11 березня 2024 року
м. Київ
справа № 372/1335/23
провадження № 61-2888ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року в справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Української міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками,
встановив:
28 лютого 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Родинський І. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 684, 00 грн.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Долучена до касаційної скарги квитанція від 27 лютого 2024 року№ МХНЕ-ТКЕА-21В3-ТМВХ про сплату судового збору у розмірі 2 684, 00грн не свідчить про виконання обов'язку зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки платником у цій квитанції значиться не заявник ОСОБА_1 , а інша особа - ОСОБА_3.
ОСОБА_3. не є стороною у справі чи заявником касаційної скарги, тому судовий збір згідно з квитанцією від 27 лютого 2024 року № МХНЕ-ТКЕА-21В3-ТМВХ сплачений неналежним суб'єктом.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 2 684, 00 грн.
З прохальної частини касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі, тобто фактично оскаржує такі рішення в частині задоволеної позовної вимоги майнового характеру про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом її повернення на користь територіальної громади.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Тобто позовна вимога про повернення земельної ділянки на користь територіальної громади є вимогою майнового характеру та щодо цієї позовної вимоги судовий збір має розраховуватися з урахуванням вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову в частині вимоги майнового характеру (вартість спірної земельної ділянки станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги.
Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині вимоги майнового характеру, самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна), та сплатити судовий збір у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості майна, повернути яке на користь територіальної громади просив позивач.
Крім того, суду касаційної інстанції необхідно надати докази сплати судового збору саме заявником ОСОБА_1 .
Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов