пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 березня 2024 року Справа № 903/1294/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу
за позовом: Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації, м. Луцьк
до відповідача 1: Берестечківської міської ради, м. Берестечко
до відповідача 2: Комунального підприємства Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства, м. Берестечко
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України”.
про витребування земельної ділянки з незаконного володіння
Представники сторін:
прокурор: Костюк Наталія Володимирівна, службове посвідчення №071760;
від позивача: не прибули
від відповідача: не прибули
від третьої особи: не прибули
Встановив: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації звернувся з позовом до Берестечківської міської ради та просить суд:
- витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, площею 31,2298 га.
Позовна заява обґрунтована тим, що спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення та накладається на землі лісового фонду та перебуває в користуванні державного підприємства, проте Волинською обласною державною (військовою) адміністрацією як розпорядником земель лісового фонду не приймались будь-які рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність, відтак прокурор доводить, що вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею.
Ухвалою суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.02.2024. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України”.
22.01.2024 від Берестечківської міської ради через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№ 01-75/576/24 від 22.01.2024, у якому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
07.02.2024 від Берестечківської міської ради через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява за вх.№ 01-74/245/24 від 07.02.2024 у якій просить суд відкласти підготовче засідання у справі та залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - КП Берестечківське ВУЖКГ.
08.02.2024 від Волинської обласної прокуратури через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх.№ 01-75/1188/24 від 08.02.2024 у якому просить суд залучити комунальне підприємство Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства до участі у справі як співвідповідача; прийняти уточнення позовних вимог, яке полягає у викладенні пункту 2 прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: “Витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Берестечківської міської ради та постійного користування комунального підприємства Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства земельну ділянку з кадастром номером 0720885800:00:001:011 площею 31, 2298 га.”.
Ухвалою суду від 08.02.2024 відкладено підготовче судове засідання на 06.03.2024, задоволено заяву Волинської обласної прокуратури про залучення співвідповідачем у справі КП Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства, залучено співвідповідачем у справі: КП Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства (45765, Волинська область, Луцький район, місто Берестечко, вулиця Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 03339414), запропоновано співвідповідачу не пізніше 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати відзив на позовну заяву із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, зобов'язано прокурора надіслати копію позовної заяви з додатками співвідповідачу про що докази надати суду.
12.02.2024 від Заступник керівника Луцької окружної прокуратури через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла відповідь на відзив за вх.№ 01-75/1261/24 від 12.02.2024.
04.03.2024 від Берестечківської міської ради через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшли заперечення на відповідь на відзив за вх.№ 01-75/1840/24 від 04.03.2024.
05.03.2024 від Берестечківської міської ради через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшло клопотання за вх.№ 01-75/1905/24 від 05.03.2024 про відкладення розгляду справи.
05.03.2024 від Волинської обласної прокуратури через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява про забезпечення позову за вх.№01-74/455/24 від 05.03.2024 у якій прокуратура просить суд:
- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, точно), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), яка є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;
- заборонити Берестечківській міській раді та комунальному підприємству Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, зокрема відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельної ділянки;
- заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, яка є предметом спірних відносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
- заборонити Берестечківській міській раді та комунальному підприємству Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства вчиняти дії щодо використання та розпорядження лісовими насадженнями в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, вчинення щодо них будь-яких інших дій та укладення правочинів.
Присутня в судовому засіданні прокурор заяву про забезпечення позову підтримала з посиланням на обставини викладені у заяві, просила суд вжити визначені у заяві заходи до забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що підставою для пред'явлення даного позову слугувала неправомірна реєстрація Берестечківською міською радою у комунальну власність земельної ділянки лісового фонду з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, площею 31,2298 га, що знаходиться за межами населених пунктів та перебувала у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства на підставі матеріалів лісовпорядкування.
На даний час фактичним користувачем спірної земельної ділянки є відповідач по справі - Берестечківська міська рада, яка має можливість вільного розпорядження спірною земельною ділянкою.
Окрім того, відповідачем вчиняються дії, які можуть утруднити виконання рішення господарського суду у вказаній справі, зокрема, Берестечківською міською радою вчинено дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом надання її у постійне користування третім особам.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на спірну земельну ділянку 05.01.2024 зареєстроване право постійного користування за комунальним підприємством Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства ( код ЄДРІІОУ 03339414).
Прокурор зазначає, що вказані реєстраційні дії відносно спірної земельної ділянки вчинені після отримання відповідачем копії позову з додатками (поштове відправлення вручене 27.12.2023), що свідчить про його обізнаність щодо існування спору відносно спірної земельної ділянки.
Окрім того, розпорядження відповідачем спірною земельною ділянкою вже призвело до нових реєстраційних дій щодо неї та до необхідності звернення Прокурора із заявою про залучення комунального підприємства Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства співвідповідачем у вказаній справі.
Згідно таксаційного опису, який є складовою Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Горохівське ЛМГ" та долучений до позовної заяви, у кварталі, на який накладається спірна земельна ділянка, ростуть дерева, що досягають 90 років, висотою до 28 м.
Відповідно, розпорядження такого ділянкою та лісами, шо на ній зростають, зокрема її відчуження на користь третіх осіб спричиняє також загрозу знищення лісових насаджень.
Окрім того, враховуючи можливість вільного розпорядження відповідачем спірною земельною ділянкою, також існує ризик вчинення ним дій щодо поділу такої земельної ділянки, що в подальшому не відповідатиме предмету позову, оскільки зміниться її площа та кадастровий номер.
Предметом заявленого у цій справі позову є вимога прокурора про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, площею 31,2298 га.
Підставою позову є неправомірна, без будь-якої правової підстави, реєстрація відповідачем спірної ділянки як комунальної власності. Ефективний захист права держави у спірних правовідносинах безпосередньо залежні ї, від тієї обставини, що спірна земельна ділянка перебуває у власності відповідача та постійному користуванні співвідповідача, а вибуття такого майна може породити нові реєстраційні дії щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом або утруднити виконання або зробити взагалі неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення вимоги про витребування такої ділянки у державну власність.
Враховуючи наведене, прокурор вважає, що забезпечення поданого у цій справі позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчиняти відповідачу певні дії щодо даної земельної ділянки, а також заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки є співмірним та адекватним способом забезпечення, з огляду, зокрема, на предмет дослідження обставин у справі, а саме правомірність реєстрації Берестечківською міською радою спірної ділянки у комунальну власність.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
За змістом вказаної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
За ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками відповідного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 910/17014/20, від 28 липня 2021 року у справі № 910/3704/21, від 12 жовтня 2021 року у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/19256/16, від 14 травня 2018 року у справі № 910/20479/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 922/1605/18, від 14 січня 2019 року у справі № 909/526/19, від 25 січня 2019 року у справі № 925/288/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 904/1417/19, від 20 липня 2020 року у справі № 914/2157/19).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 також викладено правовий висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
Відповідно до постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21, за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, то вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (див. правові висновки Верховного Суду у постановах від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 08.01.2024 у справі № 910/152/23.
За таких обставин обраний заявником вид забезпечення позову - накладення арешту на майно є співмірним та прямо стосується предмета позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача (заявника) у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому обраний заявником захід забезпечення позову не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності, оскільки у цьому випадку останній позбавлений права лише на відчуження спірного майна, наявність якого є гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову.
До того ж сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
З урахуванням викладеного, захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв'язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права чи інтереси позивача, а відтак заява заступника керівника Волинської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню.
Щодо вимог заявника про встановлення заборони Берестечківській міській раді та комунальному підприємству Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, зокрема відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо земельної ділянки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви у вказаній частині, оскільки накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111 та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, є самостійним, співмірним та достатнім способом забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч. 6 ст. 140 ГПК України).
У силу вимог ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Скасування заходів забезпечення позову врегульовано ст. 145 ГПК України, зокрема, ч. 13 вказаної статті передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 4 ст. 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ст. 48 ГПК України після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідно до ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
У відповідності до ст.183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У відповідності до ч 2. ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, ненаправлення учасниками судового процесу в судове засідання уповноважених представників, з метою забезпечення можливості реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві, з метою всебічного та об'єктивного вирішення даного спору, господарський суд, дійшов висновку відкласти підготовче засідання.
Згідно ч. 2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Керуючись статтями 120, 136-137, 140, 177, 182, 185, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд,-
ухвалив:
1. Заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури про забезпечення позову за вх.№01-74/455/24 від 05.03.2024 задоволити частково.
2. Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, точно), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), яка є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
3. Заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, яка є предметом спірних відносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви.
4. Заборонити Берестечківській міській раді вчиняти дії щодо використання та розпорядження лісовими насадженнями в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, вчинення щодо них будь-яких інших дій та укладення правочинів.
5. Заборонити комунальному підприємству Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства вчиняти дії щодо використання та розпорядження лісовими насадженнями в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:00:001:0111, вчинення щодо них будь-яких інших дій та укладення правочинів.
Стягувач: Волинська обласна прокуратура (місто Луцьк, вулиця Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915).
Боржник 1: Берестечківська міська рада (м. Берестечко, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04051262).
Боржник 2: Комунальне підприємство Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства (м. Берестечко, вул. Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 03339414).
6. В решті заяви відмовити.
7. Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення, тобто з 06 березня 2024 року.
8. Ухвала суду дійсна для пред'явлення до виконання до 07.03.2027.
9. Відкласти підготовче засідання на 27 березня 2024 року на 11:50 год.
10. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі 54а, в залі судових засідань № 103.
Відповідно до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала суду підписана 11.03.2024.
Суддя В. М. Дем'як