про залишення заяви про неплатоспроможність
боржника-фізичної особи без руху
11 березня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/127/24
Суддя Гирила І.М.
розглянув матеріали сформованої в системі "Електронний суд" 04.03.2024 заяви б/н (вх. № 146) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
встановив:
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Ч. 1 ст. 116 КУзПБ визначено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Положення КУзПБ визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Відповідно до положень ст. 116 КУзПБ обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладено на заявника. Саме заявник, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Зокрема, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора - суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пп. 3); інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст.115 цього Кодексу (пп. 14).
Отже, заявнику необхідно підтвердити належними доказами наявність та розмір заборгованості станом на момент звернення із заявою до суду та відобразити відповідні дані у конкретизованому списку кредиторів з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати.
У постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, в розділі "Щодо належності та допустимості кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи", зазначено, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Верховний Суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20 висловлено позицію, за якою на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Суд встановив, що заявник як додаток до заяви долучив список кредиторів і боржників, у якому навів перелік кредиторів, вказав дані кредитних договорів, зокрема суми кредитів, строки кредитів, а також зазначив поточну заборгованість по кожному з них.
На підтвердження підстав звернення із заявою подав витяг Українського Бюро Кредитних Історій станом на 22.02.2024, в якому відображено дані кредитних договорів, суми кредитів, строки їх повернення, а також зазначено поточну заборгованість та поточну прострочену заборгованість. Наприклад, п. 1 - ТОВ "Фінтаргет", дата укладення договору - 26.01.2024, сума кредиту - 1 500, 00 грн, термін кредиту - 24.04.2024, поточна заборгованість - 2 163, 00 грн, термін прострочення - відсутній; п. 2 - ФК "Просто Кредит", сума кредиту - 3 000, 00 грн, термін кредиту - 24.04.2024, поточна заборгованість - 3 102, 00 грн, термін прострочення - відсутній.
Однак, враховуючи те, що до складу основного зобов'язання за кредитними договорами можуть входити не тільки суми повернення кредиту, але й суми відсотків, комісій тощо, строк сплати яких може не збігатись зі строком повернення кредиту, зазначена у наведеній вище довідці поточна заборгованість позбавляє суд можливості достовірно встановити заборгованість заявника за основними зобов'язаннями і склад грошових вимог згідно з ч. 3 ст. 115 КУзПБ.
Заявник зазначає, що у нього наявна заборгованість перед 24 фінансовими установами (кредиторами), з якими укладено договори, зокрема: ТОВ "Фінтаргет", ТОВ "ФК "Просто Кредит", АТ "ПУМБ", ТОВ "Алекскредит", ТОВ "Аванс Кредит", ТОВ "Лінеура Україна", ТОВ "Стар Файненс Груп", ТОВ "Споживчий Центр", ТОВ "ФК "Віва Капітал", ТОВ "Мілоан", ТОВ "ФК "Незалежні Фінанси", ТОВ "Макс Кредит", ТОВ "ФК "Є Гроші Ком", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "Сос Кредит", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "Слон Кредит", ТОВ "Авентус Україна", ТОВ "Селфі Кредит", ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога", ТОВ "Іннова Фінанс", АТ "Таскомбанк", АТ "А-Банк", ТОВ "Качай гроші".
Поряд із цим, укладений заявником із ТОВ "Слон Кредит" договір до заяви не долучено.
Кредитний договір на інші споживчі цілі за №1001668526001 від 28.08.2020, укладений з АТ "ПУМБ", відсутній. Заявником долучено його заяву від 31.08.2023 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "ПУМБ", однак відомості про укладення між ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" кредитного договору від 31.08.2023 у конкретизованому списку кредиторів не наведені.
Укладений заявником 12.06.2017 договір з АТ "А-Банк" за №4488835 до заяви не долучено. При цьому заява ОСОБА_1 про відкриття поточного рахунку в АТ "А-Банк" датована 14.08.2023, паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "АТБ" - 20.07.2023. Однак, дані документи не містять інформації ні про вказану у конкретизованому списку кредиторів суму кредиту (20 837 грн) за Договором №4488835 від 12.06.2017, ні про поточну заборгованість (21 588, 96 грн).
Відображені заявником у конкретизованому списку кредиторів і боржників номера кредитних договорів, укладених з ТОВ "Аванс Кредит", ТОВ "Стар Файненс Груп", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога", ТОВ "Іннова Фінанс" не відповідають номерам долучених до заяви Договорів, укладених заявником із вказаними кредиторами.
Зазначене, на переконання суду, свідчить про неналежне виконання заявником обов'язку щодо надання доказів на підтвердження існування договірних відносин з визначеними ним кредиторами.
Разом із тим, суд звертає увагу, що наявність лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи.
Долучені заявником роздруківки з сайтів фінансових компаній не можуть бути розцінені судом як первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення.
Наведені заявником твердження про ненадання належних доказів в частині всіх копії договорів, квитанцій, банківських виписок тощо, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, на підставі яких виникла заборгованість, через їх відсутність або втрату, не можуть бути прийняті судом до уваги та розцінені, як належний доказ надання конкретизованого переліку кредиторів, оскільки відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Слід зазначити, що заявник, як сторона договорів, не позбавлений права звернутися до відповідних фінансових установ з метою отримання документів, які стосуються його прав та обов'язків.
Ч. 4 ст. 116 КУзПБ передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Метою такого плану є відновлення платоспроможності боржника.
Ст. 1 КУзПБ визначено, що реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. План реструктуризації повинен бути реальний, тобто ґрунтуватися на документах і доказах, які не повинні ставитися судом під сумнів.
У постанові від 16.12.2021 у справі №910/8306/20 Верховний Суд вказав, що законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника, прийняти рішення про його схвалення та подати на затвердження господарському суду або відхилити і прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019 затверджено примірну форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.
Проте, поданий заявником проект плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності не відповідає зазначеній примірній формі. Зокрема, запропонований заявником план реструктуризації не містить умов відновлення платоспроможності заявника і порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів; у наданому заявником плані відсутня інформація щодо заходів, спрямованих на покращення його майнового стану та задоволення вимог кредиторів; у поданому плані реструктуризації взагалі не визначено розміру кредиторських вимог по кожному договору, не вказано графіку та розміру погашення кожної з них. Запропонований заявником план по суті зведений до списання заборгованості.
Наведене, на переконання суду, свідчить про неналежне виконання заявником приписів ч. 4 ст. 116 КУзПБ.
Згідно з ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Так, у справі № 910/6639/20 Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в ч. 5 ст. 116 КУзПБ визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Як вбачається із поданих суду документів, боржником долучено до заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи декларації про майновий стан: за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік та 2024 рік (з 01.01.2024 - 01.02.2024). У даних декларацій про майновий стан боржника, заявником у відповідних рядках декларацій ("відомості щодо об'єктів незавершеного будівництва, що належать членам сім'ї боржника", "транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім'ї боржника", "відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника", "відомості про майно членів сім'ї боржника, що передано в заставу (іпотеку) або є обтяженим в інший спосіб", "відомості про майно, яким члени сім'ї боржника володіють спільно з іншими особами") наведений перелік членів сім'ї та вказано - "члени сім'ї інформації не надали".
Водночас, до заяви не додано доказів звернень ОСОБА_1 до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для належного заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Окрім того, в порушення приписів п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, заява ОСОБА_1 не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Положеннями ч. 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ч. 2 ст. 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ст. 37, 115, 116 КУзПБ, ст. 174, 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 04.03.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви б/н від 04.03.2024 - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи без руху, шляхом подання до Господарського суду Тернопільської області:
- кредитних договорів, укладених заявником з ТОВ "Слон Кредит" (Договір позики №1367797 від 02.01.2024), з АТ "ПУМБ" (Кредитний договір на інші споживчі цілі за №1001668526001 від 28.08.2020) та з АТ "А-Банк" (Кредитний договір за №4488835 від 12.06.2017);
- пояснень щодо невідповідності відображених заявником у конкретизованому списку кредиторів і боржників номерів кредитних договорів, укладених з ТОВ "Аванс Кредит", ТОВ "Стар Файненс Груп", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога", ТОВ "Іннова Фінанс", номерам долучених до заяви Договорів, укладених заявником із вказаними кредиторами;
- належного конкретизованого списку кредиторів із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- первинних документів з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення;
- проекту плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019;
- доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про вказаних у деклараціях членів сім'ї, яка необхідна йому була для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- інформації, визначеної у п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (11.03.2024) та оскарженню не підлягає.
4. Копію ухвали направити ОСОБА_1 до його електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України, Положенням про ЄСІТС.
Суддя І.М. Гирила