ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2024Справа № 910/16107/23
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/16107/23.
За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44)
До Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26)
про стягнення 85 360, 63 грн
Без виклику представників.
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення 85 360, 63 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 85 360, 63 грн право на яке перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування за пошкодження автомобіля «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП 12.10.2020. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684, 00 грн.
30.10.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 30.10.2023 для усунення недоліків позовної заяви.
07.11.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 30.10.2023.
29.12.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/16107/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05.02.2024 від позивача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 заяву позивача про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залишено без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Як підтверджено матеріалами справи, 12.10.2020 в місті Львів по вулиці Липинського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди між власником транспортного засобу «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнні Іншуранс Груп» діяв договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-069407 від 22.02.2016, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванні матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику вище наведеному транспортному засобу.
Крім того, на момент вчинення ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 була забезпечена полісом ЕР200081427 страховиком згідно якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» (відповідач).
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.12.2020 у справі № 456/4292/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (ДТП 12.10.2020), передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності.
Згідно рахунку на передплату № SK-2007562 від 07.11.2020, розрахунку суми страхового відшкодування від 10.11.2020 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала - 112 615, 42 грн. Також дана сума підтверджується страховим актом № 200000346922 від 10.11.2020.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 112 615, 42 грн, факт якого підтверджується платіжним дорученням № ЗР117260 від 12.11.2020.
Оскільки, цивільно - правова відповідальність водія автомобіля «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача, позивач має право зворотної вимоги до відповідача в порядку суброгації у розмірі ліміту відповідальності за шкоду майну у відповідності до полісу ЕР20081427.
Позивач, звернувся до відповідача з заявою вих. № 200000346922 від 17.11.2020 про виплату страхового відшкодування.
Відповідач здійснив позивачу часткову виплату страхового відшкодування в розмірі 26 254, 79 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 16257 від 13.04.2021.
У зв'язку з вище зазначеним, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 суму невиплаченого страхового відшкодування в межах ліміту полісу ЕР20-081427 у розмірі 85 360, 63 грн.
2. Предмет позову.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього розмір страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 85 360, 63 грн.
3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
(1) 12.10.2020 сталась ДТП за участю автомобіля «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
(2) Винуватцем ДТП є водій транспортного засобу «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , який є винним у відповідності до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.12.2020 у справі № 456/4292/20.
(3) Позивач згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-069407 від 22.02.2016 між ним та власником пошкодженого транспортного засобу «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 виплатив останньому страхове відшкодування у загальному розмірі 112 615, 42 грн.
(4) Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, що є винуватцем ДТП, а саме транспортного засобу «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 застрахована в Товариства з додатковою відповідальністю «Альфа-Гарант» згідно полісу ЕР200081427.
(5) Відповідач здійснив часткову оплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 26 254, 79 грн.
(6) Відповідач, як страховик винуватця ДТП зобов'язаний відшкодувати позивачу повну суму виплачене ним страхове відшкодування в межах встановленого ліміту у розмірі 85 360, 63 грн.
4. Заперечення відповідача у справі.
В відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальники без застосування коефіцієнту фізичного зносу, що в свою чергу не породжує для відповідача обов'язку здійснювати виплату страхового відшкодування позивачу без застосування коефіцієнту фізичного зносу.
За таких обставин, відповідач не заперечує проти суми страхового відшкодування яку він повинен виплатити позивачу в розмірі 48 856, 41 грн. Проте, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині суми фізичного зносу в розмірі 36 504, 22 грн.
5. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Спір у даній справі виник внаслідок виплати позивачем згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-069407 від 22.02.2016 укладеного між ним та власником пошкодженого транспортного засобу «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 страхового відшкодування у розмірі 112 615, 42 грн та переходу до позивача в порядку суброгації вимоги такого страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 12.10.2020.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи було встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП 12.10.2020 за участю транспортного засобу автомобіля «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 ?
- чи було застраховано відповідачем - ТДВ «Альфа-Гарант» цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП 12.10.2020?
- чи має місце перехід до позивача вимоги страхувальника до особи, відповідальної за збитки спричинені внаслідок ДТП 12.10.2020?
- чи наявні підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 Цивільного кодексу України).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (стаття 27 Закону України «Про страхування» (закон який був чинний до 31.12.2023 включно).
Згідно зі статті 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (пункт 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 .
Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 , на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом ЕР200081427, який діяв на 12.10.2020.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000,00 грн та франшизу у розмірі 1 000, 00 грн, згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро з Єдиної централізованої бази даних.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 в межах лімітів відповідальності передбачених полісом.
Відповідач 13.04.2021 частково здійснив позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 26 254, 79 грн.
Доказів відшкодування іншої частини відповідачем шкоди в розмірі 85 360, 60 грн (з урахуванням франшизи), заподіяної під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного «ЗИЛ 431412» д.н.з. НОМЕР_2 , власнику автомобіля «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 , та/або позивачу матеріали справи не містять.
З урахуванням вимог статті 29, пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, статті 25 Закону України «Про страхування» (який був чинний до 31.12.2023 включно), суд дійшов висновку, що страховий акт № 200000346922 від 10.11.2020, рахунок на передплату № SK-2007562 від 07.11.2020, розрахункок суми страхового відшкодування від 10.11.2020, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 належним чином доведена в розмірі 112 615, 42 грн.
Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач в відзиві на позовну заяву, яка у відповідності до статті 161 Господарського процесуального кодексу України є однією з видів заяв по суті визнає позовні вимоги позивача в частині 48 856, 41 грн.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (частина 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, оскільки відповідач визнає позов в частині 48 956, 41 грн, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення страхового відшкодування з відповідача в частині, яка не оспорюється відповідачем та визнається останнім в частині 48 956, 41 грн.
Щодо суми страхового відшкодування в розмірі 38 504, 22 грн, відповідач просить відмовити в задоволенні оскільки зазначена сума є розміром фізичного зносу запасних частин та деталей.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затверджено наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159).
Відповідно до пункту 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових КТЗ;
3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;
5 років - для мототехніки.
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Судом встановлено, що в графі 11 розрахунку суми страхового відшкодування від 10.11.2020 зазначено, що розрахунок здійснюється без врахування зносу деталей.
Розділом 16 договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-069407 від 22.02.2016 позивач із страховиком погодили, що виплата страхового відшкодування здійснюється без врахування експлуатації зношеності запасних частин та деталей, що підлягають заміни в наступних випадках: 1) для застосування нових ТЗ протягом всього першого року страхування; 2) для ТЗ з терміном експлуатації до 5 років, застрахованих за програмою «СКАНІЯ КРЕДІТ МХП»; 3) для ТЗ з терміном експлуатації до 4 років, застрахованих за програмою «СКАНІЯ КРЕДІТ НОВИЙ ПАРК»; 4) для ТХ, які було застраховано на умовах «без врахування експлуатаційної зношеності» відповідно до опції програм страхування. В інших випадках виплата відшкодування ТЗ здійснюється з вирахуванням експлуатаційної зношеності запасних частин та деталей, що підлягають заміни. Новим ТЗ в рамках даного договору вважається ТЗ, який на початок першого року страхування був в експлуатації не більше 1 року і при цьому пробіг ТЗ (за показником одометра) не перевищує 5000 км.
Таким чином, позивач і страховик умовами договору № 06/02-069407 від 22.02.2016 погодили підстави за умовами існування яких страхове відшкодування здійснюється без врахування експлуатації зношеності запасних частин та деталей.
Відповідач стверджує, що якщо позивач здійснив виплату страхового відшкодування без урахування фізичного зносу, це не створює в свою чергу обов'язку для відповідача здійснити виплату страхового відшкодування в порядку суброгації на тих самих умовах, на яких виплату було здійснено позивачем.
Відповідач до відзиву на позовну заяву додав аварійний сертифікат № 17-D/85/6 від 04.03.2021 складений ФОП Стрілець В.Г. відповідно до якого встановлено, що розмір фізичного зносу транспортного засобу «SCANIA R410» д.н.з. НОМЕР_1 , 2015 року випуску та який введений в експлуатацію 01.01.2015 на дату оцінки (04.03.2021) складає 0, 632.
За таких обставин, відповідач надав розрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу за яким сума страхового відшкодування становить 76 111, 20 грн, а у зв'язку з тим, що відповідач 13.04.2021 здійснив часткову виплату страхового відшкодування в розмірі 26 254, 79 грн та з вирахуванням франшизи сума страхового відшкодування становить 48 856, 41 грн, що відповідачем визнається та вище в даному рішенні суд задовольнив вимоги позивача в даній частині.
Отже, сума в розмірі 36 504, 22 грн на думку позивача не підлягає задоволенню, оскільки ця сума відноситься до коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу.
Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (стаття 511 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Отже, зобов'язання позивача перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-069407 від 22.02.2016 щодо вартості відновлювального ремонту ТЗ без врахування коефіцієнту фізичного зносу є обов'язковими до виконання лише позивачем і не породжують виникнення подібних зобов'язань ніж ті що прямо передбачені законом у третьої особи, якою у даному випадку є відповідач.
Окрім цього, матеріали справи не містять заперечень позивача щодо вище зазначених обставин в частині 36 504, 22 грн.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, суд доходить до висновку, що заперечення відповідача в частині 36 504, 22 грн визнаються обґрунтованими та з урахуванням відсутності заперечень позивача проти аргументів відповідача в даній частині, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення страхового відшкодування в частині 36 504, 22 грн.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України). Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (частина 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом та підсумовуючи все вище зазначене, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача, а саме, задоволенню підлягає стягнення страхового відшкодування з відповідача в розмірі 48 856, 41 грн, вимога щодо стягнення страхового відшкодування в частині 36 504, 22 грн підлягає відмові.
6. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що судом частково задоволено позовні вимоги, суд покладає судовий збір у розмірі 1 539, 33 грн на відповідача, а в іншій частині (1 145, 00 грн) на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення 85 360, 63 грн - задовольнити частково
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код: 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код: 24175269) суму страхового відшкодування у розмірі 48 856 (сорок вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн 41 коп. та судовий збір у розмірі 1 539 (одну тисячу п'ятсот тридцять дев'ять) грн 33 коп.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 36 504, 22 грн.
4. Судові витрати по сплаті решти судового збору у розмірі 1 145, 00 грн покласти на позивача.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких