вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"29" лютого 2024 р. Cправа № 902/482/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: керівника Жмеринської окружної прокуратури (вул. Національна, 6А, м. Жмеринська, Вінницька область, 23100) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)
до: Шаргородської міської ради (вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ( АДРЕСА_1 )
про зобов'язання забезпечити прийняття у комунальну власність державного майна
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
прокурора - Іжаківська В.О. за посвідченням;
позивача - Бірючова О.В. згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ;
відповідача - не з'явився;
третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 - ОСОБА_14 згідно ордерів;
треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 - не з'явились.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях з вимогою зобов'язати Шаргородську міську раду забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність Шаргородської міської територіальної громади об'єкта нерухомості - чотирьохквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд, ухвалою від 11.04.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/482/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 02.05.2023.
25.04.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 24.04.2023 (вх. № 01-34/3986/23 від 25.04.2023) представника відповідача - адвоката Країла С.В., в якому останній наводить заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні.
01.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив № 52-1577вих-23 від 28.04.2023 за підписом керівника Жмеринської окружної прокуратури Олега Філімонова з наведенням заперечень щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 02.05.2023, суд, з метою з'ясування фактичних обставин, на яких ґрунтується позов та для об'єктивної оцінки доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, запропонував прокурору у справі та позивачу надати оригінали документів долучених до позовної заяви № 52-1260вих-23 від 06.04.2023.
Дослідивши в засіданні суду 02.05.2023 додані до відзиву на позовну заяву № б/н від 24.04.2023 (вх. № 01-34/3986/23 від 25.04.2023) матеріали, судом встановлено, що ряд додатків до відзиву не засвідчені в установленому законом порядку, тому залишені судом без розгляду.
За наслідками судового засідання 02.05.2023 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 08.06.2023.
10.05.2023 до суду надійшли заперечення №б/н від 08.05.2023 (вх. № 01-34/4534/23) на відповідь на відзив за підписом представника відповідача - адвоката Країло С.В.
19.05.2023 через систему "Електронний суд" надійшла заява №б/н від 19.05.2023 (вх. № 01-34/4831/23) представника відповідача - адвоката Країло С.В. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та залучення громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
За наслідками судового засідання 08.06.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив протокольну ухвалу, відповідно до якої оголошено перерву в судовому засіданні до 15.06.2023 та відкладено розгляд клопотань відповідача про долучення доказів і залучення третіх осіб до участі у справі до наступного судового засідання.
12.06.2023 через систему "Електронний суд" надійшла заява №б/н від 11.06.2023 (вх. № 01-34/5489/23) представника відповідача - адвоката Країло С.В. в прохальній частині якої останній просив: повернути справу на стадію підготовчого провадження; поновити строк відповідачу для подачі заперечення та письмових доказів; задовольнити заяву представника відповідача адвоката Країло С.В. від 19.05.2023 та долучити до матеріалів справи додаткові докази; залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача громадян, зазначених в заяві №б/н від 19.05.2023.
Суд, ухвалою від 15.06.2023 повернувся у справі на стадію підготовчого провадження, призначив підготовче засідання на 13.07.2023. Розгляд заяв відповідача про поновлення строку для подачі заперечень, долучення до матеріалів справи додаткових доказів та залучення до участі у справі третіх осіб відклав до наступного судового засідання, тобто 13.07.2023.
За наслідками судового засідання 13.07.2023 судом постановлено ухвалу якою, серед іншого: прийнято до розгляду заперечення № б/н від 08.05.2023 (вх. № 01-34/4534/23) на відповідь на відзив; поновлено відповідачу процесуальний строк на подання доказів, долучивши до матеріалів справи докази подані заявою № б/н від 19.05.2023 (вх. № 01-34/4831/23); відкладено розгляд заяв № б/н від 19.05.2023 (вх. № 01-34/4831/23) та № б/н від 11.06.2023 (вх. № 01-34/5489/23) представника відповідача - адвоката Країло С.В. в частині залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача громадян, при цьому зобов'язано Шаргородську міську раду відповідно до ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних" надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані (в т.ч. дату народження) про громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; підготовче засідання відкладено на 25.07.2023.
При розгляді справи 25.07.2023, суд, за погодженням прокурора у справі та представника позивача, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 12.09.2023.
За наслідками розгляду заяв № б/н від 19.05.2023 (вх. № 01-34/4831/23) та № б/н від 11.06.2023 (вх. № 01-34/5489/23) представника відповідача - адвоката Країло С.В. в частині залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, судом 25.07.2023 постановлено ухвалу, якою залучено до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ( АДРЕСА_1 ). Запропоновано останнім подати до суду письмові пояснення щодо предмету спору.
За результатами судового засідання 12.09.2023 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 12.09.2023 про відкладення підготовчого засідання на 05.10.2023.
02.10.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 02.10.2023 (вх. № 01-34/9251/23 від 02.10.2023) представника третьої особи - громадянки ОСОБА_11 - адвоката Кізік Г.В. про залишення позовної заяви керівника Жмеринської окружної прокуратури без розгляду.
04.10.2023 на адресу суду надійшли заперечення № 52-3701вих-23 від 04.10.2023 за підписом керівника Жмеринської окружної прокуратури - О. Філімонова на заяву № б/н від 02.10.2023 (вх. № 01-34/9251/23 від 02.10.2023) про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, заслухавши в судовому засіданні 05.10.2023 пояснення учасників справи з приводу заяви про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов висновку про відсутність передбачених законодавцем передумов, в результаті чого відмовив в задоволенні зазначеної заяви, про що постановив протокольну ухвалу.
За результатами судового засідання 05.10.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 05.10.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.11.2023.
22.11.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 22.11.2023 (вх. № 01-34/11139/23 від 22.11.2023) представника відповідача - адвоката Країла С.В. про зупинення провадження у справі № 902/482/23 до набрання законної сили рішенням, постановленим за результатами розгляду справи № 152/1617/23.
За результатами слухання справи 23.11.2023, суд, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, розгляд клопотання № б/н від 22.11.2023 (вх. № 01-34/11139/23 від 22.11.2023) про зупинення провадження у справі відклав до наступного судового засідання, судове засідання з розгляду справи по суті відклав на 14.12.2023, про що постановив відповідні ухвали у протокольній формі.
11.12.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 10.12.2023 (вх. № 01-34/11824/23 від 11.12.2023) представника відповідача - адвоката Країла С.В. про повернення на стадію підготовчого провадження та задоволення клопотання про зупинення провадження у справі № 902/482/23 до набрання законної сили рішенням, постановленим за результатами розгляду справи № 152/1617/23.
11.12.2023 до суду надійшли пояснення № 52-4514вих-23 від 07.12.2023 за підписом керівника Жмеринської окружної прокуратури О. Філімонова.
14.12.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 14.12.2023 (вх. № 01-34/11996/23 від 14.12.2023) представника третіх осіб - адвоката Кізік Г.В. про повернення на стадію підготовчого провадження та задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Рішення по поданих представником відповідача клопотаннях про зупинення провадження у справі та про повернення на стадію підготовчого провадження приймалось судом в нарадчій кімнати, за результатом якого 14.12.2023 постановлено ухвалу про залишення зазначених клопотань без розгляду в порядку ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Після виходу з нарадчої кімнати по розгляду вказаних клопотань судове засідання не відбулось у зв'язку з оголошеною в місті Вінниці повітряною тривогою, яка тривала з 11:06 год. до 12:42 год. та загрозою ракетних ударів.
Суд, ухвалою від 14.12.2023, розглянув клопотання № б/н від 14.12.2023 (вх. № 01-34/11996/23 від 14.12.2023) представника третіх осіб - адвоката Кізік Г.В. про повернення на стадію підготовчого провадження та задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі і за результатами розгляду відмовив в його задоволенні, судове засідання з розгляду справи по суті призначив на 11.01.2024.
10.01.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 10.01.2024 (вх. № 01-34/336/24 від 10.01.2024) представника відповідача - адвоката Країла С.В. про відвід судді Матвійчука В.В. від розгляду справи № 902/482/23.
Цією ж датою (10.01.2024) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 10.01.2024 (зареєстрована Загальним відділом "Канцелярія суду" за вхідним номером № 01-34/337/24) представника відповідача - адвоката Країла С.В. про відвід судді Матвійчука В.В. від розгляду справи № 902/482/23, яка за змістом є ідентичною заяві № б/н від 10.01.2024 (вх. № 01-34/336/24 від 10.01.2024).
Суд, ухвалою від 11.01.2024 відмовив у задоволенні заяв представника Шаргородської міської ради - адвоката Країла С.В. № б/н від 10.01.2024 (вх. № 01-34/336/24 від 10.01.2024) та № б/н від 10.01.2024 (вх. № 01-34/337/24 від 10.01.2024) про відвід судді Матвійчука В.В. від розгляду справи № 902/482/23.
З огляду на розгляд судом зазначених заяв, судове засідання у справі не відбулось у визначену дату (11.01.2024), тому суд, ухвалою від 11.01.2024, розгляд справи по суті призначив на 01.02.2024.
У визначену судом дату (01.02.2024) розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, по закриттю якого, суд, ухвалою від 05.02.2024 розгляд справи по суті призначив на 29.02.2024.
На визначену судом дату в судове засідання з'явилися прокурор у справі, представник позивача та представник третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11
Відповідач та треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_12 правом участі в засіданні суду не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлені ухвалою від 05.02.2024. Також судом розміщено оголошення на вебпорталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про судове засідання з розгляду справи № 902/482/23 по суті, призначене на 29.02.2024.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.
З урахуванням неявки представників відповідача та третіх осіб суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В судовому засіданні 29.02.2024, суд, заслухавши вступне слово прокурора у справі, представника позивача та пояснення представника третіх осіб, провів стадію з'ясування обставин та перевірки їх доказами, повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників учасників про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.
На проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 29.02.2024 представники учасників не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що 4 - квартирний житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород у процесі приватизації ОП "Соснівецький цукровий завод" шляхом перетворення не увійшов до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", але залишився на його балансі, є державною власністю та відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" підлягає передачі у комунальну власність територіальної громади.
Проте, Шаргородська міська рада ухиляється від прийняття спірного житлового будинку у комунальну власність посилаючись на відсутність технічної документації та правовстановлюючих документів на зазначений будинок.
Відповідач заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що прокурор не може бути у даній справі належним позивачем і представляти інтереси держави, оскільки для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах існує належний суб'єкт владних повноважень в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях. Більше того, прокурором не наведено достатніх та вагомих підстав для представлення у даній справі інтересів держави та не роз'яснено суду, яким чином не прийняття з державної власності у комунальну власність Шаргородської міської територіальної громади об'єкта нерухомості - чотирьохквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Жмеринського району, Вінницької області, порушує інтереси держави чи спричиняє їй шкоду.
Відповідач вважає, що в даному випадку, зверненню Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях до Шаргородської міської ради про прийняття з державної у комунальну власність спірного житлового будинку мало б передувати відновлення останнім технічної документації на цей об'єкт за власний кошт.
Прокурор, заперечуючи проти доводів відповідача посилається на наступне:
- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях неналежно виконувало свої повноваження щодо спірного будинку, не в повній мірі вживало заходи щодо захисту державних інтересів, визначених Конституцією України та іншими законами, а тому звернення прокуратури до суду було спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та забезпечення визначених державою гарантій;
- прокурором були обґрунтовані, документально підтверджені підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях у зв'язку із нездійсненням відповідальним суб'єктом владних повноважень захисту інтересів держави належним чином;
- доводи відповідача про те, що відсутність відповідної документації на спірний будинок позбавляє орган місцевого самоврядування можливості вирішити питання про прийняття житлового фонду у комунальну власність, є помилковими і не відповідають нормам законодавства, а тому мають бути відхилені судом;
- на виконання вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" спірний багатоквартирний житловий будинок повинен бути переданий до комунальної власності територіальної громади з наступною можливою передачею управителю чи об'єднанню співвласників цього будинку. Таким чином, питання передачі житлового будинку до комунальної власності залишається не вирішеним, що свідчить про бездіяльність ради в частині неприйняття з державної власності в комунальну власність територіальної громади вказаного об'єкту нерухомості та зумовило необхідність вирішення його в судовому порядку шляхом зобов'язання органу місцевого самоврядування вжити заходів до прийняття цього об'єкту нерухомого майна у комунальну власність територіальної громади.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що на підставі заяви на приватизацію майна Орендного підприємства "Соснівецький цукровий завод" (далі - ОП "Соснівецький цукровий завод") шляхом створення Відкритого акціонерного товариства наказом Регіонального відділення фонду державного майна України у Вінницькій області від 18.09.1995 № 420 - ДП "Про прийняття рішення щодо приватизації Орендного підприємства "Соснівецький цукровий завод" видано дозвіл на приватизацію зазначеного орендного підприємства.
Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 28.09.1995 № 460-ПК створено комісію, якою розглянуто результати інвентаризації майна зазначеного підприємства та складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ОП "Соснівецький цукровий завод", який затверджено наказом Регіонального відділення від 15.11.1995 № 804-ОМ.
Відповідно до затвердженого Регіональним відділенням 10.06.1996 Плану приватизації державної частки майна ОП "Соснівецький цукровий завод" визначено спосіб приватизації - продаж акцій відкритого акціонерного товариства. До майна, яке вилучається з вартості цілісного майнового комплексу, віднесено державний житловий фонд залишковою вартістю 1354180 тис. крб., який підлягає передачі в установленому порядку до комунальної власності.
Наказом Регіонального відділення від 10.06.1996 № 569-ПП затверджено План приватизації ОП "Соснівецький цукровий завод", що перетворюється у відкрите акціонерне товариство, засновниками якого виступають Регіональне відділення ФДМ України по Вінницькій області та організація орендарів ОП "Соснівецький цукровий завод".
Відповідно до Установчого договору ВАТ "Соснівецький цукровий завод" від 17.06.1996, Відкрите акціонерне товариство "Соснівецький цукровий завод" засновано як законний правонаступник ОП "Соснівецький цукровий завод".
Відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області №1185/1 від 22.10.1998 "Про завершення процесу приватизації ВАТ "Соснівецький цукровий завод" визначено процес приватизації ВАТ "Соснівецький цукровий завод" завершеним, а наказом Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області № 1124 від 06.12.1999 визначено продаж державного пакету акцій вважати завершеним.
Згідно ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.10.2007 у справі № 329/10-431 ВАТ "Соснівецький цукровий завод" як юридичну особу ліквідовано.
Під час приватизації ОП "Соснівецький цукровий завод" шляхом перетворення у ВАТ "Соснівецький цукровий завод" до його статутного капіталу не увійшли 6 об'єктів житлового фонду, в тому числі 4 - квартирний житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, що також підтверджується витягом з Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств по Вінницькій області (Форма 1є, станом на 19.01.2023).
Згідно розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 02.05.2018 № 363 "Про завершення безоплатної передачі у комунальну власність територіальних громад області державного майна, яке в процесі приватизації та корпоратизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств". Регіональному відділенню ФДМУ по Вінницькій області відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" зазначено про необхідність: 1) ініціювати передачу об'єктів житлового фонду (у тому числі гуртожитків) та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність територіальних громад; 2) взяти участь у роботі комісій з приймання-передачі державного майна, утворених органами місцевого самоврядування, що приймають державне майно. 3) рекомендувати керівникам господарських товариств, на балансах яких перебувають об'єкти державної власності, що під час приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, вжити заходів щодо їх збереження та прискорення передачі до комунальної власності. Головам райдержадміністрацій спільно з головами міських, селищних та сільських рад необхідно: 1) забезпечити до 31.12.2018 прийняття об'єктів соціальної сфери до комунальної власності територіальних громад згідно з додатком, про що поінформувати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до 25.01.2019; 2) забезпечити першочергове прийняття об'єктів державної власності, які рахуються на балансах ліквідованих господарських товариств; 3) надати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області затверджені акти приймання-передачі державного майна до комунальної власності для внесення змін до Реєстру об'єктів державної власності.
Згідно Додатку до вказаного розпорядження до переліку державного майна, яке підлягає передачі у комунальну власність територіальних громад Вінницької області, включено також житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область.
16.03.2018 Регіональне відділення проінформувало Шаргородську міську раду про те, що під час приватизації ВАТ "Соснівецький цукровий завод" до статутного капіталу не увійшли, але залишились на балансі об'єкти державної власності - житлові будинки, в тому числі житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, який згідно положень ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" підлягає безоплатній передачі в комунальну власність органам місцевого самоврядування. Також повідомлено про ліквідацію балансоутримувача вказаного майна. З урахуванням викладеного, у листі висловлено прохання розглянути на сесії Шаргородської міської ради питання про прийняття у комунальну власність зазначених житлових будинків.
Листом від 29.03.2018 № 02-11/192 Шаргородська міська рада проінформувала Регіональне відділення про неможливість прийняття таких житлових будинків у комунальну власність у зв'язку із відсутністю технічної документації та правовстановлюючих документів на зазначені будинки.
В подальшому листами від 16.08.2019 № 05-22/593, від 21.01.2020 № 05-22/203, від 22.02.2021 № 05-2/998 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях зверталось до Шаргородської міської ради із проханням на виконання Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 02.05.2018 № 363 "Про завершення безоплатної передачі у комунальну власність територіальних громад області державного майна, яке в процесі приватизації та корпоратизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств" у зв'язку із ліквідацією ВАТ "Соснівецький цукровий завод", вжити заходів щодо прийняття в комунальну власність Шаргородської об'єднаної територіальної громади об'єкти державного житлового фонду, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу, але залишилися на балансі ВАТ "Соснівецький цукровий завод" як державна власність, шляхом надання згоди на таке прийняття та створення відповідної комісії з передачі таких об'єктів.
Відповідно до акту перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" від 26.01.2021, затвердженого начальником Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях А. Маркевичем, робочою групою у складі головного спеціаліста відділу управління державним майном та корпоративними правами держави Нанівської Н.Ю. та завідуючого сектору запобігання та виявлення корупції Гаєвського Д.М., створеною відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях від 04.01.2021 № 1, здійснено перевірку стану ефективного використання та збереження державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод". У ході перевірки виявлено, що житловий будинок 1957 р., інв. № 44, місцезнаходження: Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 369 - 4-х квартирнийжитловий будинок знаходиться у задовільному стані, використовується за призначенням (проживають мешканці).
Рішенням Шаргородської міської ради від 07.07.2021 № 272 "Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об'єктів житлового фонду державної власності" відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", враховуючи звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, Шаргородською міською радою надано згоду на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об'єктів житлового фонду державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", а саме 6 житлових будинків, в тому числі житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м.Шаргород, вул. Героїв Майдану, 369.
Вказаним рішенням Шаргородської міської ради створено комісію з питань передачі вищевказаних об'єктів. Дане рішення вирішено направити до РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях для прийняття ним відповідного рішення щодо передачі об'єктів. Комісії з питань передачі об'єктів підготувати акти приймання - передачі і надати їх до РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях на розгляд. Передачу здійснити у місячний термін з дня прийняття рішення.
На виконання Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та рішення Шаргородської міської ради від 07.07.2021 № 272, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 1101 від 16.07.2021 "Про безоплатну передачу об'єктів житлового фонду державної власності, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" у комунальну власність Шаргородської міської ради" вирішено: - передати безоплатно у комунальну власність Шаргородської міської ради об'єкти житлового фонду державної власності, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", у тому числі житловий будинок, розташований за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 369; - до складу комісії включити головного спеціаліста відділу управління державним майном та корпоративними правами держави Козинець М.М.; - передачу здійснити у відповідності до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"; - після підписання актів приймання-передачі комісією з питань передачі об'єктів надати відповідні документи Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях для внесення змін до Реєстру об'єктів державної власності, які під час приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств.
Регіональним відділенням ФДМУ на адресу Шаргородської міської ради направлено лист від 06.07.2022 № 05-2/1339 про вжиття заходів щодо прийняття об'єктів житлового фонду державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" у комунальну власність територіальної громади м. Шаргород.
У відповідь на зазначений лист Управлінням містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, екології та комунальної власності Шаргородської міської ради у листі від 04.08.2022 № 297 висловило прохання до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надати копії технічної документації та правовстановлюючі документи на зазначені у рішенні Шаргородської міської ради № 271 від 07.07.2021 та наказі Регіонального відділення № 1101 від 16.07.2021 об'єкти житлового фонду.
Листом від 29.08.2022 № 11-2/1795 Регіональне відділення ФДМУ повідомило Управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, екології та комунальної власності Шаргородської міської ради про відсутність у державних органів приватизації повноважень щодо формування та забезпечення державної житлової політики у сфері житлово-комунального господарства, а також про те, що ВАТ "Соснівецький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 003711802) ліквідовано у 2007 році у зв'язку із визнанням юридичної особи банкрутом та балансоутримувача житлових будинків немає. У зазначеному листі також наголошено на обов'язковості виконання рішення Шаргородської міської ради № 271 від 07.07.2021 та складанні актів приймання-передачі житлових будинків до комунальної власності, але позитивної відповіді міської ради не отримано.
За інформацією Регіонального відділення Фонду державного майна і; України по Вінницькій та Хмельницькій областях, яка зазначеною в листі від 09.12.2022 № 10-2/3000 об'єкт житлового фонду - 4-х квартирний житловий будинок по вул. Героїв Майдану, 369, м.Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область територіальною громадою м.Шаргород у комунальну власність не прийнято, акт приймання-передачі не підписано.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна 4-квартирний житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Вінницька область, площею забудови 110,0 кв.м. обліковується в реєстрі як державне майно.
Виконавчий комітет Шаргородської міської ради на запит прокуратури надано відповідь від 09.01.2023 № 05-01/15, у якій зазначено, що 07.07.2021 Шаргородська міська рада рішенням № 272 надала згоду на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об'єктів житлового фонду державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" (6-ти житлових будинків). Цим же рішенням було створено комісію з питань передачі вище вказаних об'єктів, до складу якої увійшла головний спеціаліст відділу управління державним майном та корпоративними правами держави РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях. На даний час технічна документація на будинки відсутня. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.
Предметом позову у даній справі є вимога прокурора в інтересах позивача про зобов'язання відповідача забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність Шаргородської міської територіальної громади житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Жмеринського району, Вінницької області.
Щодо підстав для звернення до суду прокурора в інтересах позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Разом із тим у розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.
"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов'язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави.
На думку прокурора порушення інтересів держави полягає у незаконності дій відповідача щодо неприйняття з державної власності у комунальну власність житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Жмеринського району, Вінницької області. Така бездіяльність міської ради призводить до відсутності контролю над державним майном, що може мати наслідком в майбутньому до його незаконного відчуження або руйнування та суперечить інтересам територіальної громади.
Звертаючись до суду із даним позовом прокурор намагається забезпечити правильне застосування Законів України "Про управління об'єктами державної власності", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Також, як встановлено судом, на запити прокуратури позивачем надіслано листи від 09.12.2022 № 10-2/3000 та від 19.01.2023 № 10-2/196, згідно яких встановлено, що відділенням на адресу відповідача неодноразово направлялися листи (№ 05-22/593 від 16.08.2019, № 05-22/203 від 21.01.2022, № 05-2/998 від 22.02.2021, №05-2/1339 від 06.07.2022, № 11-2/1795 від 29.08.2022) із проханням розглянути можливість передачі вказаного житлового будинку у комунальну власність, однак на численні звернення позивача міською радою належним чином не відредаговано, тому питання передачі вказаного житлового будинку залишається невирішеним. Крім того, у зв'язку з обмеженими фінансовими можливостями, позивач не звертався до суду щодо примусової передачі таких об'єктів і можливість такого звернення відсутня.
Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову звернувся до позивача для надання йому можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (повідомлення від 31.03.2023 № 52-1175вих-23)
Разом з тим, орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про їх порушення, проявив пасивність та не вжив жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій.
Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача про те, що прокурор не може бути у даній справі належним позивачем і представляти інтереси держави, та прокурором не наведено підстав для представлення у справі інтересів держави та не роз'яснено суду, яким чином не прийняття з державної власності у комунальну власність спірного житлового будинку порушує інтереси держави чи спричиняє їй шкоду.
Щодо суті позовних вимог, суд зважає на наступне.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За приписами ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Правом власності згідно з вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Таким чином, право розпорядження майном є виключним правом власника.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону).
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону).
Передача у комунальну власність державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" об'єктами передачі згідно з цим Законом є об'єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Частиною 3 ст. 41 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначено, що рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст за згодою районних або обласних рад.
Частиною 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій визначено Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 06.11.1995 № 891.
Передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомом відповідної Ради (п. 5 Положення).
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.
В силу положень ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно вимог ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" права суб'єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 51 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність.
Стаття 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначає, що до основних завдань Фонду державного майна України належать управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.
Згідно ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Частиною 1 ст. 3 цього Закону визначено, що об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.
Судом встановлено, що житловий будинок по вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Жмеринський район Вінницька область в процесі приватизації не увійшов до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", однак залишився на балансі товариства, яке в подальшому було ліквідовано, що вбачається із ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.10.2007 у справі № 329/10-431.
Відповідно до відомостей із Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, площею забудови 110,1 кв. м. обліковується в реєстрі як державне майно.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Шаргородської міської ради від 07.07.2021 №272 "Про надання згоди на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об'єктів житлового фонду державної власності", міською радою надано згоду на прийняття у комунальну власність Шаргородської міської ради об'єктів житлового фонду державної власності, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод", в тому числі житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 369.
Вказаним рішенням створено комісію з питань передачі в тому числі вищевказаного житлового фонду. Дане рішення вирішено направити позивачу для прийняття ним відповідного рішення щодо передачі об'єктів. Також у рішенні вказано про те, що комісії із питань передачі об'єктів підготувати акти приймання - передачі і надати їх позивачу на розгляд. Передачу здійснити у місячний термін з дня прийняття рішення.
Також згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 1101 від 16.07.2021 "Про безоплатну передачу об'єктів житлового фонду державної власності, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Соснівецький цукровий завод" у комунальну власність Шаргородської міської ради", вирішено передати безоплатно у комунальну власність Шаргородської міської ради житловий будинок, розташований за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 369.
Із врахуванням встановлених судом обставин, суд зазначає, що процедура передачі спірного об'єкта - житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 369 до комунальної власності фактично була розпочата шляхом затвердження плану приватизації, надання відповідачем згоди на передачу та утворення комісії з питання передачі спірного об'єкта до комунальної власності.
В свою чергу, суд вказує, що передача житлового фонду оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (ч. 5 та ч. 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності").
Із матеріалів справи слідує, що позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою про вирішення питання про прийняття об'єкта житлового фонду у комунальну власність та підписання відповідного акту, проте міською радою дій щодо прийняття у власність спірного житлового будинку вчинено не було. Доказів оформлення відповідачем акту приймання-передачі спірного об'єкта матеріали справи не містять, що свідчить про не завершення останнім процедури передачі спірного об'єкта до комунальної власності.
Тобто, вказані обставини у своїй сукупності підтверджують тривалу бездіяльність відповідача щодо забезпечення прийняття спірного об'єкта - житлового будинку, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 369, до комунальної власності.
Враховуючи вищенаведені законодавчі положення та встановивши, що спірний житловий будинок підлягав передачі у комунальну власність органу місцевого самоврядування та Шаргородська міська рада надала згоду на прийняття його у комунальну власність, суд дійшов висновку щодо не вчинення відповідачем дій, направлених на прийняття об'єкту житлового фонду у комунальну власність шляхом підписання акту приймання-передачі.
До того ж суд зауважує, що системний аналіз правових норм Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" дає підстави для висновку, що приймання-передача об'єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном та згоди відповідного органу місцевого самоврядування.
При цьому суд звертає увагу на те, що порядок передачі житлового фонду, визначений Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" не передбачає обов'язку органу управління майном забезпечити передачу таких документів як: технічна документація на будинок, та документів, що встановлюють право на такий будинок.
Разом з тим, ч. 2 ст. 2 даного Закону передбачено, що об'єкти житлового фонду можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність без реєстрації права власності в установленому законом порядку. Аналогічні правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 925/815/21, від 27.07.2022 у справі № 925/816/21.
Поряд з цим суд зауважує, що наявність свідоцтв про право приватної власності на квартири у спірному житловому будинку не свідчить про автоматичне припинення права державної власності на спірний житловий багатоквартирний будинок. А перебування квартир у власності громадян не є підставою для зняття всього житлового будинку з відповідного державного обліку.
Також нормами Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку) є спільною сумісною власністю співвласників та не може бути поділено між співвласниками. Згідно із вимогами цього Закону співвласники повинні визначити форму управління багатоквартирним будинком (управитель чи об'єднання співвласників) та прийняти відповідне рішення щодо такого управителя.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління такого будинку здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.
Отже на виконання Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" спірний житловий будинок повинен бути переданий до комунальної власності територіальної громади з наступною передачею управителю чи об'єднанню співвласників цього будинку.
За наведеного суд вважає, що прокурором в інтересах позивача використано належний спосіб захисту порушеного права відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України. Спонукання органу місцевого самоврядування до виконання вимог закону шляхом забезпечення радою прийняття спірного будинку в комунальну власність у даному спорі є найбільш дієвим способом відновлення порушеного права та господарського інтересу держави.
Із урахуванням викладеного, безпідставними є доводи відповідача про те, що даний позов суперечить інтересам держави, оскільки посягає на захист права приватної власності, а прийняття спірного житлового будинку до комунальної власності Шаргородської міської територіальної громади порушить право власності власників квартир у цьому будинку.
Щодо доводів відповідача про те, що прийняття вказаного житлового будинку у комунальну власність неможливе без надання Регіональним відділенням Фонду державного майна України технічної документації на будинок, та документів, що встановлюють право на такий будинок, то як вказувалося судом вище визначений Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" порядок передачі житлового фонду, не передбачає обов'язку органу управління майном забезпечити передачу таких документів органу місцевого самоврядування.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів прокурора та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно безпідставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача а витрати понесені відповідачем залишаються за останнім.
Враховуючи вищенаведене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задоволити.
Зобов'язати Шаргородську міську раду (вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23500; код ЄДРПОУ 04326253) забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність Шаргородської міської територіальної громади об'єкта нерухомості - чотирьохквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, 369, м. Шаргород, Жмеринського району, Вінницької області.
Стягнути з Шаргородської міської ради (вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23500; код ЄДРПОУ 04326253) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 684,00 грн.
Витрати відповідача пов'язані з розглядом справи № 902/482/23 залишити за Шаргородською міською радою.
Примірник повного судового рішення направити Жмеринській окружній прокуратурі, позивачу, адвокату Країлу С.В. та адвокату Кізік Г.В. - до електронний кабінетів в ЄСІТС, відповідачу та третім особам - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Додатково примірник рішення направити на відому суду адресу електронної пошти відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 11 березня 2024 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Героїв Майдану, 24, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500)
3 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )
4 - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 )
5 - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 )
6 - ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 )
7 - ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 )
8 - ОСОБА_12 (
АДРЕСА_1 )