79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.03.2024 Справа № 914/3593/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства "Мегапромбудімпекс", м. Львів
про: стягнення плати за проїзд в розмірі 1 861,82 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача: Приватного підприємства "Мегапромбудімпекс" про стягнення плати за проїзд в розмірі 1 861,82 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 р., справу № 914/3593/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 17.01.2024 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2024 р., розгляд справи по суті призначено на 14.02.2024 р.
Судове засідання, призначене на 14.02.2024 року не відбулося, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О.З. з 09.02.2024 р. по 19.02.2024 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.02.2024 р., розгляд справи по суті призначено на 06.03.2024 року.
06.03.2024 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
06.03.2024 р. представником позивача подано на адресу суду в систему “Електронний суд” клопотання за вх. № 6561/24, в якій позивач зазначає, що заборгованість відповідачем не погашена станом на 06.03.2024 рік, позовні вимоги підтримує повністю, та просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 1 861,82 грн., а також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 684,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
06.03.2024 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, вимог ухвали суду від 13.12.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 06.03.2024 р. не здійснюється.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвали суду від 13.12.2023 р. та від 17.01.2024 р. у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, буд. 34 Г, кв. 5), тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.
Так, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ “Укрпошта”, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 0600081858710, ухвали Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 р. та від 17.01.2024 р., відповідачем отримано 31.01.2024 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Ухвали суду у даній справі від 13.12.2023 р., від 17.01.2024 р. та від 20.02.2024 р. про розгляд справи 06.03.2024 року скеровувались також відповідачу в його електронний кабінет.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.
З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/3593/23 Господарським судом Львівської області, проте, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.
При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі №914/3593/23.
В судовому засіданні 06.03.2024 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Позивач зазначає, що під час перевірки 05.04.2021 року на автодорозі М-12, 278км, Хмельницька область, був зупинений транспортний засіб марки VOLVO/FЕВЕR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Працівниками Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO/FЕВЕR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме на строєну вісь транспортного засобу складала 25,45т. при допустимих 22 т., що підтверджується чеком зважування №319 від 05.04.2021. ПП «Мегапромбудімпекс» нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 56,70 євро, що еквівалентно 1861,82 грн. Відтак, на думку позивача, відповідачем порушено вимоги чинного законодавства щодо проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Позивач зазначає, що станом на день подання позову, Відповідач вказані кошти в розмірі 1861,82 грн. добровільно не сплатив, відтак позивач просить стягнути з відповідача в дохід державного бюджету плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в розмірі 1 861,82 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2 684,00 грн.
Позиція відповідача.
В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не з'явився і явки свого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 13.12.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Ухвали суду від 13.12.2023 р. та від 17.01.2024 р. у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, буд. 34 Г, кв. 5), тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.
Так, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ “Укрпошта”, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 0600081858710, ухвали Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 р. та від 17.01.2024 р., відповідачем отримано 31.01.2024 р. (докази містяться в матеріалах справи).
Ухвали суду у даній справі від 13.12.2023 р., від 17.01.2024 р. та від 20.02.2024 р. про розгляд справи 06.03.2024 року скеровувались також відповідачу в його електронний кабінет.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.
Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України.
Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.
Посадовими особами Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, а саме старшим державним інспектором Герасимчуком Д.О. та головним спеціалістом Майстришиним О.К. 05.04.2021 р., на підставі направлення на рейдову перевірку № 003982 від 05.04.2021, на автодорозі М-12, 278км, Хмельницька область проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки VOLVO/FЕВЕR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Працівниками Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO/FЕВЕR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме на строєну вісь транспортного засобу складала 25,45т. при допустимих 22 т., що підтверджується чеком зважування №319 від 05.04.2021.
За результатами перевірки було складено довідку №028635 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.04.2021; акт №032389 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.04.2021р.; акт №267967 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.04.2021р., яким зафіксоване порушення габаритно-вагових норм, передбачених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
У долученій до матеріалів справи, товарно-транспортній накладній №ТН05-04-32 від 05.04.2021 року, перевізником зазначено ПП «Мегапромбудімпекс».
ПП «Мегапромбудімпекс» нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 56,70 євро, що еквівалентно 1861,82 грн. (курс НБУ станом на 05.04.2021 за 1 євро = 32,83 грн.), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 389 від 05.04.2021.
Придністровським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки скеровувався лист - повідомлення за вих. № 25086/24.2/24-21 від 07.04.2021 на адресу відповідача про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки VOLVO/FЕВЕR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , автомобільними дорогами загального користування у розмірі 56,70 євро.
Докази скерування вказаного листа - повідомлення № 25086/24.2/24-21 від 07.04.2021 р. на адресу відповідача (реєстр поштових послуг з відправлення службової кореспонденції-рекомендованих листів від 07.04.2021 р.; список згрупованих поштових відправлень № 1595; поштова квитанція) долучено позивачем до матеріалів справи.
Оскільки відповідач в добровільному порядку у встановлений строк не сплатив суму визначеної йому позивачем плати за проїзд, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 1 861,82 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України “Про дорожній рух”, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, зокрема передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Спірні правовідносини у даній справі виникли між сторонами у зв'язку із перевезенням вантажів автомобільною дорогою загального користування з перевищенням вагових обмежень за відсутності документів, обов'язковість наявності та перелік яких визначений ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 “Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті” (надалі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
За приписами п.п. 2, 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
У відповідності до абзацу 1 п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із ч. 1 ст. 53 ГПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Згідно із ч. 12 ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Пунктами 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Судом встановлено, що посадовими особами Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, а саме старшим державним інспектором Герасимчуком Д.О. та головним спеціалістом Майстришиним О.К. 05.04.2021 р. на підставі направлення на рейдову перевірку № 003982 від 05.04.2021 на автодорозі М-12, 278км, Хмельницька область проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки VOLVO/FЕВЕR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Працівниками Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки УОЕУО/РЕВЕЯ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме на строєну вісь транспортного засобу складала 25,45т. при допустимих 22 т., що підтверджується чеком зважування №319 від 05.04.2021.
Згідно товарно-транспортної накладної №ТН05-04-32 від 05.04.2021 року, перевізником зазначено ПП «Мегапромбудімпекс».
За змістом ст. 33 Закону України “Про автомобільні дороги” рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (надалі - Порядок №879).
Пунктом 3 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Частиною 3 п. 2 Порядку №879 передбачено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 22.5. розділу 22 “Перевезення вантажу” Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно з п. 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (п. 20 Порядку №879).
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки складено довідку №028635 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.04.2021; акт №032389 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.04.2021р.; акт №267967 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.04.2021р., яким зафіксоване порушення габаритно-вагових норм, передбачених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Таким чином, належний відповідачу транспортний засіб належить до категорії великовагових.
Зі змісту товарно-транспортної накладної від 05.04.2021р. №ТН05-04-32, яка долучена позивачем до матеріалів справи, слідує, що автомобільним перевізником є ПП «Мегапромбудімпекс», вантажовідправником ТОВ «Головчинецький гранітний кар'єр», пункт навантаження с.Головчинці, Летичівський район, пункт розвантаження - м.Львів, водій - ОСОБА_1 .
Зважаючи на те, що перевезення вантажів здійснювалося відповідачем з перевищенням вагових обмежень за відсутності документів, визначених ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, посадовими особами Укртрансбезпеки здійснено нарахування плати за проїзд дорогами загального користування.
Пунктом 28 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до п. 26 Порядку№879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п. 30 Порядку №879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням (п. 31-1. Порядку №879).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник, яким у даній справі виступає відповідач.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 12.02.2020 по справі № 917/210/19.
Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
У зв'язку із встановленням перевищення нормативів, інспекторами Управління Укртрансбезпеки, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри, яких перевищують нормативні, відповідачу нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 56,70 Євро, що за перерахунком згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 05.04.2021 еквівалентно 1 861,82 грн.
Позивач просить стягнути із відповідача 1 861,82 грн. Суд зазначає, що вказана сума розрахована стороною позивача відповідно до формули, передбаченої Порядком №879, визначена без помилок та є правильною.
Заперечень щодо нарахованої суми плати за проїзд та/або її контррозрахунку відповідачем до суду подано не було.
Згідно з приписами п. 31-1 Порядку №879, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
У пункті 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Відповідач повідомлявся про необхідність сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового транспортного засобу листом - повідомленням за вих. № 25086/24.2/24-21 від 07.04.2021 р., однак жодних дій спрямованих на здійснення оплати не здійснив. Доказів протилежного до суду подано не було.
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення 1 861,82 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає до задоволення у повному обсязі.
При цьому, суд зауважує, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спірні відносини виникли між сторонами у справі з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави).
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17.
Судові витрати.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2' 684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Мегапромбудімпекс" (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, буд. 34 Г, кв. 5; код ЄДРПОУ № 41275610) в дохід Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в розмірі 1 861,82 грн.
3. Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Мегапромбудімпекс" (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, буд. 34 Г, кв. 5; код ЄДРПОУ № 41275610) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 39816845) 2' 684,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 11.03.2024 р.
Суддя Долінська О.З.