Справа № 161/3712/24 Провадження №11-сс/802/114/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 березня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 42023030000000116),
Слідчий в ОВС СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_10 за погодженням із прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_9 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася, зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , громадянка України, є фізичною особою - підприємцем, неодружена, раніше не судима, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42023030000000116.
Ухвалою слідчого Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2024 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено, обрано підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною. Вказує на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 9 (дев'яти) років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Посилається на те, що підозрюваній відомі адреси проживання та інші контактні дані свідків, на яких вона зможе впливати. Крім того, важливим моментом є суспільна резонансність вчиненого злочину, який скоєно в умовах воєнного стану. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, підозрювану та її захисника, які заперечували доводи апеляційної скарги і просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
В силу статей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно норм ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, відмовляючи в продовженні строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя правильно застосував вимоги ч.4 ст.194 КПК України, відповідно до якої якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, тобто наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків згідно ст.177 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, то слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами підтверджено, що ОВС СВ УСБУ у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під № 42023030000000116, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
ОСОБА_8 22 лютого 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2024 року підозрюваній ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується доданими матеріалами.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя вірно врахував, що ОСОБА_11 раніше не судима, є фізичною особою - підприємцем, волонтером БФ «Разом в майбутнє», який функціонує у штатному режимі та об'єктивно здійснює волонтерську діяльність, а також, встановлено, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, проте не доведені ризики того, що підозрювана може знищити, приховувати або спотворити докази, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені доказами, що відповідають ст.84 КПК України.
Як пояснила слідча під час апеляційного розгляду, підозрювана ОСОБА_8 не порушувала свої процесуальні обов'язки під час досудового розслідування. Виконує обов'язки, які покладені на неї ухвалою слідчого судді.
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді, що до ОСОБА_11 може бути застосовано більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт, а саме - особисте зобов'язання, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Апеляційний суд не знаходить підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як доказів того, що застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити процесуальну поведінку до клопотання слідчого надано не було, під час апеляційного перегляду їх також надано не було.
Крім того, слідчий суддя врахував, що вагомість доданих матеріалів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_11 у разі визнання її винною, а також дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, з огляду на стан її здоров'я та необхідність продовження амбулаторного лікування. Тому застосований до ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, відповідає вимогам ст.181 КПК України. Апеляційний суд вважає, що застосований запобіжний захід до ОСОБА_11 з покладенням певних обов'язків забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому зазначені в клопотанні слідчого підстави, в яких він просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: