07 березня 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/22849/18
Провадження № 22-ц/4815/340/24
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий-суддя - Шимківа С.С.,
суддів: - Ковальчук Н.М.,Гордійчук С.О.,
секретар судового засідання - Мороз А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Рівненська міська рада,
- ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог
на предмет спору: - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області,
- ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2023 року (ухвалене у складі судді Бердія М.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок та поновлення запису про земельну ділянку, -
03 грудня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дяденчук А.І. звернувся до суду з позовом до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок та поновлення запису про земельну ділянку.
Позов обґрунтовував тим, що Рівненською міською радою прийнято рішення №253 від 25.02.2016 року, яким надано відповідачу ОСОБА_2 згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки площею 7 214 м2 на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5610100000:01:021:0020), що перебуває в нього в оренді (договір оренди землі від 15 березня 2007 року №040758300020) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим її обслуговуванням) з подальшим укладанням та державною реєстрацією договорів оренди на такі новосформовані земельні ділянки: - земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 700 м2; - земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 3 594 м2; - земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 1 845 м2; - земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 1 075 м2.
Зазначав, що на підставі рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2011 року в справі №2-1137/11 за ОСОБА_1 визнано право власності на майно, зокрема на будівлі виробничо-складської бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються з адміністративно-виробничого приміщення (позначене літерою «А2»), загальною площею 691,9 м.к.в., операторської з масло-складом та паливно-роздавальними колонками (позначена літерою «Б1») загальною площею 32, 7 м.к.в., сторожевого павільйону з відкритою площадкою для стоянки автомобілів (позначеного літерою "В1", загальною площею 28,7 кв.м.
Вказував, що ОСОБА_1 як новий власник незавершеного будівництва набула всіх прав орендаря земельної ділянки, на якій знаходяться ці будівлі, а тому рішення Рівненської міської ради від 25 лютого 2016 року, яким надано ОСОБА_2 згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки площею 7 214 кв.м на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5610100000:01:021:0020), що перебуває в нього в оренді, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з подальшим укладанням та державною реєстрацією договорів оренди на такі новосформовані земельні ділянки: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 700 м2; земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 3 594 м2; земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 1 845 м2; земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 1 075 м2; є незаконним.
Просив суд:
визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 25.02.2016 року №253 "Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 ";
визнати недійсною державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,07 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0357, земельної ділянки площею 0,3594 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0358, земельної ділянки площею 0,1075 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0359 та земельної ділянки площею 0,1845 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0360, що знаходяться по АДРЕСА_1 , які утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:021:0020 площею 7214 м2, цільове використання: для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим її обслуговуванням, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;
скасувати записи в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку площею 0,07 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0357, земельну ділянку площею 0,3594 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0358, земельну ділянку площею 0,1075 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 10100000:01:021:0359 та земельну ділянку площею 0,1845 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0360, що знаходяться по АДРЕСА_1 , які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:021:0020 площею 7214 м2, цільове використання: для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим її обслуговуванням, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;
державному реєстратору Відділу у м.Рівному міськрайонного управління у Рівненському районі та м.Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області поновити (внести повторно) запис в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:021:0020 площею 7214 м2, цільове використання: для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим обслуговуванням, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок та поновлення запису про земельну ділянку відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що Рівненською міською радою в межах повноважень та відповідно до законодавства прийнято оскаржуване рішення, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Жодних цивільно-правових договорів, які передбачають перехід права власності на нерухоме майно між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 укладено не було.
Стосовно позовних вимог позивача щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок та поновлення запису про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі належним Відповідачем має бути - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Дяденчук Анатолій Іванович оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд неповно встановив обставини (факти) справи та не розглянув всебічно докази, що призвело до помилкових висновків про те, що до ОСОБА_1 не перейшло право оренди земельної ділянки внаслідок набуття права власності на об'єкти нерухомого мана.
Помилковими є висновки суду першої інстанції, що норми ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України та ст. 7 Закону України "Про оренду землі" не передбачали автоматичного переходу права на земельну ділянку при укладенні договору купівлі-продажу від 27.10.2006 року, оскільки суд не врахував, що такий договір набув чинності лише після набрання рішенням суду від 10.09.2008 року у справі № 2-982/08 законної сили.
Висновки суду про звернення позову до неналежного відповідача в частині скасування записів про земельну ділянку також помилкові, оскільки кадастровий реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі чи ні 21.02.2007 року між ОСОБА_1 та Рівненською міською радою укладено договір оренди землі № 80.
Згідно п. 1 цього договору, ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим її обслуговуванням, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .
Площа переданої в користування земельної ділянки складає 7214 кв.м., кадастровий номер 5610100000:01:021:0020.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10.09.2008 року у справі № 2-982/08 визнано дійсним договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом будівлі виробничо-складської бази розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що укладений 27.10.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на незавершену будівництвом будівлі виробничо-складської бази.
Рішення набрало законної сили. Право власності на виробничу базу було зареєстровано за ОСОБА_4 06.10.2011 року.
У власності ОСОБА_2 жодного іншого майна на земельній ділянці, що надана йому в оренду не було.
Отже, ОСОБА_2 з набранням рішення суду від 10.09.2008 року в справі № 2-982/08 законної сили втратив право власності на нежитлове приміщення виробничо-складської бази, а відтак і право користування земельною ділянкою в силу імперативних норм ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.
Оскільки, ОСОБА_2 втратив право власності на нежитлові приміщення виробничо-складської бази внаслідок ухвалення судом рішення від 10.09.2008 року у справі № 2-982/08, право оренди земельної ділянки за договором від 21.02.2007 року № 80 у відповідача припинилось в силу наведених імперативних норм закону.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.11.2011 року у справі № 2-1137/11 визнано за ОСОБА_1 право власності на майно, зокрема на будівлі виробничо-складської бази, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що складаються з адміністративно-виробничого приміщення (позначене літерою "А2") загальною площею 691,9 м.кв, операторської з маслоскладом та паливно-роздавальними колонками (позначена літерою "Б1") загальною площею 32,7 м.кв, сторожевого павільйону з відкритою площадкою для стоянки автомобілів (позначеного літерою "В1") загальною площею 28,7 м.кв.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 32470636 з 13.12.2011 право власності на нежилу будівлю виробничо-складської бази по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 в момент припинення права власності, ОСОБА_2 втратив статус орендаря, а також його права за договором припинилися, у тому числі право на використання земельної ділянки, на її забудову, поділ тощо також було припинено.
У такому разі, ОСОБА_2 не мав жодних прав на поділ земельної ділянки, в тому числі на продовження оренди земельної ділянки під об'єктами нерухомого майна позивача.
Здійснивши поділ земельних ділянок та продовживши їх оренду ОСОБА_2 . Рівненська міська рада порушила принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, що зумовлює необхідність визнання незаконним рішення від 25.02.2016 № 253.
Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
22 лютого 2024 року Рівненська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду.
Вказує, що СПД ОСОБА_1 не була стороною договору оренди землі від 21 лютого 2007 року, що зареєстрований у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 15 березня 2007 року за р. № 040758300020 в названому договорі оренди, а СПД ОСОБА_2 не виявив бажання щодо передачі земельної ділянки для позивачки.
СПД ОСОБА_2 не направлялась до Рівненської міської ради пропозиція про розірвання договору оренди землі, оформлена відповідно до норм чинного законодавства.
Виключно міською радою повинно вирішуватись питання щодо припинення права на оренду земельної ділянки.
В свою чергу, 9 березня 2017 року до Рівненської міської ради від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 надійшло звернення щодо оформлення права користування на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 7 214 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Листом Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради від 17.03.2017 року № 01-11/406 повідомлено заявника, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності здійснюється в порядку визначеному статтею 123 Земельного кодексу України.
29 травня 2017 року до Рівненської міської ради від Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 надійшло звернення про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 з метою отримання її в користування на умовах оренди зі строком користування 49 років, площею 7 214 м2.
За дорученням міського голови, Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради листом від 07.06.2017 року № 01-11/406/2, повідомлено заявника що для вирішення питання передачі в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для обслуговування складської бази (нерухомого майна) заявнику необхідно звернутись в Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (м. Рівне, майдан Просвіти, 2) з відповідним клопотанням на ім'я міського голови про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надавши при цьому відповідні документи.
Наявність відповідних звернень до Рівненської міської ради свідчить про обізнаність позивача з порядком відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди.
У подальшому звернень від позивача через Центр надання адміністративних послуг до Рівненської міської ради з приводу оформлення права користування на земельну ділянку на умовах оренди не надходило.
Рішенням Рівненської міської ради від 25 лютого 2016 року № 253 надано громадянинові ОСОБА_2 згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки площею 7 214 м2 на АДРЕСА_1 .
Встановлено, що договір оренди земельної ділянки, що ділиться, припиняється з моменту державної реєстрації договорів оренди на новосформовані земельні ділянки.
Право оренди на новосформовані земельні ділянки зареєстровано між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 на підставі додаткових договорів про поновлення договору оренди землі від 29.12.2017 року.
Просить про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
06 березня 2024 року представник ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Накопалов Є.О. подав додаткові пояснення у справі, у яких вказував, що поновлення кадастрового номеру земельної ділянки нормами чинного законодавства не передбачено.
Просив суд розгляд справи проводити без участі представника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2006 року, укладеного з дочірнім підприємством-фірмою "Рівне-Атом" спільного Українсько-Німецького підприємства "МБР-Україна", ОСОБА_2 набув у власність незавершену будівництвом будівлю виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Рівненського МБТІ від 18.04.2006 №1315 на момент укладення договору купівлі-продажу готовність будівлі складає 59%; опис будівлі: "А-2" - адміністративно-виробниче приміщення (98% готовності); "Б-1" - операторська з маслоскладом та паливно-роздавальними колонками (97% готовності); "В-1" - сторожевий павільйон з площадкою відкритої стоянки автомобілів (98% готовності); №1 - бетонна огорожа території.
12.05.2006 року договір купівлі-продажу зареєстровано в Державному реєстрі правочинів.
Для обслуговування незавершеної будівництвом будівлі виробничо-складської бази Рівненською міською радою надано в користування ОСОБА_2 на умовах оренди земельну ділянку площею 7214 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:021:0020, про що 21.02.2007 року укладено договір оренди № 80. Договір зареєстровано 15.03.2007 року у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040758300020 (а.с. 13, том 1).
В пункті 16 договору встановлено, що цільове призначення земельної ділянки для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим обслуговуванням.
27 жовтня 2006 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу всього майна незавершеної будівництвом виробничо-складської бази по АДРЕСА_1 у простій письмовій формі (а.с. 22, том 1).
10.09.2008 року рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області у справі № 2-982/08 визнано дійсним договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом виробничо-складської бази по АДРЕСА_1 , що був укладений 27.10.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .3. Визнано за ОСОБА_6 право власності на нежиле приміщення незавершеної будівництвом виробничо-складської бази по АДРЕСА_1 (а.с. 24).
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02.09.2011 задоволено заяву ОСОБА_7 та роз'яснено дане рішення суду, зокрема, що вказані нежилі приміщення складаються з: адміністративно-виробничого приміщення (позначеного літерою "А2") загальною площею 691,9 кв.м.; операторської з маслоскладом та паливно-роздавальними колонками (позначеними літерою "Б1") загальною площею 32,7 кв.м.; сторожового павільйону з відкритою площадкою для стоянки автомобілів (позначеного літерою "В1") загальною площею 28,7 кв.м.; бетонної огорожі території (а.с. 25, том 1).
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.11.2011 року у справі № 2-1137/11 визнано за ОСОБА_1 право власності на майно, зокрема на будівлі виробничо-складської бази, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що складаються з адміністративно-виробничого приміщення (позначене літерою "А2") загальною площею 691,9 м.кв, операторської з маслоскладом та паливно-роздавальними колонками (позначена літерою "Б1") загальною площею 32,7 м.кв, сторожевого павільйону з відкритою площадкою для стоянки автомобілів (позначеного літерою "В1") загальною площею 28,7 м.кв.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 32470636 з 13.12.2011 право власності на нежилу будівлю виробничо-складської бази по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 27, том 1).
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є власником нежилої будівлі виробничо-складської бази, яка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про Державну реєстрацію прав №32470636 від 13.12.2011 року.
Право власності зареєстроване на підставі рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.11.2011 року №2-1137/11 (а.с. 28, том 1).
Рішенням Рівненської міської ради від 17 жовтня 2006 року № 296 "Про надання і вилучення земельної ділянки" ОСОБА_2 надано в оренду, строком на десять років земельну ділянку площею 7 214 м2 на АДРЕСА_1 , для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим її обслуговуванням.
На виконання рішення Рівненської міської ради від 17 жовтня 2006 року № 296, між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 21 лютого 2007 року № 80, який зареєстровано 15 березня 2007 року у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040758300020 (а.с. 13, том 1).
Рішенням Рівненської міської ради від 25 лютого 2016 року №253 ОСОБА_2 надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки АДРЕСА_2 .
Пунктом 1 рішення Рівненської міської ради від 25.02.2016 року № 253 "Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 " встановлено, що договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:021:0020, припиняється з моменту державної реєстрації договорів оренди на новосформовані земельні ділянки.
Зазначена земельна ділянка площею 7 214 м2 була поділена на чотири новосформовані земельні ділянки. В результаті чого було укладено на кожну земельну ділянку з кадастровими номерами 5610100000:01:021:0357 (площею 0,07 га), 5610100000:01:021:0358 (площею 0,3594 га), 5610100000:01:021:0359 (площею 0,1075 га), 5610100000:01:021:0360 (площею 0,1845 га) додаткові договори про поновлення договору оренди землі від 29.12.2017 року.
Право оренди на вказані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, про що свідчать інформаційні довідки №146739042 від 25.11.2018 року, №146739060 від 25.11.2018 року, №146739079 від 25.11.2018 року, №146739095 від 25.11.2018 року.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України, в редакції чинній на дату набуття ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України, в редакції чинній на дату набуття ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).
Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 278/1191/18.
Відповідно до частин другої, п'ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
У спірних правовідносинах предметом доказування є наявність або відсутність встановлення факту порушення оспорюваними рішеннями органу місцевого самоврядування законних прав та інтересів ОСОБА_1 .
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 , оспорюючи рішення Рівненської міської ради від 25.02.2016 року № 253 "Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 ", посилалася на його невідповідність нормам земельного законодавства. При цьому, порушення своїх прав обґрунтовувала тим, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 561010000:01:021:0020 порушує її право як власника нерухомого майна на користування земельною ділянкою, на якій воно розміщується.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачкою не доведено порушення відповідачами її прав на користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 набувши на підставі рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.11.2011 року у справі № 2-1137/11 право власності на майно: будівлі виробничо-складської бази, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , не порушувала питання про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки, укладеному між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 21 лютого 2007 року № 80, який зареєстровано 15 березня 2007 року.
ОСОБА_1 не зверталася до Рівненської міської ради, з дотриманням встановленого законом порядку, з приводу оформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди.
За таких обставин у спірних правовідносинах позивачкою не доведено факту порушення оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування її законних прав та інтересів.
Судова практика Верховного Суду, на яку покликається у апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Дяденчук А.І., не може бути застосована у спірних правовідносинах, оскільки не є релевантною до правовідносин сторін у справі, що переглядається у апеляційному порядку.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевим судом правомірно відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок та поновлення запису про земельну ділянку.
Судом першої інстанції правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Покликання місцевого суду на неналежність відповідача за позовними вимогами про скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок та поновлення запису про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі підлягає виключенню з мотивувальниї частини рішення, оскільки воно не впливає на правильність висновку про відмову у задоволенні позову в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 березня 2024 року.
Головуючий суддя Шимків С.С.
Судді: Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.