Номер провадження 22-ц/821/327/24Головуючий по 1 інстанції
Справа № 699/730/20 Категорія: 304090200 Літвінова Г.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
06 березня 2024 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
позивач - Акціонерне товариство «ТаскомБанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»;
розглянувши у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ТаскомБанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «ТаскомБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою-Договором № 002/3506976-СК від 12.05.2017.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12.05.2017 між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «ТаскомБанк», поточне найменування та організаційно-правова форма якого АТ «ТаскомБанк», було укладено заяву-договір № 002/3506976-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з можливістю встановлення кредитного ліміту).
Предметом договору є надання позивачем відповідачу грошових коштів на таких умовах відновлювальної кредитної лінії:
- максимальна сума кредитного ліміту - 100000,00 грн.;
- строк користування - 365 днів з автоматичною пролонгацією на такий самий строк;
- проценти за користування кредитом: 48,0% - з 12.05.2017 по 30.11.2017; 39,6% - з 01.12.2017 по 31.01.2019; 43,2% - з 01.02.2019;
- штраф за прострочення обов'язкового мінімального платежу - 100,00 грн. за кожен акт прострочення платежу;
- цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав у повному обсязі.
У подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору - сплачувати заборгованість за кредитом та проценти. Банк неодноразово телефонними повідомленнями сповіщав позичальника про наявність заборгованості за кредитом та необхідність її погашення у стислі строки.
Однак відповідач умови договору не виконав, унаслідок чого станом на 31.01.2021 утворилась заборгованість у розмірі 41955,54 грн., у т.ч.:
- заборгованість за тілом кредиту (у т.ч. прострочена) - 25426,01 грн.,
- заборгованість за відсотками (у т. ч. прострочена) - 15529,53 грн.,
- сума нарахованого штрафу - 1000,00 грн.
Позивач 31.01.2020 надіслав відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та необхідність погашення заборгованості, однак відповідач заборгованість не погасив.
За таких умов позивач просив стягнути з відповідача кредитну заборгованість за договором від 12.05.2017 № 002/3506976-СК станом на 31.01.2020 у розмірі 41955,54 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2021 залучено до участі у справі правонаступника позивача - ТОВ «Вердикт Капітал».
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2023 залучено до участі у справі правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» - ТОВ «Дебт Форс».
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2023 року в задоволенні позову АТ «ТаскомБанк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТОВ «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки кредитна заборгованість була погашена відповідачем в повному обсязі на користь АТ «ТаскомБанк» 27.12.2019, то правонаступники позивача не мають права на стягнення з відповідача кредитної заборгованості.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Дебт Форс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2023 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Зміст апеляційної скарги аналогічний обставинам викладеним у позовній заяві про стягнення заборгованості.
Крім того, скаржник в обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до наданої відповідачем довідки від 23.10.2023 № 107/513 по кредитному Договору № № 002/3506976-СК від 12.05.2017 року, станом на 23.10.2023 року заборгованість перед АТ «ТаскомБанк» відсутня оскільки 08.02.2021 між АТ «ТаскомБанк» як первісним кредитором, та ТОВ «Вердикт Капітал» як новим кредитором було укладено Договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі прав вимог. Відповідно рахунок відповідача в АТ «ТаскомБанк» закрито і відсутня заборгованість перед АТ «ТаскомБанк» у зв'язку з відступленням права вимоги, а не з погашенням ним заборгованості за кредитним договором.
На підтвердження існуючої заборгованості, позивачем було надано суду розрахунок заборгованості відповідача станом на 31.01.2020, де загальна заборгованість за кредитом складає - 41955,54 грн., з яких, заборгованість за тілом кредиту становить 25426,01 грн.; заборгованість за відсотками - 15529,53 грн.; штраф - 1000,00 грн., а також виписки по рахунку.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та винесеним з неповним дослідженням матеріалів справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Перебийніс С.В. подала відзив на апеляційну скаргу та посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2023 року залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказане судове рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 12.05.2017 підписав заяву-договір № 002/3506976-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. У цій заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок, встановити на нього кредитний ліміт в рамках пакету послуг «Кредитка» для здійснення операцій за рахунком, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку, та здійснювати кредитування рахунку в розмірі та на умовах згідно з інформацією, наведеною у цій заяві-договорі та на визначених Договором умовах зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. (п. 2, 3 р. 1). Відповідно до заяви-договору відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ТаскомБанк», яка розміщена на вебсайті банку: www.tascombank.com.ua на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та приєднався до умов публічної пропозиції банку на укладання договору, згідний, що дана заява-договір, а також тарифи банку є невід'ємними частинами договору, підтвердив, що ознайомлений зі змістом договору з усіма додатками до нього, ознайомлений з тарифами та погоджується з ними.
Також у заяві вказано, що відповідач повідомлений про те, що умови надання та обслуговування Кредитної лінії, у тому числі орієнтовний графік погашення, детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших його фінансових зобов'язань, реальна процентна ставка та усі інші умови кредитування викладені в Додатку 1 до даної заяви-договору (п. 1 р. 2).
З додатку 1 до указаної заяви від 12.05.2017 - Умов надання та обслуговування кредитної лінії за кредитним продуктом «Кредитна картка «Велика п'ятірка» в рамках пакету послуг «Кредитка» - вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з умовами пакету послуг, яким визначено, зокрема, строк дії кредитного ліміту - 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту та який може бути автоматично пролонговано на такий же строк; форма кредитування - встановлення на поточний рахунок ліміту кредитної лінії; порядок повернення заборгованості: щомісячна сплата суми обов'язкового мінімального платежу, розмір, порядок сплати та складові якого визначаються у тарифах за пакетом послуг; мінімальний розмір ліміту кредитної лінії - 1000,00 грн; максимальний розмір ліміту кредитної лінії - 100000,00 грн; процентна ставка за користування лімітом кредитної лінії під час пільгового періоду - 0,0001%; процентна ставка за користування лімітом кредитної лінії після закінчення дії пільгового періоду та за заборгованістю, на яку не розповсюджується пільговий період - 48%. Указаний документ підписаний відповідачем. Вбачається, що відповідач виявив бажання отримати продукт «Велика п'ятірка», строк кредиту - 365 днів (т. 1, а.с. 8-9).
У Додатку 1 до протоколу тарифного комітету визначено умови обслуговування за кредитним продуктом «Кредитна картка «Велика п'ятірка», а саме: обов'язковий мінімальний платіж (ОПМ); пільговий період; частку обов'язкового погашення тіла кредиту; проценти за користування кредитною лінією; проценти річних; проценти за користування несанкціонованим овердрафтом; штраф за прострочення ОМП; страховий тариф.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором від 12.05.2017 № 002/3506976-СК станом на 31.01.2020 заборгованість за тілом кредиту становить 25426,01 грн., заборгованість за відсотками - 15529,53 грн., штраф - 1000,00 грн. Загальна заборгованість за кредитом - 41955,54 грн. (т. 1, а.с. 23).
Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 31.01.2020 до 31.01.2020 час 10:12:28 - вихідний залишок (дебет) на рахунку - 25426,01 грн. (т. 1, а.с. 24).
Згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з 31.01.2020 до 31.01.2020 час 10:12:37 - вихідний залишок (дебет) 15529,53 грн. (т. 1, а.с. 25).
Відповідно до повідомлення-вимоги від 31.01.2020, адресованої відповідачу, позивач АТ «ТаскомБанк» вимагав достроково повністю повернути кредит у зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 002/3506976-СК (т. 1, а.с. 26).
Згідно з Договором факторингу № б/н від 08.02.2021 № 09-03/23, укладеним між АТ «ТаскомБанк» як первісним кредитором, та ТОВ «Вердикт Капітал» як новим кредитором, первісний кредитор відступив права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі прав вимог у додатку 1 до договору (т. 1, а.с. 131-140).
Відповідно до Реєстру прав вимог під № 297 значиться ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , номер договору 002/3506976-СК, загальний розмір заборгованості 40955,54 грн. (т. 1, а.с. 142).
Згідно з Договором від 09.03.2023 № 09-03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладеним між ТОВ «Вердикт Капітал», як первісним кредитором, та ТОВ «Кампсіс Фінанс», як новим кредитором, первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 (Реєстр Боржників) (т. 1, а.с. 204-208).
Відповідно до витягу з вказаного Реєстру Боржників під № 3394 значиться ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , номер договору 002/3506976-СК, загальний розмір заборгованості 47 645,80 грн (т. 1, а.с. 229).
Згідно з Договором від 11.05.2023 № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладеним між ТОВ «Кампсіс Фінанс», як первісним кредитором, та ТОВ «Дебт Форс», як новим кредитором, первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 (Реєстр Боржників) (т. 1, а.с. 218-222).
Згідно з витягом з вказаного Реєстру Боржників під № 6993 значиться ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , номер договору 002/3506976-СК, загальний розмір заборгованості 47645,80 грн. (т. 1, а.с. 230 зворот).
З наданої відповідачем виписки від 04.08.2023 за його картковим рахунком вбачається, що за період з 01.01.2017 до 27.12.2019 він користувався кредитними коштами та періодично здійснював погашення кредитної заборгованості. Остання операція датована 27.12.2019 та має таке формулювання «Списання заборгованості по кредитному договору № 002/3506976-СК від 12.05.2017 зг. Протокольного рішення № 51-2-4 від 20.12.2019». Також зазначено що у цій операції сума транзакції - 6799,79 грн.; сума за рахунком - 6799,79 грн.; баланс після проведення операції - 0,00 грн. (т. 1, а.с. 257).
Указана банківська виписка від 04.08.2023 видана саме тим відділенням АТ «ТаскомБанк», у якому відповідач підписував заяву-договір від 12.05.2017 № 002/3506976-СК - Житомирським відділенням №26, підписана заступником директора та скріплена печаткою вказаного відділення (т. 1, а.с. 255-257).
Згідно наданої відповідачем довідки від 23.10.2023 № 107/513, підписаної директором Житомирського відділення № 26 АТ «ТаскомБанк», станом на 23.10.2023 відповідач ОСОБА_1 не має заборгованості за кредитами перед АТ «ТаскомБанк».
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі (ч. 1 ст. 545 ЦК України).
З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, сторона позивача посилається на наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором від 12.05.2017 № 002/3506976-СК, згідно якого станом на 31.01.2020 заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 25426,01 грн., заборгованість за відсотками - 15529,53 грн., штраф - 1000,00 грн., а загальна заборгованість за кредитом - 41955,54 грн.; виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 31.01.2020 до 31.01.2020 час 10:12:28, згідно якої вихідний залишок (дебет) на рахунку становить 25426,01 грн.; виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з 31.01.2020 до 31.01.2020 час 10:12:37, згідно якої вихідний залишок (дебет) становить 15529,53 грн.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилається на банківську виписку від 04.08.2023 за його картковим рахунком, з якої вбачається, що за період з 01.01.2017 до 27.12.2019 він користувався кредитними коштами та періодично здійснював погашення кредитної заборгованості. Остання операція датована 27.12.2019 та має таке формулювання: «Списання заборгованості по кредитному договору № 002/3506976-СК від 12.05.2017 зг. Протокольного рішення № 51-2-4 від 20.12.2019». Також зазначено, що у цій операції сума транзакції - 6799,79 грн.; сума за рахунком - 6799,79 грн.; баланс після проведення операції - 0,00 грн. Указана банківська виписка від 04.08.2023 видана саме тим відділенням АТ «ТаскомБанк», у якому відповідач підписував заяву-договір від 12.05.2017 № 002/3506976-СК- Житомирським відділенням № 26, підписана заступником директора та скріплена печаткою вказаного відділення.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, друга статті 77, частина перша статті 81 ЦПК України).
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов'язок з доказування.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Колегія суддів в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 299/2737/19.
Таким чином, враховуючи, що усі сумніви та розумні припущення у даній справі мають тлумачитися судом на користь слабшої сторони, тобто відповідача, який не є фактично рівною стороною у спірних правовідносинах, беручи до уваги наявну в матеріалах справи банківську виписку 04.08.2023 за картковим рахунком відповідача, відповідно до якої він регулярно у період з 12.05.2017 до 24.12.2019 користувався кредитними коштами та періодично погашав кредитну заборгованість, 27.12.2019 відбулось списання заборгованості по кредитному договору № 002/3506976-СК від 12.05.2017 зг. Протокольного рішення № 51-2-4 від 20.12.2019 та за зазначеною операцією сума транзакції становить 6799,79 грн., сума за рахунком - 6799,79 грн., а баланс після проведення операції - 0,00 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кредитна заборгованість була погашена відповідачем в повному обсязі на користь АТ «ТаскомБанк» 27.12.2019, а тому правонаступники позивача не мають права на стягнення з відповідача кредитної заборгованості.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що вказана банківська виписка від 04.08.2023 видана саме тим відділенням АТ «Таскомбанк», у якому відповідач підписував заяву-договір від 12.05.2017 № 002/3506976-СК - Житомирським відділенням № 26, підписана заступником директора та скріплена печаткою вказаного відділення.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що списання кредиту - це юридична згода фінансової установи на те, що заборгованість по кредиту не буде погашена боржником. При цьому списання кредиту є гарантією того, що особа в подальшому не буде зіштовхуватися із судовими процесами щодо примусового стягнення утвореної заборгованості, включаючи відсотки, пеню, штрафні санкції.
Беручи до уваги зазначене вище, недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження факти порушення прав скаржника, які підлягають судовому захисту, а тому заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення колегією суддів.
З урахуванням зазначеного вище, доводи апеляційної скарги колегією суддів оцінюються критично, оскільки є формальними, безпідставними та необґрунтованими, і не містять жодних доказів та посилань щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час розгляду позовної заяви, неправильного застосування норм матеріального права, оскільки такі скаржником не наведені у скарзі, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного рішення суду першої інстанції, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Приходячи до переконання про відхилення апеляційної скарги, колегія суддів також бере до уваги положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (пункт 32 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «Дебт Форс» слід залишити без задоволення, а рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2023 року - без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» залишити без задоволення.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 08 березня 2024 року.
Судді