Справа № 161/2574/24
Провадження № 2/161/1652/24
11 березня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку цивільну справу № 161/2574/24 за позовною заявою ПАТ «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині заяви представника ПАТ «Страхова компанія «Еталон» про відвід судді,
В провадженні суду перебуває цивільна справа № 161/2574/24 за позовною заявою ПАТ «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
07 березня 2024 року на адресу суду надійшла представника ПАТ «Страхова компанія «Еталон» про відвід судді. З підстав, викладених в заяві, заявляє відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненку В.В. від розгляду цивільної справи № 161/2574/24 та просить передати справу іншому судді.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Ковтуненка В.В. підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Судом при розгляді заяви встановлено, що в провадженні суду перебуває цивільна справа № 161/2574/24 за позовною заявою ПАТ «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що суддя Ковтуненко В.В. безпідставно і свавільно позбавив представника ПАТ «Страхова компанія «Еталон» права на участь в судовому процесі в режимі відеоконференції, застосувавши положення ч. 1 ст. 212 ЦПК України та проігнорувавши практику Верховного Суду.
Зазначені обставини викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Ковтуненка В.В.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В практиці Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду розмежовується суб'єктивний та об'єктивний аспекти.
При цьому щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Також суд звертає увагу представника позивача на те, що у відповідності до положень пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року явку сторін та їх представників у вказаній справі було визнано судом обов'язковою.
Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Положеннями статті 212 ЦПК України не передбачено безальтернативного обов'язку суду постановити ухвалу про задоволення клопотання учасника справи про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Однак, положеннями статті 43 ЦПК України передбачено обов'язок учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Всупереч голослівним твердженням представника позивача, суд відмовив в задоволенні клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції саме з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 статті 43 ЦПК України та ч. 1 ст. 18 ЦПК України, що достовірно вбачається із змісту ухвал суду від 22 лютого 2024 року та 29 лютого 2024 року.
Таким чином, судом достовірно встановлено, і це вбачається із змісту заяви про відвід судді, що в ній повністю відсутнє обґрунтування наявності будь-яких обставин що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Оскільки сам факт незгоди сторони позивача із прийнятими головуючим процесуальними рішеннями, в тому числі щодо відмови в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - не свідчать про наявність будь-яких обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. А є лише намаганням сторони позивача схилити суд до прийняття конкретних процесуальних рішень, та намаганнями усунути головуючого від розгляду справи в спосіб та з підстав, не передбачених положеннями чинного законодавства.
Інші обставини, які вказані в заяві як підстави для відводу судді Ковтуненка В.В., - взагалі відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на наступні обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року відкрито провадження у цивільній справі № 161/2574/24.
Ухвалами суду від 22 лютого 2024 року та 29 лютого 2024 року відмовлено представнику ПАТ «Страхова компанія «Еталон» в задоволенні його заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Як достовірно вбачається із змісту заяви представника ПАТ «Страхова компанія «Еталон» про відвід судді Ковтуненка В.В., що єдиною підставою для відводу судді є нібито безпідставне і свавільне позбавлення позивача ПАТ «Страхова компанія «Еталон» права на участь в судовому процесі в режимі відеоконференції, застосувавши положення ч. 1 ст. 212 ЦПК України та проігнорувавши практику Верховного Суду.
При цьому, судом достовірно встановлено, що ухвала суду від 29 лютого 2024 року була отримана представником ПАТ «Страхова компанія «Еталон» шляхом доставлення на електронну скриньку о 10.45 годин 01 березня 2024 року.
Однак, суд звертає особливу увагу, що в порушення положень ч. 3 ст. 39 ЦПК України, представником ПАТ «Страхова компанія «Еталон» не було подано заяву про відвід судді в дводенний строк із дня, коли заявник дізнався про такі підстави. Оскільки заява про відвід судді була подана до суду лише 07 березня 2024 року.
Приймаючи до уваги що представником ПАТ «Страхова компанія «Еталон» подано до суду заяву про відвід судді із пропущенням процесуального строку, встановленого законом. А тому за таких обставин суд приходить до висновку про залишення заяви про відвід судді без розгляду.
Керуючись ст. 36, 39, 126 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ПАТ «Страхова компанія «Еталон» про відвід судді - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Ковтуненко