11 березня 2024 року
м. Київ
справа № 278/2012/22
провадження № 61-1216ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна,
19 січня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 278/2012/22 на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом обґрунтування розміру сплаченого судового збору виходячи із ціни позову обчисленої згідно частини першої статті 176 ЦПК України виходячи із вартості спірного майна (житлового будинку та земельної ділянки), а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, доплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху, Верховний Суд в ухвалі від 08 лютого 2024 року вказував на те, що судовий збір має бути сплачено, як за вимоги майнового характеру виходячи із вартості спірного майна (житлового будинку та земельної ділянки) за формулою: 1% вартості спірного житлового будинку та земельної ділянки х 200%, але не менше 1 984,80 грн та не більше 24 810 грн.
При цьому Верховний Суд звернув увагу, що до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору в розмірі 4 100 грн, без обґрунтування такого розміру.
В оскаржуваній постанові апеляційного суду наявні відомості про те, що вартість спірного житлового будинку становить 450 900 грн, але відомості про вартість спірної земельної ділянки в розпорядженні Верховного Суду були відсутні.
Копію ухвали Верховного Суду від 08 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримав 15 лютого 2024 року.
23 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що вартість спірної земельної ділянки, становить 500 500 грн, однак при цьому не надав суду документ, що підтверджує доплату судового збору виходячи із ціни позову, пославшись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при обчисленні судового збору не враховувалась вартість земельної ділянки, а тому судовий збір за подання касаційної скарги він сплатив виходячи із суми сплаченої позивачем при поданні позову до суду першої інстанції.
Однак такі доводи заявника є помилковими оскільки за змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
Аналіз положень підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що незалежно від суми судового збору фактично сплаченого при поданні позову, суд касаційної інстанції має встановити, яка сума судового збору, відповідно до вимог закону,
підлягала сплаті за подання позову, і виходячи саме із цієї суми визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги.
Наведений Верховним Судом в ухвалі від 08 лютого 2024 року розрахунок судового збору за подану ОСОБА_1 касаційну скаргу ґрунтується на вимогах статей 4, 6 Закону України «Про судовий збір» та положеннях Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Оскільки у встановлений судом строк вимоги ухвали від 08 лютого 2024 року не виконані, недоліки касаційної скарги не усунені, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Заяв про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги, а також клопотань про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги
ОСОБА_1 не подавав.
Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статтями 14, 43, 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року у справі № 278/2012/22 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення скарги.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, а також особі, яка подала скаргу разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович