ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2024Справа № 761/37331/19-ц
За заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову
у справі № 761/37331/19-ц
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство Агрофірма "СЛАВУТИЧ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4
про визнання незаконними та скасування наказів
Суддя Гумега О.В.
Представники: без виклику учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України з вимогами про визнання протиправними та скасування наказів Міністества юстиції України та висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва № 761/37331/19-ц від 01.11.2019 справу передано до Печерського районного суду м. Києва для розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2019 у справі № 761/37331/19-ц, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11.03.2020, у відмовлено у відкритті провадження.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 у справі № 761/37331/19-ц ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 11.03.2020 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2023 у справі № 761/37331/19-ц позов залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 19.12.2023 у справі № 761/37331/19-ц рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2023 скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України та висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України закрито.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.01.2024 у справі № 761/37331/19-ц заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврюшенка Сергія Анатолійовича про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів та висновків, за встановленою юрисдикцією задоволено. Передано справу № 761/37331/19-ц за встановленою юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 справу № 761/37331/19-ц передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
14.02.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якості додатка до якої додано позовну заяву у новій редакції № б/н від 14.02.2024 з визначеним у цій позовній заяві складом сторін (позивач: ОСОБА_1 ; відповідач: Міністерство юстиції України) та вимогами до відповідача: - визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2870/5 від 05.09.2018 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", який було прийнято за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.08.2018; - визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3955/5 від 17.12.2018 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", який було прийнято за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 від 10.10.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 прийнято до свого провадження справу № 761/37331/19-ц, прийнято до розгляду позовну заяву № б/н від 14.02.2024 у справі № 761/37331/19-ц, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 18.03.2024 о 10:40 год., залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство Агрофірма "СЛАВУТИЧ" (Україна, 39024, Полтавська область, Глобинський р-н, село Горби; ідентифікаційний код 25163269), залучити до участі у справі третіх осіб-1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (АДРЕСА_4), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).
27.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, згідно якої суду надано докази направлення копії заяв по суті справи і доданих документів третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
07.03.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову № б/н від 07.03.2024 (далі - заява про забезпечення позову), відповідно до якої позивач просить суд заборонити Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіального органу, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству "Національні інформаційні системи", державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії щодо виконання Наказу Міністерства юстиції України №2870/5 від 05.09.2018 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Наказу Міністерства юстиції України №3955/5 від 17.12.2018 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій (внесення відповідних записів) про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства Агрофірма "СЛАВУТИЧ" (ідентифікаційний код 25163269).
08.03.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною першою статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Оскільки у даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) зазначив, що звернувся до суду із позовною заявою (у новій редакції № б/н від 14.02.2024) з вимогами до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮУ) про визнання незаконними та скасування: наказу Міністерства юстиції України № 2870/5 від 05.09.2018 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", який було прийнято за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.08.2018; наказу Міністерства юстиції України № 3955/5 від 17.12.2018 № 3955/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", який було прийнято за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 від 10.10.2018.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 10.04.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав, а саме 100 % часток у статутному капіталі Приватного підприємства Агрофірма "Славутич" (далі - ПП Агрофірма "Славутич"). Після укладення договору новий учасник ПП Агрофірма "Славутич" ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора КП "ЦР" Мурзенко А.В. з приводу внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
06.06.2018 державним реєстратором зареєстровано зміну складу засновників ПП "Агрофірма "Славутич" та зміну керівника підприємства з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 . Указані зміни внесено до ЄДР за № 15611050020000555 та № 15611070021000555.
МЮУ видало наказ від 05.09.2018 № 2870/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Підставою для винесення такого наказу став висновок Комісії від 30.08.2018 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Про указаний висновок позивач дізнався лише 12.09.2018.
МЮУ видало наказ від 17.12.2018 № 3955/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Підставою для винесення такого наказу став висновок Комісії від 06.12.2018 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 10.10.2018. Про указаний висновок позивач дізнався лише 12.09.2018.
Позивач стверджує, що під час розгляду вищенаведених скарг на реєстраційні дії щодо Приватного підприємства Агрофірма "СЛАВУТИЧ" Міністерством юстиції України були порушені норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та положення Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції від 18.04.2018), внаслідок чого були безпідставно скасовані реєстраційні дії №15611050018000555 від 03.01.2018, № 15611050020000555 від 06.06.2018, № 15611070021000555 від 06.06.2018, № 15619980030000555 від 13.09.2018, № 15619980031000555 від 14.09.2018, № 15619980032000555 від 14.09.2018, № 15619980043000555 від 24.09.2018, № 15619980044000555 від 24.09.2018, № 15619980045000555 від 24.09.2018, № 15619980046000555 від 24.09.2018 щодо зміни складу учасників та керівника Приватного підприємства Агрофірма "СЛАВУТИЧ" та порушені права позивача як дійсного учасника ПП Агрофірма "СЛАВУТИЧ", який володіє 100% статутного капіталу.
