Справа № 761/42085/23
Провадження № 1-кс/761/27381/2023
15 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, працюючого на посаді водія-експедитора ТОВ "Автокар 777", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12018100010008553 від 10.09.2018,-
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12018100010008553 від 10.09.2018.
У клопотанні зазначено, що 09 вересня 2018 слідчим управлінням ГУНП у місті Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100010008553 від 10.09.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 14.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України. Вина ОСОБА_5 підтверджується доказами кримінального провадження. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобіганням спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишити місце проживання- будинок АДРЕСА_1 , строком на 60 днів. Покласти на підозрюваного обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду по першому виклику; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобу зв'язку; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкування з нею, із дотриманням умов визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі і просив його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Слідчий суддя заслухав учасників процесу, дослідив матеріали клопотання, надані стороною захисту докази, дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що Головним управлінням Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100010008553 від 10.09.2018 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
14.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами та факт вручення підозри ОСОБА_5 дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 ч. 2 ст. 286 КК України.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Підставою застосування запобіжного заходу також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій.
Для всебічної оцінки обставин справи, слідчий суддя аналізує доводи прокурора стосовно ризиків, про які згадано у клопотанні.
Так, слідчий суддя вважає встановленим наявність ризику ухилення від органу досудового слідства підозрюваного, і розуміючи наслідки завершення досудового слідства та судового розгляду, а також враховуючи воєнний стан на території України, може намагатись уникнути досудового розслідування. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто одночасно буде забезпечено виконання цілей кримінального провадження та дотримано права особи підозрюваного.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на нього додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду по першому виклику; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобу зв'язку; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 131, 132, 176 - 179, 181, 193, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду по першому виклику;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобу зв'язку;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом визначити в межах терміну досудового розслідування, тобто до 14.01.2024 року.
В іншій частині клопотання, - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на органи Національної поліції за місцем його проживання
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 17.11.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1