Справа № 761/1844/24
Провадження № 3/761/859/2024
01 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Слободянюк Павло Леонідович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
19 грудня 2023 року, о 19 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1 , за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 78, керував транспортним засобом Peugeot 206 (державний номер НОМЕР_1 ) з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), при цьому, всупереч п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, при цьому пояснив, що на протязі 19 грудня 2023 року він вживав алкогольні напої, і коли вирішив з місця роботи повертався до дому, по дорозі до свого автомобіля - Peugeot 206 (державний номер НОМЕР_1 ) він зустрівся з невідомою особою, яка запропонувала підвезти його на цьому ж автомобілі, на що він погодився. Ділі, передавши ключі вказаній особі, він сів на пасажирське сидіння і заснув, а прокинувся вже від певного поштовху, проте згаданої особи, яка була водієм, в машині вже не було, після чого поліція почала складати адміністративні матеріали на місці.
Захисник Левчишина О.В. просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в тому числі звернулась з письмовим клопотанням про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дане клопотання мотивоване тим, що працівниками поліції в ході оформлення адміністративних матеріалів допущено істотні процесуальні порушення. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена в повному обсязі.
Так, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується наявними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №467745, відеозаписом з бодікамер працівників поліції, доданих до матеріалів, на якому зафіксовано наявність у ОСОБА_1 відповідних ознак сп'яніння (зокрема порушення координації рухів, порушення мови), та факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння, що у своїй сукупності свідчить про порушення водієм п. 2.5 ПДР України.
Частиною першою ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП, складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП віднесено до компетенції органів внутрішніх справ, які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису, долученого до справи, який є безперервним та відповідає вимогам КУпАП, судом встановлено таке:
1.Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (зокрема порушення координації рухів, порушення мови), оскільки ознаки явно спостерігається в ході спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, крім того, сам ОСОБА_1 в ході спілкування підтверджує, що вживав в цей день спиртні напої;
2.Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку;
3.Сукупність ознак, які вказують, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 206 (державний номер НОМЕР_1 ) 19 грудня 2023 року, о 19 годині 00 хвилин. Так, з відеозапису вбачається, що працівники поліції прибули на місце події за викликом окремих осіб, а саме за фактом ДТП, яка трапилась раніше. На початку відеозапису ОСОБА_1 не заперечує факт керування ним транспортним засобом, при цьому саме він з самого початку проявляє певну активність як з приводу спілкування з працівниками поліції, так і з приводу певних дій із автомобілем.
Отже, проаналізовані докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень та їх наслідки, особа правопорушника, його відношення до скоєного та майновий стан останнього.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 33, 36, 130, 124, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і визначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір, що становить 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Павло Слободянюк