Позивач вважає, що реалізація Міністерством юстиції України оскаржуваних наказів про скасування вищезазначених реєстраційних дій призведе до втрати позивачем статусу учасника та директора ПП Агрофірма "СЛАВУТИЧ", що негативним чином відобразиться на його стані та заблокує всю його господарську діяльність, оскільки у такому разі позивач втратить корпоративний та управлінський контроль над підприємством. У разі виконання спірних наказів шляхом скасування відповідних реєстраційних дій у ЄДР, засновником ПП Агрофірма "СЛАВУТИЧ" буде значитись не позивач, а інші особи, які матимуть можливість безперешкодно розпоряджатись частками у статутному капіталі підприємства та приймати рішення загальних зборів без участі позивача, що унеможливить досягнення мети звернення з даним позовом до суду - захисту порушених прав і інтересів позивача, пов'язаних із належною йому часткою у статутному капіталі ПП Агрофірма "СЛАВУТИЧ".
На думку позивача, адекватними та співмірними із заявленими ним позовними вимогами будуть такі заходи забезпечення позову, які не дозволять на час розгляду даної справи в суді реалізацію (виконання) оскаржуваних наказів шляхом скасування реєстраційних дій у ЄДР, проведених щодо ПП Агрофірма "СЛАВУТИЧ".
Оптимальними та дієвими у спірному випадку позивач вважає заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання оскаржуваних наказів, зокрема, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій (внесення відповідних записів) про скасування реєстраційних дій у ЄДР щодо ПП Агрофірма "СЛАВУТИЧ".
На думку позивача, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи посадовою особою Міністерства юстиції України будуть скасовані перелічені в оскаржуваних наказах реєстраційні дії, то позивач не зможе захистити та поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Доцільність вжиття запропонованих заходів забезпечення позову позивач обгрунтовує тим, що такі заходи забезпечать неможливість внесення до ЄДР нових даних щодо ПП Агрофірма "СЛАВУТИЧ" до надання судом оцінки правомірності оскаржуваних наказів. Запропоновані позивачем заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті судом та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.
Дослідивши наведені позивачем обставини та докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що виконання оскаржуваних наказів Міністерства юстиції України № 2870/5 від 05.09.2018 та № 3955/5 від 17.12.2018 під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду, виходячи з того, що предметом спору між сторонами є вимога про скасування оскаржуваних наказів.
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з пп. 3 п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
Частина 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" містить перелік підстав для відмови у державній реєстрації. Зокрема, такою підставою вказано: у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії (п. 2 ч. 1 ст. 28).
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/508/18 від 09.11.2018).
За висновком Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21, встановлена законом заборона вчинення реєстраційних дій є зрозумілим, самодостатнім та передбаченим законом заходом забезпечення позову у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України.
Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 05.09.2018 № 2870/5 скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15611050018000555 від 03.01.2018, № 15611050020000555 від 06.06.2018, № 15611070021000555 від 06.06.2018.
Наказом Міністерства юстиції України від 17.12.2018 № 3955/5 скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 15619980030000555 від 13.09.2018, № 15619980031000555 від 14.09.2018, № 15619980032000555 від 14.09.2018, № 15619980043000555 від 24.09.2018, № 15619980044000555 від 24.09.2018, № 15619980045000555 від 24.09.2018, № 15619980046000555 від 24.09.2018.
Судом досліджено, що позивач належним чином обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, причини свого звернення із заявою про забезпечення позову, а також те, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає що належними, співмірними та адекватними заходами забезпечення позову у даному випадку будуть такі заходи:
- заборонити Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіального органу, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству "Національні інформаційні системи", державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії щодо виконання Наказу Міністерства юстиції України №2870/5 від 05.09.2018 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Наказу Міністерства юстиції України №3955/5 від 17.12.2018 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій (внесення відповідних записів) про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства Агрофірма "СЛАВУТИЧ" (ідентифікаційний код 25163269).
При цьому суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.
Вказані заходи забезпечення позову безпосередньо пов'язані із предметом розгляду по даній справі, оскільки спір стосується визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказів.
За таких обставин, враховуючи пов'язаність вищевказаних заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136-140, 144, 228, 230, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити Міністерству юстиції України (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622), посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіального органу, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству "Національні інформаційні системи", державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії щодо виконання Наказу Міністерства юстиції України №2870/5 від 05.09.2018 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Наказу Міністерства юстиції України №3955/5 від 17.12.2018 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій (внесення відповідних записів) про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства Агрофірма "СЛАВУТИЧ" (Україна, 39024, Полтавська область, Глобинський р-н, село Горби; ідентифікаційний код 25163269).
3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 761/37331/19-ц є виконавчим документом, набирає законної сили з 11.03.2024 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Строк пред'явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 761/37331/19-ц до виконання становить три роки, тобто до 11.03.2027.
5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 761/37331/19-ц є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 761/37331/19-ц є Міністерство юстиції України (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622).
7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гумега Оксана Валеріївна