04 березня 2024 року
м. Київ
справа № 335/5167/23
провадження № 61-17094ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у справі за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
27 листопада 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у цій справі.
Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції отримано нею 11 жовтня 2023 року, надавши цьому відповідні докази, а саме копію поштового конверта з трек-номером поштового відправлення з офіційного сайту акціонерного товариства «Укрпошта». Крім того, як на причину пропуску строку на касаційне оскарження, заявник посилається на введення на території України воєнного стану.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 року визнано наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення неповажними, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення її недоліків та запропоновано надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії або навести інші підстави та надати їх до суду разом із відповідними доказами. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
На усунення недоліків, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 року, заявник направила до суду заяву про усунення недоліків повторно мотивуючи пропуск процесуального строку на касаційне оскарження тим, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції нею отримано 11 жовтня 2023 року. Крім того, заявник повторно посилається, як на причину пропуску строку на касаційне оскарження, на введення на території України воєнного стану та повітряні тривоги.
Отже заявник фактично повторно посилається на ті ж самі обставини, яким вже судом була надана правова оцінка, однак не надає суду запитувані докази на підтвердження зазначених обставин пропуску строку в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Необхідно підкреслити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти підстави для поновлення строків для оскарження, які мають виправдовувати втручання у принцип res judicata. При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження №61-17094ск23, що на порушення вимог статті 390 ЦПК України, касаційну скаргу подано лише 27 листопада 2023 року, хоча останнім днем звернення до суду касаційної інстанції є 10 листопада 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, яку, відповідно до даних офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, надіслано судом 05 жовтня 2023 року, оприлюднено 09 жовтня 2023 року й як вказано самою заявницею, що отримано нею 11 жовтня 2023 року.
Відтак заявником не надано до суду касаційної інстанції належних та допустимих доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали заявнику звернутися до суду з касаційною скаргою, у передбачений ЦПК України процесуальний строк, зокрема, які зумовлені обмеженнями, запровадженими у зв'язку введенням воєнного стану.
Отже доводи заявника про введення в Україні воєнного стану не можуть бути визнані поважними.
Разом з тим, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, заявником не доведено, що зазначені ним обставини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, унеможливили подання касаційної скарги у визначений законодавством строк.
Сам по собі факт запровадження в Україні обмежень, пов'язаних з воєнним станом в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок цього запровадження та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом процесуального строку.
Відтак, на підтвердження наведених обставин, у разі пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії.
ОСОБА_1 не доведено існування обставин непереборної сили, які у зв'язку з запровадженими в Україні воєнного стану, перешкоджали їй подати касаційну скаргу вчасно.
Верховний Суд зауважує, що після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду працював у штатному режимі.
Отже Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки заявник не надала суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.
Таким чином вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 рокузаявником не виконано.
Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак заявник не скористалася своїми процесуальними правами, не проявила належної обачності у захисті своїх прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Заявник не демонструвала готовність брати участь у розгляді цієї справи.
Так, у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
Відтак, касаційна скарга подана до суду після закінчення строків, установлених законодавством й підстави наведені у клопотанні про поновлення строку на оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об'єктивних перешкод у своєчасному поданні заявником касаційної скарги й не виправдовують пропуск процесуального строку на її подання.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми й змісту скарги, у тому числі й щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Верховний Суд констатує, що заявником не надано логічного пояснення, які об'єктивні перешкоди заважали вчасно звернутися до суду з касаційною скаргою, скориставшись своїми процесуальними правами.
Указана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Відтак, оскільки у відведений судом строк, ухвала суду не виконана, що перешкоджає касаційній інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року вважати неподаною та повернути заявникові.
Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян