Справа № 761/7551/24
Провадження № 1-кс/761/5376/2024
29 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023100000001398 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023100000001398 від 13.12.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонивши державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна.
Дане клопотання обгрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100000001398 від 13.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 2018 по 2023 роки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та невстановленими на цей час органом досудового розслідування особами, використовуючи підроблений заповіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 19.02.2018 посвідчено приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 та внесено в реєстр за №57, а також лікарське свідоцтво про смерть №789 від 22.09.2021, яке видане Київською міською клінічною лікарнею №8, шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном останньої, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може утруднити проведення досудового розслідування, оскільки до моменту встановлення винних у вчиненні даного злочину осіб, або до прийняття остаточного рішення у провадженні, останній набувач може відчужити дану квартиру третім особам, з метою недопущення подальшого незаконного відчуження власності ОСОБА_6 - квартири АДРЕСА_1 , прокурор звернулася до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату і час розгляду клопотання про арешт майна, не з'явилася.
Власник майна або його представник у судове засідання, будучи повідомленими належним чином про дату та час розгляду клопотання, не з'явилися. Разом з тим, до початку судового розгляду надійшла заява власниці майна ОСОБА_6 про розгляд клопотання за її відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відтак, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна без участі власника майна, його представника та прокурора.
Ретельно вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, зі змісту клопотання прокурора вбачається, що досудове розслідування здійснюється щодо обставин заволодіння шахрайським шляхом нерухомим майном, а саме встановлено, що в період з 2018 по 2023 роки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та невстановленими на цей час органом досудового розслідування особами, використовуючи підроблений заповіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 19.02.2018 посвідчено приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 та внесено в реєстр за № 57, а також лікарське свідоцтво про смерть №789 від 22.09.2021, яке видане Київською міською клінічною лікарнею № 8, шахрайським шляхом заволоділи нерухомим майном останньої, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, частина 1 ст. 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України закріплює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення його незаконного відчуження.
При цьому, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 у вигляді заборони відчужувати та розпоряджатися вказаним майном, без заборони використання житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
Заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстраторавчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1