про залишення апеляційної скарги без руху
11 березня 2024 року м. Харків Справа № 905/782/23
Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Бородіна Л.І.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Бахмут, Донецька область,
на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області в м.Харкові, повний текст якого складено 11.12.2023 (суддя Говорун О.В.),
у справі №905/782/23
за позовом: Фізичної особи-підприємця Олексюка Сергія Леонідовича, м.Дніпро,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Макєєва Павла Васильовича, м.Бахмут, Донецька область,
про стягнення 272065грн,
Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/782/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Макєєва П.В. на користь ФОП Олексюка С.Л. заборгованість у розмірі 272065,00грн та судовий збір у розмірі 4080,97грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/782/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому просить: призначити у справі судову почеркознавчу експертизу; проведення судової почеркознавчої експертизи доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса"; на вирішення почеркознавчої експертизи (судовим експертам) поставити такі питання:
- Чи виконано підпис від імені ФОП Макєєва П.В. в договорі поставки №CT- 11124/02/20, який укладено 24.02.2020 між ФОП Олексюк С.Л. як "Постачальником" та ФОП Макєєвим П.В. як "Покупцем" в розділі 8 "Місцезнаходження та реквізити сторін" в графі "Покупець" навпроти прізвища ОСОБА_1 підпис ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
- Чи виконано від імені ФОП Макєєва П.В. в графі "отримав" у видатковій накладній №БТ-000000135137 від 26.02.2020 підпис ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
- Чи виконано від імені ФОП Макєєва П.В. в графі "отримав" у видатковій накладній № БТ-000000136328 від 28.02.2020 підпис ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
- Чи виконано від імені ФОП Макєєва П.В. в графі "отримав" у видатковій накладній № БТ-000000239919 від 03.03.2020 підпис ОСОБА_1 особисто чи іншою особою?
Витрати по проведенню почеркознавчої експертизи скаржник просить покласти на позивача.
Також до апеляційної скарги додані клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 витребувано у Господарського суду Донецької області справу №905/782/23.
07.03.2024 на виконання вимог вищезазначеної ухвали до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/782/23.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/782/23, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення у справі №905/782/23 ухвалене 30.11.2023, повний текст якого складено 11.12.2023.
Отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спливає 01.01.2024 (оскільки 31.12.2023 - вихідний день).
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 ст. 6 Конвенції.
ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що апеляційна скарга на вказане рішення подана представником відповідача 30.11.2023. Однак, шляхом моніторингу реєстру судових рішень 19.02.2024 представник відповідача виявила, що відповідно до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 вказана апеляційна скарга залишена без руху для сплати судового збору. Проте, вказана ухвала на поштову адресу адвоката не надходила. В системі "Електронний суд" також відсутня інформація по справі №905/782/23, що позбавило відповідача та його представника своєчасно виконати вимоги суду, через що з поважних причин пропущено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, в результаті чого було повернуто апеляційну скаргу. Крім того, скаржник з 19.01.2024 перебуває за кордоном, що також унеможливлює отримання ним в тому числі в електронному вигляді процесуальних документів у справі. Враховуючи, що скаржник перебуває за межами України, у його представника відсутня була можливість погодити з клієнтом правову позицію та вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач вперше звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі № 905/782/23 25.12.2023.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (6121,45 грн); попереджено, що наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Відповідно до довідок про доставку електронних листів вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів ОСОБА_1 та його представника адвоката Матвєєвої Т.С. 08.01.2024 о 13:41 годині.
Частинами 5 та 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі № 905/782/23 з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до довідок про доставку електронних листів вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів ОСОБА_1 та його представника адвоката Матвєєвої Т.С. 02.02.2024 о 15:45 годині.
Отже, матеріали справи свідчать про належне повідомлення апелянта та його представника про постановлення Східним апеляційним господарським судом ухвал від 08.01.2024 та 02.02.2024.
Доводи скаржника щодо відсутності в системі Електронного суду інформації у справі №905/782/23, що підтверджує скріншотом з веб-сторінки "Повідомлення" електронного кабінету адвоката, судова колегія вважає необгрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до інформації, що викладена в ознайомчому відео на сторінці "Повідомлення" Електронного суду, у вказаному розділі відображаються системні повідомлення, які до того ж можуть бути видалені користувачем.
Інформація щодо судових справ відображається у розділі "Мої справи".
Проте, доказів відсутності в Електронному кабінеті представника у розділі "Мої справи" відомостей щодо ухвал Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 та 02.02.2024 до апеляційної скарги не надано.
Крім того, матеріали справи свідчать про надходження вказаних ухвал апеляційного суду до Електронного кабінету самого відповідача.
А тому відповідач та його представник не були позбавлені можливості виконати вимоги ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024, або ж повторно звернутися з апеляційною скаргою в межах розумного строку після повернення первісної апеляційної скарги.
Разом з тим, повторно відповідач звернувся з апеляційною скаргою 19.02.2024, тобто більше ніж через два тижні після повернення первісної апеляційної скарги та доставлення відповідної ухвали Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 до електронних кабінетів відповідача та його представника.
Судова колегія наголошує, що перебування відповідача за кордоном не є поважною підставою для невиконня процесуальних обов'язків сторони, а також не є обгрунтованою причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.
За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З інформації на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що щодо ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу 09.01.2024, щодо ухвали Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 - 05.02.2024, а отже скаржник та його представник не були позбавлені можливості ознайомитися з текстом цих ухвал.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Проте, як свідчать доводи скаржника, з моменту звернення до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вперше 25.12.2023 та до 19.02.2024 відповідач не цікавився рухом справи та не опікувався своєю апеляційною скаргою, що спричинило повернення вказаної апеляційної скарги та безпідставне затягування повторного звернення з апеляційною скаргою до суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Таким чином, доводи, наведені в обґрунтування наявності поважних причин щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, не є достатніми для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.
1.Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача 272065,00грн. Отже, за даними позовними вимогами до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 272065,00грн *1,5%= 4080,97грн.
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/782/23 сплаті підлягає судовий збір у розмірі 4080,97*150%= 6121,46грн.
Проте, до матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 не додано жодних доказів сплати судового збору.
Разом з тим, як свідчать матеріали апеляційної скарги, до них долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про таке.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Цей перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Верховний Суд у постанові від 12.03.2021 у справі №912/1061/20 вказав, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №905/1060/21.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, за наявності виключних випадків, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, у разі підтвердження заявником відповідними доказами існування вказаних обставин, має право відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідач зазначає, що він знаходиться за кордоном, через що позбавлений технічної можливості здійснити платіж за допомогою онлайн-банкінгу. У його представника також відсутня можливість сплатити судовий збір замість відповідача. За таких обставин відповідач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у цій справі.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи те, що згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік підстав для відстрочення сплати судового збору є вичерпним, технічна неможливість сплати судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору відповідно до закону. За таких обставин клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Отже, відповідачем не виконано належним чином вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
2.Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 259 ГПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Отже, у відповідності до положень ГПК України обов'язок надсилання копій апеляційної скарги іншим учасникам справи покладається на апелянта.
Таким чином, належними доказами відправлення учаснику справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів є: 1) документи, що підтверджують надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або 2) опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.
В якості доказів надіслання копії апеляційної скарги ФОП Олексюку С.Л. скаржником надано опис вкладення у цінний лист №4500101590000 про надання поштових послуг, з яких вбачається, що тільки копія апеляційної скарги направлена на адресу позивача.
Проте, дослідивши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що, крім самої апеляційної скарги, до її матеріалів також додані клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.
Проте, на виконання вимог ст.259 ГПК України доказів надіслання копій клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги на адресу позивача скаржником не надано.
Не повідомлена сторона у справі належним чином як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Отже, відповідачем не виконано належним чином вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням п.п. 2, 3 ч.3 ст. 258, ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України, а саме: без доказів сплати судового збору, без належних доказів надіслання копії апеляційної скарги з усіма доданими до неї документами іншій стороні у справі, а також подана з пропуском строку на апеляційне оскарження без належного обґрунтування підстав такого пропуску.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 30.11.2023 у справі №905/782/23 залишити без руху.
2.Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.
Суддя Л.І. Бородіна