11 березня 2024 року
м. Київ
справа № 285/5662/22
провадження № 61-15517св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Звягельської міської ради Житомирської області, третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.,
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Звягельської міської ради Житомирської області, третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 .
Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задоволено.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Житомирського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2023 року.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження № 14-445цс19), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19) та постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 1806/2-1093/2011 (провадження № 61-19025св18), від 10 квітня 2019 року у справі №459/28/11-ц (провадження № 61-13513св18), від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/2141/17, від 04 серпня 2021 року у справі № 640/20369/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 753/7476/16, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України cуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Звягельської міської ради Житомирської області, третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності, призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник