Справа № 530/1290/22 Номер провадження 22-ц/814/503/24Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
27 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Пікуля В.П., Дряниці Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 березня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В.; приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
коротко змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Цокало Т.М., звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 18.05.2021 № 18583 вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", (код ЄДРПОУ 42254696) невиплачені в строк грошові кошти в загальній сумі 57 553 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн 00 коп; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.
Заочним рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В.; приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 18.05.2021 року № 18583 вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», (код ЄДРПОУ 42254696) невиплачені в строк грошові кошти в загальній сумі 57 553 ( п'ятдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн 00 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп витрат на правничу допомогу, а всього в сумі 10 992 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві ) грн 40 коп.
коротко змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
Із вказаним рішенням не погодився відповідач, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», та оскаржив його в апеляційному порядку в частині розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.
Прохав рішення місцевого суду в частині стягнення судових витрат за надання професійної правової допомоги в сумі 10 000 грн скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення судових витрат за надання професійної правової допомоги в сумі 10 000 грн - відмовити
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в частині рішення розподілу правничих витрат, понесених позивачем у зв'язку із подачею позову до суду, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неправильним дослідженням доказів та їх оцінки, а висновки, викладені у рішенні суду - передчасними.
Вказували, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам сторони позивача на правничу допомогу у справі з огляду на критерії, визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, які мав застосувати із власної ініціативи (незалежно від заявленого стороною відповідача клопотання).
Зокрема вказано, що оцінюючи докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу, місцевий суд не звернув уваги, що у договорі позивача з адвокатом № 424/08-02-2022 від 08.02.2022 не зазначено номеру справи, у якій правничі послуги надаються, тому і квитанція про оплату послуг адвоката на суму 10 000 грн не є належним доказом, оскільки підставою оплати зазначено на даний договір, у якому не зазначено, що він пов'язаний із розглядом даної справи № 530/1290/22.
Також, в апеляційній скарзі зазначено, що до акту приймання-передачі наданих послуг позивачем включено послугу з підготовки та написання клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні на суму 500 грн, що не є реальними послугами, оскільки в матеріалах справи таке клопотання відсутнє, а справу суд розглянув у порядку загального позовного провадження.
Вважає, що сума звалених позивачем витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції є значно завищеною, оскільки підготовка адвоката до звернення до суду із вказаним позовом не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи значного обсягу юридичної та технічної роботи з огляду на незначну складність справи. Суд першої інстанції надав невірну оцінку щодо співмірності суми витрат.
Також, скаржник прохав стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу, понесені ним у зв'язку із апеляційним переглядом справи, а саме: судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 488,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у справі у сумі 5 500,00 грн.
узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи;
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
щодо встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
Місцевий суд, встановивши, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, дійшов висновку, що заборгованість по кредиту має спірний характер, а виконавчий напис №18583, вчинений 18.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення заборгованості у розмірі 57 553 гривень 00 копійки з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс», необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
У вказаній частині рішення місцевого суду не оскаржується, апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не містить жодних доводів щодо оскарження рішення суду в цій частині, а тому і не є предметом апеляційного перегляду (межі розгляду справи апеляційним судом, ст. 367 ЦПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, місцевий суд виходив з наступного.
08.02.2022 року між ОСОБА_1 , як Клієнтом, з однієї сторони та ОСОБА_2 , як Адвокатом, з іншої сторони, було складено Договір №424/08-02-2022 про надання правової допомоги (надалі за текстом Договір).
Відповідно до п. 1.1 даного Договору, у відповідності до статті 59 Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору на умовах визначених даним договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту.
Згідно з п. 3.2 Договору порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються даним договором договорі про надання правової допомоги або додатковою угодою до даного договору.
Пунктом 3.3 Договору, визначено перелік послуг та їх вартість.
Місцевим судом установлено, що адвокатом Цокало Т.М. станом на 15.12.2022 виконано ряд послуг за Договором, на загальну суму 10 000 грн.
Відповідно до п. 3.7 Договору правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами.
08.02.2022 позивач ОСОБА_1 , як Клієнт, з однієї сторони, та ОСОБА_2 , як Адвокат, відповідно до п. 3.7 Договору підписали Акт-приймання передачі наданої правової допомоги № 1 до договору про надання правової допомоги № 424/08-02-2022 від 08.02.2022, відповідно до якого Адвокат виконав, а клієнт прийняв послуги за Договором па загальну суму 10 000 грн.
Станом на 15.12.2022 позивачем сплачено гонорар Адвокату в сумі 10 000 грн в рахунок оплати послуг за Договором № 424/08-02-2022 про надання правової допомоги від 08.02.2022 року, що підтверджується квитанцією № 424 від 13.12.2022 на суму 10 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановивши вказані обставини, надавши оцінку доказам понесення позивачем витрат на правничу допомогу у справі, місцевий суд дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги задоволено повністю, отже з відповідача, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 992,40 грн за подання позову до суду та 10 000 грн витрат на правову допомогу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи відносяться витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 137 ЦПК України)
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 137 ЦПК України)
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята-шоста статті 137 ЦПК України).
Разом із тим, незалежно від клопотання сторони про зменшення таких витрат у зв'язку із їх неспівмірністю за критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд з власної ініціативи може зменшити суму стягнення чи відмовити у відшкодування витрат з огляду на критерії, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Так, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовні заяві позивач прохав стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із подачею позову до суду у загальній сумі 10 000 грн.
У позові обґрунтовано загальну вартість гонорару, згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг № 1, а саме: 1 000 грн - усна консультація; 500 грн - написання адвокатського запиту № 515-03.05.2022/ЗПТ від 03.05.2022 до приватного виконавця; 8 000 грн - підготовка та написання позовної заяви; 500 грн - підготовка та написання клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні (розташоване в позовній заяві).
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову долучено детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 10 000 грн, який узгоджується із Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги.
До позовної заяви також долучено наступні докази на підтвердження правничих витрат позивача: належним чином завірений ордер № 1117290 від 15.12.2022 на представництво у Зіньківському районному суді Полтавської області інтересів гр. ОСОБА_1 адвокатом Цокало Т.М., що здійснює адвокатську діяльність індивідуально; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_2 ; Договір про надання правничої (правової) допомоги № 424/08-02-2022 від 08.02.2022, підписаний гр. ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Цокало Т.М.; Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 від 15.12.2022 до Договору про надання правничої (правової) допомоги; квитанцію № 424 від 13.12.2022 на суму 10 000 грн про оплату гр. ОСОБА_1 адвокату Цокало Т.М. гонорару за Договором про надання правничої (правової) допомоги № 424/08-02-2022 від 08.02.2022.
Апеляційним судом установлено з матеріалів справи, що ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» отримувало поштою копію позову з додатками, про що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 49), однак до суду першої інстанції не подавало заяви про зменшення витрат позивача на правничу допомогу у зв'язку із їх неспівмірністю.
З урахуванням цього у суду першої інстанції були відсутні підстави надавати оцінку співмірності таких витрат за критеріями, визначеними ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» не обґрунтувало об'єктивних перешкод неподання такого клопотання до суду першої інстанції, що виключає зменшення суми правничих витрат позивача і апеляційним судом узхвязк із їх неспівмірністю складності справи.
Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» про те, що позивач не довів належними доказами у справі, що понесені ним витрати на адвоката дійсно пов'язані із розглядом даної справи та є реальними, оскільки такі доводи спростовуються тим, що позов в інтересах позивача поданий і підписаний саме адвокатом Цокало Т.М.; в детальному описі робіт (наданих послуг), долученому до позову, міститься чітке посилання на Договір № 424/08-02-2022 від 08.02.2022, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Т.М., та квитанцію про оплату № 424 від 13.12.2022; зі змісту Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, вбачається що послуги адвоката Цокало Т.М. надані ОСОБА_1 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В.; приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином належними доказами у справі підтверджується, що витрати позивача на правничу допомогу є реально понесеними у даній конкретній справі.
Суд першої інстанції з дотриманням критеріїв, визначених статтею 141 ЦПК України, надав належну оцінку доказам позивача на правничу допомогу.
Щодо інших доводів апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі зазначено, що до акту приймання-передачі наданих послуг позивачем включено послугу з підготовки та написання клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні на суму 500 грн, що не є реальними послугами, оскільки в матеріалах справи таке клопотання відсутнє, а справу суд розглянув у порядку загального позовного провадження.
Частиною 2 статті 184 ЦПК України передбачено, що позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.
Таким чином, процесуальним законом передбачено, що заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження є правом позивача і таке клопотання включається в структуру позову.
Позивач у справі скористався своїм правом та у зміст позовної заяви (описову та прохальну частину) включив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а предмет спору у справі не виключав такий розгляд.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
висновки за результатом розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення місцевого суду в оскаржуваній частині ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування витрат скаржника на правничу допомогу, понесених ним під час апеляційного перегляду справи, - відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 березня 2023 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2024 року.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді В.П. Пікуль
Ю.В. Дряниця