06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 761/26170/20
провадження № 61-8935св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - компанія «Візз Ейр Хангарі Лтд.»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: компанія «Візз Ейр Хангарі Кфт.», представництво «Візз Ейр Хангарі Кфт.», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , первинна профспілкова організація компанії «Візз Ейр Хангарі Кфт.»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка поадана представником ОСОБА_5 , на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Нежури В. А., Соколової В. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: компанія «Візз Ейр Хангарі Кфт.», представництво «Візз Ейр Хангарі Кфт.», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , первинна профспілкова організація компанії «Візз Ейр Хангарі Кфт.», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що у грудні 2015 року між нею та компанією «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через своє представництво «Візз Ейр Хангарі Кфт.», укладено трудовий договір, за яким позивачку прийнято на посаду бортпровідника.
Договір вступив в дію 01 січня 2016 року та є безстроковим.
У 2019 році позивачку призначено на посаду старшого бортпровідника.
Наказом № 259-К від представництва «Візз Ейр Хангарі Кфт.» позивачку звільнено з посади старшого бортпровідника на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників з 23 липня 2020 року.
Вважає звільнення незаконним, таким, що відбулось з порушенням положень статті 42 КЗпП України щодо визначення переважного права залишення на роботі, а також вимог статті 49-2 КЗпП України, оскільки не запропоновано іншу роботу на вакантній посаді.
Окрім того, 05 червня 2020 року зареєстровано первинну профспілкову організацію Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», керівником якої стала позивачка.
Про цю обставину керівництво представництва повідомлено ОСОБА_1 належним чином письмово.
Вказує, що її звільнено з посади всупереч вимог статті 252 КЗпП України, тобто за відсутності попередньої згоди профспілкової організації.
Зазначає, що незаконне звільнення та неприязне відношення ОСОБА_2 завдало позивачці душевні страждання, нервові зриви, а також приниження честі і гідності, ділової репутації, тим самим завдано моральної шкоди, розмір якої визначила у розмірі заробітної плати за 2019 рік, що складає 440 320,57 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд:
- скасувати наказ № 08-од від 14 квітня 2020 року про скорочення посад в частині підпункту «f» пункту 3 « ОСОБА_1 , посада «Старший бортпровідник»;
- скасувати наказ про звільнення № 259-к від 03 липня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 на роботі у зв'язку із незаконним звільненням на займаній посаді «старший бортпровідник» в компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Кфт.» в Україні, на тих же умовах та з тим же посадовим окладом, які були зазначені в трудовому договорі та в наступних додаткових угодах між ОСОБА_1 та роботодавцем, дійсним на момент звільнення;
- стягнути з компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Кфт.» в Україні, на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, розраховану на момент винесення рішення;
- стягнути з компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Кфт.» в Україні, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 440 320,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня
2022 року у складі судді Юзькової О. Л. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Скасовано наказ керівника представництва «Візз Ейр Хангарі Лтд.» ОСОБА_3. № 259-к від 03 липня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого бортпровідника.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого бортпровідника в компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» («Wizz Air Hungary Ltd»), яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні з 23 липня 2020 року.
Стягнуто з компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» («Wizz Air Hungary Ltd»), яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 233 774,00 грн без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
Стягнуто з компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» («Wizz Air Hungary Ltd»), яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 5 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого бортпровідника у компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, та стягнення середнього заробітку за один місяць без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів допущено до негайного виконання.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що роботодавцем при звільненні позивачки порушено порядок звільнення, не дотримано положень статей 42, 252 КЗпП України, а тому порушені права працівника підлягають поновленню шляхом скасування наказу про звільнення позивача з поновленням на посаді.Оскільки період вимушеного прогулу позивачки складає 520 робочих дні (з 23 липня 2020 року по 22 серпня 2022 року) то з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 233 774,00 грн (653,00 грн х 520 дні) без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
Врахувавши тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих відносинах позивачки, часу та зусиль, що знадобились для відновлення попереднього стану, місцевий суд зробив висновок, що на користь позивачки з метою компенсації моральної шкоди з відповідача необхідно стягнути 5 000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку компанією «Візз Ейр Хангарі Лтд.» .
Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня
2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Залишаючи без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 , апеляційний суд вказав про те, що встановлені фактичні обставини цієї справи дають підстави для висновку, що дослідженими доказами підтверджено дотримання роботодавцем вимог частини першої статті 42, а також частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП.
Апеляційний суд встановив, що переважне право позивача не порушено, а позивачкою не доведено переважне право перед іншими працівниками на залишення на роботі.Матеріали справи не містять доказів про наявність вакантних посад чи роботи, як могли б бути запропоновані ОСОБА_1 , натомість дані штатного розпису представництва за період квітня-липня 2020 року свідчать про щомісячне зменшення кількості штатних посад.
Доводи позивачки щодо можливості переведення на вакантні посади за кордоном, зокрема в аеропорти Мілан-Мальпенса, Ларнака, Тірана, Дортмунд, Баку та Санкт-Петербург, не заслуговують на увагу, оскільки умовами трудового договору передбачено, що місцем роботи працівника ( ОСОБА_1 ) є операційні бази роботодавця, під якими розуміються аеропорти України, які використовуються представництвом у процесі здійснення своєї господарської діяльності.
Щодо дотримання положень законодавства в частині отримання згоди виборного органу профспілки, апеляційний суд вказав на таке.
Згідно з протоколом № 7 засідання Ради профспілки Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» від 16 грудня 2021 року вбачається, що профспілкою не надано згоду на звільнення старшого бортпровідника ОСОБА_1 , з посиланням на те, що роботодавцем не виконано вимоги частини 1 статті 42 КЗпП, а також вказано на наявність спірної позиції щодо відсутності вакансій у роботодавця.
Вказане рішення Ради профспілки, окрім посилань на ряд положень трудового законодавства, не містить мотивованого обґрунтування. Зокрема, не визначено в чому полягає порушення переважного права на залишення на роботі, тобто щодо яких працівників, які залишені на роботі, ОСОБА_1 має більш високу кваліфікацію або продуктивність праці, та що не враховано роботодавцем.
За вказаних обставин, апеляційний суд вважав, що висновок суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_1 без законних підстав є помилковим, у зв'язку із чим відсутні підстави для поновлення позивачки на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення у справі ухвалено апеляційним судом без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (40, 42, 49-2 КЗпП України), викладеного у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 452/2056/18, від 20 серпня 2018 року у справі № 537/1621/17 та від 27 жовтня 2022 року у справі № 761/26169/20.
Провадження у суді касаційної інстанції
26 червня 2023 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
05 березня 2024 року, у зв'язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду ОСОБА_7 , у касаційному провадженні № 61-8935св23, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Карпенко С. О. та Фаловську І. М.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: компанія «Візз Ейр Хангарі Кфт.», представництво «Візз Ейр Хангарі Кфт.», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , первинна профспілкова організація компанії «Візз Ейр Хангарі Кфт.», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_5 , на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська