17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 935/385/20
провадження № 61-5782св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Коростишівський комунальник»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року, постановлену у складі судді Василенка Р. О., та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 лютого
2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального підприємства (далі - КП) «Коростишівський комунальник» про поновлення на роботі, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, неотриманого доходу, майнової та моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказував, що 17 травня 2017 року він прийнятий на роботу до КП «Коростишівський комунальник» на посаду двірника, а 14 січня 2020 року - звільнений з вказаної посади відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Позивач вважав своє звільнення незаконним і таким, що проведено з порушенням статей 38, 43 та 48 Конституції України і пункту 2.3.11 Колективного договору між адміністрацією та радою трудового колективу КП «Коростишівський комунальник».
За таких обставин просив:
- визнати винним КП «Коростишівський комунальник» в затримці виплати йому допомоги за листками тимчасової непрацездатності за червень - липень 2019 року; знищенні/крадіжці його особистих речей з побутового приміщення; несвоєчасній виплаті заробітної плати за період з травня 2017 року до серпня 2019 року; невидачі йому спецодягу і спецвзуття за весь час його роботи та некомпенсуванні вартості придбання зазначеного одягу; невнесенні до трудової книжки заохочень; невидачі письмової інформації про нього, отриманої відповідачем без його згоди, і в неповному оприлюдненні її на засіданні ради трудового колективу відповідача; завданні моральної шкоди та іншої немайнової шкоди (винахідницьким правам, праву на громадську діяльність та надання допомоги іншим особам, праву на участь в управлінні державними справами і підприємством, на якому він працює); невиплаті одноразової допомоги у зв'язку з нещасним випадком на виробництві; у стягненні
1 процента від заробітної плати, з допомоги при тимчасовій непрацездатності та інших платежів перерахованих на його картку в АТ «Райффайзен Банк Аваль»
за 2019 - 2020 року; у дискримінації за вибір банку для отримання заробітної плати та інших платежів;
- визнати незаконним рішення ради трудового колективу КП «Коростишівський комунальник» про виведення його зі складу цього органу;
- визнати незаконним його звільнення з роботи і поновити на посаді двірника;
- стягнути з КП «Коростишівський комунальник» на його користь 1 процент
від заробітної плати, з допомоги при тимчасовій непрацездатності та інших платежів, перерахованих на його картку в АТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2019 - 2020 роки, 23 646,40 грн неотриманого доходу, 8 784,40 грн за несвоєчасну виплату заробітної плати, 2 173,86 грн - за несвоєчасну оплату листків тимчасової непрацездатності, 2 169,85 грн одноразової допомоги у зв'язку з нещасним випадком, 200 000 грн - у відшкодування шкоди, завданої втратою майна, 20 000 грн компенсації за невидачу спецодягу і спецвзуття за період роботи з 17 травня 2017 року до 8 серпня 2019 року; 100 000 грн - за порушення інших прав; 1 000 000 грн - у відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 1 470 000 грн;
- зобов'язати КП «Коростишівський комунальник» видати йому копію документа, оприлюдненого на засіданні ради трудового колективу підприємства 14 січня
2020 року, та внести до трудової книжки всі заохочення, отримані за весь час роботи в КП «Коростишівський комунальник».
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року позов залишено без розгляду.
Суд першої інстанції зазначив, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки та заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказані обставини за висновком місцевого суду є підставою для залишення позову без розгляду.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року - без змін.
Апеляційний суд зазначив, що позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання (8 вересня
2020 року та 21 вересня 2020 року), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, норм процесуального права під час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за його відсутності, оскільки його не допущено до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вказане свідчить про порушення частини п'ятої статті 4 ЦПК України, згідно з якою жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про:
- порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права;
- розгляд справи за його відсутності у зв'язку з недопуском до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2019 року
у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19), від 11 березня 2020 року
у справі № 761/8849/190 (провадження № 61-21428 св19), від 1 вересня 2021 року
у справі № 757/54510/17 (провадження № 61-2858св21), 3 листопада 2021 року
у справі № 564/2049/19 (провадження № 61-1392св21) та від 1 листопада 2023 року
у справі № 182/4364/19 (провадження № 61-8656св23).
У справі, яка переглядається:
- ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2020 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 14 квітня 2020 року о 10 год30 хв (т. 1 а.с. 55);
- 14 квітня 2020 року підготовче засідання відкладено до 10 год 20 травня 2020 року (т. 1 а.с. 58);
- 20 травня 2020 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 15 год
10 червня 2020 року (т. 2 а.с. 212);
- 20 червня 2020 року підготовче засідання відкладено до 10 год 9 липня 2020 року
(т. 2 а.с. 212);
- ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді та відведено суддю Янчук В. В. від розгляду цієї справи (т. 2 а.с. 222);
- 20 липня 2020 року на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи дану справу передано у провадження судді Василенка Р. О. (т. 2 а.с. 226); підготовче засідання у справі призначено на 10 год 6 серпня 2020 року (т. 2 а.с. 227-228).
- 6 серпня 2020 року засідання у справі відкладено до 10 год 8 вересня 2020 року
(т. 2 а.с. 234);
- 8 вересня 2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10 год30 хв
21 вересня 2020 року.
Отже, що у матеріалах цивільної справи відсутнє підтвердження, а саме ухвала Коростишівського районного суду Житомирської області про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Посилання судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 не з'явилася у засідання суду, призначені на 8 та 21 вересня 2020 року, не можуть бути підставою для залишення позову без розгляду, оскільки на вказані дати призначалося підготовче засідання.
Частиною першою статті 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Отже, підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
З системного аналізу завдань підготовчого провадження (частина перша
статті 189 ЦПК України) та процесуальних дій, які вчиняються під час підготовчого засідання (частина друга статті 197 ЦПК України) вбачається, що метою проведення підготовчого засідання є здійснення дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, а не розгляд та вирішення спору по суті.
У той же час відповідно до статті 209, частини першої статті 211 ЦПК України розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат є завданням такої стадії як розгляд по суті, яка відбувається у формі судового засідання.
Підготовче засідання та судове засідання проводяться з різною метою, що обумовлено різними завданнями, які стоять перед підготовчим провадженням та розглядом по суті, формами проведення яких вони є.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов неправильного висновку залишення позову без розгляду на підставі
пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали, оскільки залишив поза увагою те, що справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, яке передбачає підготовче провадження до розгляду справи по суті.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється на розгляд до суду першої інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 вересня
2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 лютого
2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко А. С. Олійник В. В. Сердюк