07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 607/20985/21
провадження № 61-17903ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних за невиконання грошового зобов'язання та
У листопаді 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних.
Позивач вказував, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року стягнуто солідарно з
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року № 11/421-к у розмірі 31 372,69 дол. США.
У зв'язку із невиконанням відповідачами рішення суду АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних. 16 жовтня 2020 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» три проценти річних за період з 24 лютого 2017 року по 31 жовтня 2019 року в розмірі 2 527,00 дол. США.
Вказані рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області не виконані, а тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно три проценти річних за період з 31 жовтня 2019 року до 20 жовтня 2021 року в розмірі 1 856,58 дол. США, а також судовий збір.
16 травня 2022 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у задоволенні позову відмовлено.
14 грудня 2022 року постановою Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2022 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов АТ «Універсал Банк» до
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних за невиконання грошового зобов'язання задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» три проценти річних за період з
31 жовтня 2019 року до 20 жовтня 2021 року в розмірі 1 856,58 доларів США. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, справу направити на новий судовий розгляд.
26 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявниці залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження; для сплати судового збору.
07 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду продовжено заявниці встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 26 грудня 2024 року.
27 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року не отримано заявницею взагалі. На підтвердження надано докази.
Згідно з положеннями частин першої та другої Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що в апеляційній інстанції справа розглядалася у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи. Дата складення повного тексту оскаржуваної постанови Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року зазначена 14 грудня 2022 року.
З доданої до заяви на усунення недоліків касаційної скарги копії довідки Тернопільського апеляційного суду від 30 січня 2024 року № 4.3/33/2024 встановлено, що копія постанови Тернопільського апеляційного суду
від 14 грудня 2022 року надсилалася заявниці, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.
З урахуванням дати прийняття та складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, дати його отримання, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання рішення суду за період, у який таке рішення не набрало законної сили, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 5 частини першої, пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявниця вказує, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив її про відкриття апеляційного провадження, про дату та час розгляду справи, що призвело до недотримання принципу рівності та змагальності сторін; суд встановив обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Вбачається, що між сторонами виник спір про стягнення трьох процентіврічних за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 1 856,58 дол. США, що станом на день звернення з касаційною скаргою становить 68 738,95 грн.
Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення у малозначній справі, яке відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, у касаційній скарзі особа, яка подала касаційну скаргу, посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має для заявниці виняткове значення.
Зокрема, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявниця вказує про те, що сума грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних не може вважатися простроченою, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості не набрало законної сили, тому відсутні підстави для застосування положень статті 625 ЦПК України.
Вказує, що обов'язок сплати коштів у розмірі 1 856,58 дол. США під час запровадження воєнного стану має для неї виняткове значення.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має для заявниці виняткове значення (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.
Крім того, касаційна скарга містить посилання на обов'язкові підстави скасування судового рішення (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду
від 14 грудня 2022 року.
Витребувати із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу № 607/20985/21 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних за невиконання грошового зобов'язання.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Сердюк