21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 296/2647/20
провадження № 61-7981св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Адміністрації Державної прикордонної служби України,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про направлення за встановленою юрисдикцією справи за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано спільне рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене у протоколі від 26 грудня 2008 року № 35, щодо зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік до загальної черги на покращення житлових умов з 3 серпня
2006 року з сім'єю у складі трьох осіб. Визнано протиправним та скасовано спільне рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене у протоколі від 30 січня 2020 року № 83, щодо зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік до загальної черги на покращення житлових умов з 3 серпня 2006 року з сім'єю у складі трьох осіб. Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України зарахувати ОСОБА_1 на квартирний облік до загальної черги на покращення житлових умов з 3 січня 2002 року з сім'єю у складі 3 осіб. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року - без змін.
У серпні 2022 року Адміністрація Державної прикордонної служби України подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просила скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 30 червня 2022 року і передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Постановою Верховного Суду від 6 вересня 2023 року касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії закрито. Повідомлено ОСОБА_1 про віднесення розгляду справи за його позовом до юрисдикції адміністративних судів та роз'яснено йому право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення цієї справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною четвертою статті 414 ЦПК України в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Колегія суддів дійшла висновку про задоволення вказаної заяви та направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Відповідно до частини другої статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адміністрація Державної прикордонної служби України знаходиться на АДРЕСА_1 , що відноситься до юрисдикції Київського окружного адміністративного суду, до якого заявник і просить направити справу.
Керуючись статтями 260, 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити.
Справу № 296/2647/20 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії передати для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Пророк В. В. Сердюк