNWFD0070030741000 від 09.12.2013 року у загальному розмірі 227 138,80 доларів США.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що він уклав з ПАТ «КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», договори банківського вкладу, а саме:
1) договір №SАMDN25000736585352 від 18.07.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 29 757,39 євро, рахунок для зарахування вкладу № 26358620741278, рахунок для зарахування процентів № 26358620741278, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 18.07.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
2) договір №SАMDN25000736585381 від 18.07.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 35 014,38 євро, рахунок для зарахування вкладу № 26358620741472, рахунок для зарахування процентів № 26358620741472, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 18.07.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
3) договір №SАMDN25000736733435 від 24.07.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 40 263,02 євро, рахунок для зарахування вкладу № 26357621026164, рахунок для зарахування процентів № 26357621026164, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 24.07.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
4) договір №SАMDN25000736733590 від 24.07.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 27 811,68 євро, рахунок для зарахування вкладу № 26357621027237, рахунок для зарахування процентів № 26357621027237, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 24.07.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
5) договір №SАMDN25000737312901 від 28.08.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 24 135,05 євро, рахунок для зарахування вкладу № 26350621637408, рахунок для зарахування процентів № 26350621637408, ставка - 7 % річних, строк 366 днів по 28.08.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
6) договір №SАMDN25000737312992 від 28.08.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 24 457,73 євро, рахунок для зарахування вкладу № 26350621638225, рахунок для зарахування процентів № 26350621638225, ставка - 7% річних, строк 366 днів по 28.08.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
7) договір №SАMDN25000737427561 від 04.09.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 30 203,84 євро, рахунок для зарахування вкладу № 263586216007827, рахунок для зарахування процентів № 263586216007827, ставка - 7% річних, строк 366 днів по 04.09.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
8) договір №SАMDN25000737427728 від 04.09.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 30 203,84 євро, рахунок для зарахування вкладу № 26358621609502, рахунок для зарахування процентів № 26358621609502, ставка - 7% річних, строк 366 днів по 04.09.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів
- 1 місяць;
9) договір №SAMDN25000738312579 від 07.10.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 50 000 доларів США, рахунок для зарахування вкладу № 26358622061246, рахунок для зарахування процентів № 26358622061246, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 07.10.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
10) договір №SAMDN25000738312681 від 07.10.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 20 381,50 доларів США, рахунок для зарахування вкладу № 26358622061848, рахунок для зарахування процентів № 26358622061848, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 07.10.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
11) договір №SAMDN25000738758991 від 23.10.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 28 535,03 доларів США, рахунок для зарахування вкладу № 26358622273614, рахунок для зарахування процентів № 26358622273614, ставка - 8,5% річних, строк 366 днів по 23.10.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
12) договір №SAMDN25000739020515 від 06.11.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 36 223,27 доларів США, рахунок для зарахування вкладу № 26359622188087, рахунок для зарахування процентів № 26359622188087, ставка - 8,5% річних, строк 366 днів по 06.11.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
13) договір №SAMDN25000739020060 від 06.11.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 50 000 доларів США, рахунок для зарахування вкладу № 26359622187204, рахунок для зарахування процентів № 26359622187204, ставка - 8,5% річних, строк 366 днів по 06.11.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць;
14) договір №SAMDNWFD0070030741000 від 09.12.2013 року (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 41 999,00 доларів США, рахунок для зарахування вкладу № 26357623024915, рахунок для зарахування процентів № 26357623024915, ставка - 10% річних, строк 366 днів по 09.12.2014 року включно з автоматичним продовженням, період нарахування процентів - 1 місяць.
Позивач зазначав, що на виконання умов вищезазначених договорів він вніс на депозитні рахунки ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в євро та доларах США в сумах, зазначених у договорах, а банк зобов'язався виплатити йому суми вкладів та проценти за ними на умовах та у порядку, встановлених договорами. Внесення грошових коштів на передбачені договорами відповідні рахунки підтверджуються довідками про наявність у нього відповідних рахунків в АТ КБ «Приватбанк» станом на 1 жовтня 2013 року та 3 лютого 2014 року.
Позивач посилався на те, що згідно з п. 9, 13 договорів він має право вимагати дострокового розірвання договору з виплатою вкладу в повному обсязі з урахуванням нарахованих процентів за кожний повний строк вкладу, у зв'язку з чим 18 травня 2018 року він подав до банку заяви про розірвання депозитних договорів та виплату належних йому сум банківських вкладів, однак зазначені заяви відповідачем задоволено не було, кошти не повернуті.
Позивач зазначав, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року у справі №757/34710/18-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, стягнуто з Акціонерного товариства «Кредитний банк «Приватбанк» на його користь суму вкладів з нарахованими відсотками у розмірі 331 388,47 євро та 308 363,05 доларів США, 3% річних у розмірі 73847грн 66 коп., пеню у розмірі 4 222грн 76 коп., без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку, з яких:
- за договором № SАMDN25000736585352 від 18.07.2013 суму вкладу в розмірі
29757,39 євро, відсотки у розмірі 11 100,73 євро, 3% річних у розмірі 5 076грн 37 коп., пеню у розмірі 277грн 03 коп.;
- за договором № SАMDN25000736585381 від 18.07.2013 суму вкладу у розмірі 35014,38 євро, відсотки у розмірі 13 059,91 євро, 3% річних у розмірі 5 972грн 87 коп., пеню у розмірі 326грн 08 коп.;
- за договором № SАMDN25000736733435 від 24.07.2013 суму вкладу у розмірі 40263,02 євро, відсотки у розмірі 15 012,9 євро, 3% річних 6 867грн 83 коп., пеню у розмірі 375грн 14 коп.;
- за договором № SАMDN25000736733590 від 24.07.2013 суму вкладу у розмірі 27811,68 євро, відсотки у розмірі 10 370,16 євро, 3% річних у розмірі 4 743грн 80 коп., пеню у розмірі 259грн 14 коп.;
- за договором № SАMDN25000737312901 від 28.08.2013 суму вкладу у розмірі 24135,05 євро, відсотки у розмірі 8 858,57 євро, 3% річних у розмірі 4 099грн 35 коп., пеню у розмірі 209грн 78 коп.;
- за договором № SАMDN25000737312992 від 28.08.2013 суму вкладу у розмірі 24457,73 євро, відсотки у розмірі 8 977,01 євро, 3% річних у розмірі 4 153грн 95 коп., пеню у розмірі 212грн 56 коп.;
- за договором № SАMDN25000737427561 від 04.09.2013 суму вкладу у розмірі 30203,84 євро, відсотки у розмірі 11 081,13 євро, 3% річних у розмірі 5 129грн 43 коп., пеню у розмірі 262грн 53 коп.;
- за договором № SАMDN25000737427728 від 04.09.2013 суму вкладу у розмірі 30203,84 євро, відсотки у розмірі 11 081,13 євро, 3% річних у розмірі 5 129грн 43 коп., пеню у розмірі 262грн 53 коп.;
- за договором № SAMDN25000738312579 від 07.10.2013 року суму вкладу у розмірі 50 000 доларів США, відсотки у розмірі 16 153,42 доларів США, 3% річних у розмірі 7 009грн 77 коп., пеню у розмірі 397грн 28 коп.;
- за договором № SAMDN25000738312681 від 07.10.2013 року суму вкладу у розмірі 20 381,50 доларів США, відсотки у розмірі 6 584,62 доларів США, 3% річних у розмірі 2 857грн 27 коп., пеню у розмірі 162грн 07 коп.;
- за договором № SAMDN25000738758991 від 23.10.2013 року суму вкладу у розмірі 28 535,03 доларів США, відсотки у розмірі 10 393,46 доларів США, 3% річних у розмірі 4 124грн 88 коп., пеню у розмірі 257грн 05 коп.;
- за договором № SAMDN25000739020515 від 06.11.2013 року суму вкладу у розмірі 36 223,27 доларів США, відсотки у розмірі 13 136,14 доларів США, 3% річних у розмірі 5 230грн 16 коп., пеню у розмірі 326грн 24 коп.;
- за договором № SAMDN25000739020060 від 06.11.2013 року суму вкладу у розмірі 50 000 доларів США, відсотки у розмірі 18 132,18 доларів США, 3% річних у розмірі 7 219грн 45 коп., пеню у розмірі 450грн 43 коп.;
- за договором № SAMDNWFD0070030741000 від 09.12.2013 року суму вкладу у розмірі 41 999 доларів США, відсотки у розмірі 16 824,43 доларів США, у розмірі 6233грн 10 коп., пеню у розмірі 444грн 90 коп.
Позивач зазначав, що банком в добровільному порядку вказане рішення суду не було виконано, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до Державної виконавчої служби і тільки 17 червня 2020 року присуджені кошти були йому виплачені, що підтверджується випискою з його рахунку.
Позивач посилався на те, що 25 квітня 2017 року Комітетом управління активами і пасивами ПАТ КБ «ПриватБанк» змінена відсоткова ставка по депозитам фізичних осіб в національній та іноземній валюті, встановлено з 4 травня 2017 року процентну ставку по знов укладеним та пролонгованим вкладам фізичних осіб у розмірі 0,01%. Відповідно до умов пунктів 2, 3 вищезазначених договорів та статей 1058, 1061 Цивільного кодексу України, ПАТ КБ «ПриватБанк», окрім суми вкладів, зобов'язаний йому виплатити нараховані на вклади проценти за період з 22 травня 2018 по 17 червня 2020 року,
загальна сума яких складає 50,22 євро та 47,16 доларів США.
Позивач вважав, що крім виконання своїх грошових зобов'язань за договорами банківського вкладу, АТ КБ «ПриватБанк», в якості міри відповідальності за порушення грошового зобов'язання, яка передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на його користь три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, тобто з 10 липня 2018 року - дня, наступного за днем коли він звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, до дня фактичної виплати суми банківських вкладів (депозитів) та нарахованих за ними процентів - 17 червня 2020 року, загальна сума трьох процентів річних становить 19 314,14 євро та 17 972,04 доларів США.
Також позивач посилався на наявність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі трьох процентів від суми утримуваних ним коштів, оскільки відмова банку своєчасно видати вкладнику належні йому кошти, а в подальшому - виконати рішення суду, свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої Законом України "Про захист прав споживачів" у вигляді сплати пені у розмірі трьох процентів від суми утримуваних ним коштів за кожен день прострочення до дня фактичної видачі. Розмір пені за 954 днів становить 6 500 712,46 доларів США та 6 921 659,13 євро, однак з урахуванням практики Верховного Суду, він не проти стягнення відсотків у межах суми вкладів, зокрема 241 846,83 євро та 227 138,80 доларів США.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Кредитний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 3% річних: за договором №SАMDN25000736585352 від 18.07.2013 року; договором №SАMDN25000736585381 від 18.07.2013 року, договором №SАMDN25000736733435 від 24.07.2013 року, договором №SАMDN25000736733590 від 24.07.2013 року, договором №SАMDN25000737312901 від 28.08.2013 року, договором №SАMDN25000737312992 від 28.08.2013 року, договором №SАMDN25000737427561 від 04.09.2013 року за період з 10.07.2018 року по 17.06.2020 року у загальному розмірі 19 314,14 Євро, без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку; та за договором №SАMDN25000737427728 від 04.09.2013 року, договором №SAMDN25000738312579 від 07.10.2013 року, договором №SAMDN25000738312681 від 07.10.2013 року, договором №SAMDN25000738758991 від 23.10.2013 року, договором №SAMDN25000739020515 від 06.11.2013 року, договором №SAMDN25000739020060 від 06.11.2013 року, договором №SAMDNWFD0070030741000 від 09.12.2013 року за період з 10.07.2018 року по 17.06.2020 року у загальному розмірі 17 972,04 доларів США без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Відповідач зазначає, що 17 листопада 2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» був укладений договір переведення боргу, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» є новим боржником за депозитними договорами №SАMDN25000736585352, №SАMDN25000736585381, №SАMDN25000736733435, №SАMDN25000736733590, №SАMDN25000737312901, №SАMDN25000737312992, №SАMDN25000737427561, №SАMDN25000737427728, №SAMDN25000738312579, №SAMDN25000738312681, №SAMDN25000738758991, №SAMDN25000739020515, №SAMDN25000739020060, №SAMDNWFD0070030741000, а тому даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, так як належним відповідачем у даній справі є ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон».
Відповідач стверджує, що договір про переведення боргу від 17 листопада 2014
року не є нікчемним, відповідно до постанови Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №321/1260/19; є дійсним, відповідно до постанови Верховного Суду від 1 червня 2022 року у справі №904/1721/20; є правомірним, оскільки недійсність договору прямо не встановлена законом та відсутнє судове рішення, яким договір був би визнаний судом недійсним; укладений з повним дотриманням вимог статей 520, 521 ЦК України, оскільки згода кредиторів на переведення їх грошових коштів на підставі договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» була отримана у спосіб, визначений ст. 205 ЦК України; зберігає свою обов'язковість для виконання своїх обов'язків новим боржником перед кредиторами, оскільки належним боржником за депозитним договором та особа, яка повинна виконувати всі договірні зобов'язання за таким договором, є ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» та всі правові наслідки, що були породжені з моменту укладання між первісним та новим боржником договору про переведення боргу, зберігаються до моменту визнання недійсним правочину на підставі рішення суду.
Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні не навів жодного аргументу щодо поданих банком доказів в підтвердження факту відсутності обов'язку виконувати свої зобов'язання за договорами, які є предметом розгляду, а відтак не врахував, що банк не є належним відповідачем у даній справі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Маслов С.С. просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів відповідачем на власний розсуд.
Представник позивача зазначає, що 18.05.2018 року позивач подав до відповідача заяви про розірвання депозитних договорів та виплату належних йому сум банківських вкладів, однак зазначені заяви відповідачем задоволено не було, кошти не повернуті. Відповідач надав письмову відповідь позивачу, яка була приєднана до матеріалів справи, за якою було відмовлено в задоволенні вимог позивача. Разом з цим, відповідач нічого не вказував про переведення боргу на іншу особу, а продовжував виступати у якості боржника за вказаними договорами.
Також представник позивача посилається на те, що АТ КБ «Приватбанк» під час розгляду справи №757/34710/18-ц надавав заперечення та пояснення щодо предмету спору, проте про існування договору про переведення боргу від 17.11.2014 року та зміну боржника з АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» нічого суду не повідомляв, вказане товариство до участі у справі не залучалося.
Представник позивача стверджує, що вперше про існування вказаного договору від 17.11.2014 року (б/н) представник відповідача повідомив суду та позивачу в 2021 році під час розгляду цього позову, що свідчить про те, що на час виникнення вказаних правовідносин ніякого договору про заміну боржника та переведення боргу, по крайній мірі щодо кредитора ОСОБА_1 , ніякого переведення грошових коштів ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» не було.
Крім того представник позивача зазначає, що предметом даного спору є стягнення грошових коштів з відповідача за період з 10.07.2018 року, наступного дня звернення до суду з позовом до фактичного виконання судового рішення 17.06.2020 року (фактичної виплати грошових коштів). Тобто, вказані позовні вимоги є більше похідними від первісного позову, розглянутого судом 12.06.2019 року, і стосуються періоду часу прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, який не був охоплений судом під час розгляду справи, у зв'язку з тривалістю розгляду справи з моменту подання позову (10.07.2018 року) до набрання чинності рішенням суду (18.02.2020 року) та по час фактичного виконання рішення (17.06.2020 року).
ТОВ «ФК «Фінілон», будучи належним чином повідомленим про день на час розгляду апеляційної скарги (с.с.133 т.2). свого представника у судове засідання не направив, клопотання про його перенесення не подав, тому відповідно до положень ст.
372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у його відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника АК «КБ «Приватбанк» - адвоката Тузову В.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача - адвоката Баранікової М.М., яка просила залишити рішення без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» були укладені наступні договори банківського вкладу (депозиту):
1) 18.07.2013 - договір № SАMDN25000736585352 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 29 757,39 євро, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 18.07.2014 року включно з автоматичним продовженням;
2) 18.07.2013 року - договір № SАMDN25000736585381 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 35 014,38 євро, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 18.07.2014 року включно з автоматичним продовженням;
3) 24.07.2013 року договір № SАMDN25000736733435 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 40 263,02 євро, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 24.07.2014 року включно з автоматичним продовженням;
4) 24.07.2013 року договір № SАMDN25000736733590 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 27 811,68 євро, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 24.07.2014 року включно з автоматичним продовженням;
5) 28.08.2013 року договір № SАMDN25000737312901 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 24 135,05 євро, ставка - 7 % річних, строк 366 днів по 28.08.2014 року включно з автоматичним продовженням;
6) 28.08.2013 року договір № SАMDN25000737312992 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 24 457,73 євро, ставка - 7% річних, строк 366 днів по 28.08.2014 року включно з автоматичним продовженням;
7) 04.09.2013 року договір № SАMDN25000737427561 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 30 203,84 євро, ставка - 7% річних, строк 366 днів по 04.09.2014 року включно з автоматичним продовженням;
8) 04.09.2013 року договір № SАMDN25000737427728 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 30 203,84 євро, ставка - 7% річних, строк 366 днів по 04.09.2014 року включно з автоматичним продовженням;
9) 07.10.2013 року договір № SAMDN25000738312579 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 50 000 доларів США, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 07.10.2014 року включно з автоматичним продовженням;
10) 07.10.2013 року договір №SAMDN25000738312681 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 20 381,50 доларів США, ставка - 7,5% річних, строк 366 днів по 07.10.2014 року включно з автоматичним продовженням;
11) 23.10.2013 року договір №SAMDN25000738758991 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 28 535,03 доларів США, ставка - 8,5% річних, строк 366 днів по 23.10.2014 року включно з автоматичним продовженням;
12) 06.11.2013 року договір № SAMDN25000739020515 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 36 223,27 доларів США, ставка - 8,5% річних, строк 366 днів по 06.11.2014 року включно з автоматичним продовженням;
13) 06.11.2013 року договір № SAMDN25000739020060 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 50 000 доларів США, ставка - 8,5% річних, строк 366 днів по 06.11.2014 року включно з автоматичним продовженням;
14) 09.12.2013 року договір № SAMDNWFD0070030741000 (вклад «Стандарт на 12 мес.»), сума вкладу 41 999,00 доларів США, ставка - 10% річних, строк 366 днів по 09.12.2014 року включно з автоматичним продовженням.
Рішенням Печерського районного суду міста Київ від 12 червня 2019 року стягнуто
з Акціонерного товариства «Кредитний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1
- за договором № SАMDN25000736585352 від 18.07.2013 суму вкладу в розмірі 29 757,39 євро, відсотки у розмірі 11 100,73 євро, 3% річних у розмірі 5 076грн 37 коп., пеню у розмірі 277грн 03 коп.
- за договором № SАMDN25000736585381 від 18.07.2013 суму вкладу у розмірі 35 014,38 євро, відсотки у розмірі 13 059,91 євро, 3% річних у розмірі 5 972грн 87 коп., пеню у розмірі 326грн 08 коп.
- за договором № SАMDN25000736733435 від 24.07.2013 суму вкладу у розмірі 40 263,02 євро, відсотки у розмірі 15 012,9 євро, 3% річних 6 867грн 83 коп., пеню у розмірі375грн 14 коп.
- за договором № SАMDN25000736733590 від 24.07.2013 суму вкладу у розмірі 27 811,68 євро, відсотки у розмірі 10 370,16 євро, 3% річних у розмірі 4 743грн 80 коп., пеню у розмірі 259грн 14 коп.
- за договором № SАMDN25000737312901 від 28.08.2013 суму вкладу у розмірі 24 135,05 євро, відсотки у розмірі 8 858,57 євро, 3% річних у розмірі 4 099грн 35 коп., пеню у розмірі 209грн 78 коп.
- за договором № SАMDN25000737312992 від 28.08.2013 суму вкладу у розмірі 24 457,73 євро, відсотки у розмірі 8 977,01 євро, 3% річних у розмірі 4 153грн 95 коп., пеню у розмірі 212грн 56 коп.
- за договором № SАMDN25000737427561 від 04.09.2013 суму вкладу у розмірі 30 203,84 євро, відсотки у розмірі 11 081,13 євро, 3% річних у розмірі 5 129 грн 43 коп., пеню у розмірі 262грн 53 коп.
- за договором № SАMDN25000737427728 від 04.09.2013 суму вкладу у розмірі 30 203,84 євро, відсотки у розмірі 11 081,13 євро, 3% річних у розмірі 5 129грн 43 коп., пеню у розмірі 262грн 53 коп.
- за договором № SAMDN25000738312579 від 07.10.2013 року суму вкладу у розмірі 50 000 доларів США, відсотки у розмірі 16 153,42 доларів США, 3% річних у розмірі 7009грн 77 коп., пеню у розмірі 397грн 28 коп.
- за договором № SAMDN25000738312681 від 07.10.2013 року суму вкладу у розмірі 20 381,50 доларів США, відсотки у розмірі 6 584,62 доларів США, 3% річних у розмірі 2857грн 27 коп., пеню у розмірі 162грн 07 коп.
- за договором № SAMDN25000738758991 від 23.10.2013 року суму вкладу у розмірі 28 535,03 доларів США, відсотки у розмірі 10 393,46 доларів США, 3% річних у розмірі 4124грн 88 коп., пеню у розмірі 257грн 05 коп.
- за договором № SAMDN25000739020515 від 06.11.2013 року суму вкладу у розмірі 36 223,27 доларів США, відсотки у розмірі 13 136,14 доларів США, 3% річних у розмірі 5 230грн 16 коп., пеню у розмірі 326грн 24 коп.
- за договором № SAMDN25000739020060 від 06.11.2013 року суму вкладу у розмірі 50000 доларів США, відсотки у розмірі 18 132,18 доларів США, 3% річних у розмірі 7219грн 45 коп., пеню у розмірі 450грн 43 коп.
- за договором № SAMDNWFD0070030741000 від 09.12.2013 року суму вкладу у розмірі 41 999 доларів США, відсотки у розмірі 16 824,43 доларів США, у розмірі 6 233грн 10 коп., пеню у розмірі 444грн 90 коп.
Судом встановлено і відповідачем не заперечується, що рішення суду було виконано 17 червня 2020 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за договорами банківських вкладів за період з 22 травня 2018 року по 17 червня 2020 року та 3% відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 10 липня 2018 року по 17 лютого 2021 року, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та банком були припинені договірні правовідносини після подання позивачем заяви про розірвання договорів, а після ухвалення рішення суду про розірвання договорів банківських вкладів між сторонами не існує споживчих правовідносин.
Рішення суду в цій частині не оскаржується, тому відповідно до положень частини 1 статті 367 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за договорами банківського вкладу, суд виходив з того, що банк після звернення позивача із заявою про розірвання договорів свої зобов'язання не виконав, грошові кошти та нараховані проценти не виплатив, а рішення суду виконав тільки 17 червня 2020 року, тому позивач має право отримати відшкодування за несвоєчасне виконання боржником своїх зобов'язань на підставі ст. 625 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального права.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в нормах, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Положення статті 11 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 зазначено, що: «після розірвання договорів банківського вкладу в судовому порядку банк не звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов'язань згідно зі статтею 625 ЦК України, частиною другою якої встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання по поверненню грошових коштів за договорами банківських вкладів, виконав рішення суду 17 червня 2020 року, суд
першої інстанції правомірно на підставі частини 2 ст. 625 ЦПК України стягнув на користь позивача 3% річних, виходячи із розміру простроченого зобов'язання.
Апеляційна скарга не містить доводів неправильності розрахунку задоволених позовних вимог, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для перегляду рішення суду в цій частині.
Доводи апеляційної скарги, що АТ «КБ «Приватбанк» не є належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 у даній справі, оскільки 17 листопада 2014 року уклав договір з ТОВ «ФК «Фінілон» про переведення боргу, за умовами якого новим боржником стало ТОВ «ФК «Фінілон», колегія суддів вважає безпідставними.
Статтею 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Законодавець встановлює обмеження на заміну боржника у зобов'язанні поза волею кредитора. Такий підхід має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов'язання внаслідок заміни особи боржника. Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов'язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).
Відповідно до ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення договору (двостороннього правочину) між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу.
Відсутність згоди кредитора на переведення боргу свідчить, що договір про переведення боргу між новим та первісним боржниками не породив правових наслідків для кредитора, тобто не відбулося переведення боргу.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2023 року у справі № 175/4639/19.
Крім того, згідно із статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Для кредитора має суттєве значення особа боржника, оскільки від цього залежить забезпечення зобов'язання такими критеріями, як платоспроможність, добросовісність та надійність контрагента.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Оскільки договір між сторонами укладено у письмовій формі, який містить умови
про їх двостороннє волевиявлення, передбачені статтею 205 ЦК України положення про мовчазну згоду не застосовуються до правовідносин сторін у цій справі, правочин щодо заміни кредитора також має бути укладено у письмовій формі, що спростовує доводи відповідача.
Під час судового розгляду відповідачем не надано доказів, що кредитор (позивач) надав дозу на заміну боржника, тому АТ КБ «Приватбанк» є належним відповідачем у даній справі.
Крім того, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року саме з АТ КБ «Приватбанк» були стягнені суми вкладів та нараховані відсотки, а відтак саме АТ КБ «Приватбанк» зобов'язаний був виконати рішення суду та несе відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду.
Посилання у апеляційній скарзі на незастосування судом правових висновків Верховного Суду, викладених у справах №530/1995/18 від 28 вересня 2022 року, №263/11275/18 від 06 жовтня 2021 року та № 607/11746/17 від 10 березня 2021 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у даній справі не є подібними до правовідносин, стосовно яких зроблені правові висновки Верховного Суду у зазначених справах.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 8 березня 2024 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук