вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" лютого 2024 р. Справа№ 911/2910/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Друченко А.Ю. (в залі суду);
від відповідачів: 1.-2. не з'явились;
3. Варес М.О. (в залі суду);
4.-5. не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023, повний текст ухвали складено 14.11.2023
про залишення позову (заяви) без розгляду
у справі № 911/2910/23 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_5
5. ОСОБА_6
за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональні Ресурси"
2. ОСОБА_7
про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою від 08.11.2023 Господарський суд Київської області клопотання ОСОБА_6 від 21.09.2023 та клопотання ОСОБА_5 від 07.11.2023 про залишення без розгляду (повернення) позовної заяви задовольнив. Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі (вх. № суду 2493/23 від 19.09.2023) залишив без розгляду. Застосував до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнув з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 13 420,00 грн.
Ухвала мотивована тим, що за період з 03.07.2023 до 19.09.2023 позивачем подано 4 ідентичні позовні заяви (№№ 911/2022/23, 911/2194/23, 911/2195/23, 911/2910/23). Суд вважає неприпустимою спробу ОСОБА_8 (його представника - адвоката Друченко А.Ю.) здійснити маніпуляцію з автоматизованою системою розподілу справ між суддями, у зв'язку з чим визнає повторне подання 19.09.2023 до Господарського суду Київської області позовної заяви ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі, який є аналогічний відкликаному 11.07.2023 позову у справі № 911/2022/23, та ідентичним позовам від 18.07.2023 у справі № 911/2194/23 та № 911/2495/23, один з яких в подальшому відкликаний, а один поданий з умисним допущенням недоліків, зловживанням процесуальними правами - вчиненням інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. За таких обставин, керуючись приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі у справі № 911/2910/23 без розгляду з підстав, наведених судом вище. Враховуючи встановлені судом обставини вчинення позивачем дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями при подачі позову, суд дійшов висновку про необхідність застосування до позивача - ОСОБА_8 , заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету штрафу в сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що:
- у справі № 911/1513/23, незважаючи на те, що ОСОБА_1 було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду Київської області від 06.06.2023, 29.06.2023 було постановлено ухвалу у даній справі, якою повернуто позовну заяву разом із доданими до неї документами ОСОБА_1 ;
- оскільки представниками ОСОБА_1 здійснювались переговори з відповідачами щодо мирного врегулювання спору, 11.07.2023 ОСОБА_1 було подано заяву про відкликання позовної заяви з метою підтвердження своїх намірів щодо мирного врегулювання спору, однак, у зв'язку із тим, що переговори представників ОСОБА_1 щодо мирного врегулювання спору ніякого результату не принесли, останній вирішив якнайшвидше відновити процедуру вирішення спору у судовому порядку;
- оскільки виявилось, що практикант подав до суду неповний пакет документів та взагалі невідомо, що подав, адвокатом Друченко А.Ю. було вирішено подати заяви про відкликання позовних заяв та переподати вже самому належну позовну заяву (ухвалами Господарського суду Київської області від 24.07.2023 у справі № 911/2195/23 та від 25.07.2023 у справі № 911/2194/23 повернуто позовні заяви ОСОБА_1 ) і після повернення з відрядження та вирішення непорозуміння з ОСОБА_1 , яке виникло між адвокатом Друченко А.Ю. та останнім через попереднє подання позовних заяв практикантом, 19.09.2023 безпосередньо адвокатом Друченко А.Ю. було подано до Господарського суду Київської області належну позовну заяву з додатками до неї, при цьому, змінено правові підстави позову, а саме: доповнено їх ст. 1212 ЦК України.
Таким чином, на думку скаржника, ОСОБА_1 (його представник - Друченко А.Ю. ) не вчиняв жодних спроб щодо маніпулювання автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями при зверненні ним до Господарського суду Київської області, а пред'явлено через два місяці, від попереднього пред'явлення позову (18.07.2023-19.09.2023), до Господарського суду Київської області належний позов, до того ж з інших правових підстав (доповнено їх ст. 1212 ЦК України), спрямований на ефективний захист своїх порушених прав, що у повній мірі відповідає завданням господарського судочинства, визначеними у ст. 2 ГПК України.
Скаржник зазначає, що Господарським судом Київської області по жодній із попередніх справ, ні щодо ОСОБА_1 , ні щодо його представника - адвоката Друченко А.Ю., не було застосовано жодного(них) заходів процесуального примусу. Дії ОСОБА_1 не спричинили жодної шкоди іншим учасникам справи та не призвели до порушення процесуальних прав цих учасників, тому не можуть вважатися зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з цим є неправомірним застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України.
На думку скаржника, саме по собі послідовне подання декількох позовів з іншими підставами позову не є зловживанням процесуальними правами. Натомість таке зловживання матиме місце у разі, якщо такі дії не направлені на захист прав та/або законних інтересів сторони, однак є такими, що суперечать завданню господарського судочинства, визначеному ст. 2 ГПК України.
Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не зазначив, у чому, на його думку, дії ОСОБА_1 суперечать завданням та цілям господарського судочинства, визначеним ст. 2 ГПК України, також не зазначено жодних аргументів та доводів на підтвердження того, що метою ОСОБА_1 не є захист власних прав та законних інтересів, а він фактично переслідує інші цілі, несумісні із основною метою судового розгляду, а також не зазначив, яка саме його поведінка може свідчити про відповідне зловживання.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, третій відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, вказав на те, що йому невідомо про проведення будь яких перемовин про мирне врегулювання спору та заперечує вказаний факт, вважає його таким, що вводить суд в оману про наміри позивача та/або його представника, крім того, клієнт уповноважує представляти інтереси саме адвоката, а не найманих ним осіб, з чого випливає, що саме адвокат має право підпису документів в інтересах Клієнта та їх подання. Суд у справі № 911/1513/23 повернув перший позов саме через неусунення недоліків позивачем (його представником), тому твердження скаржника про усунення недоліків у справі № 911/1513/23 є безпідставним.
На думку третього відповідача, при поданні двох однакових позовів (у справах № 911/2195/23 та № 911/2194/23) позивачем переслідувалась зовсім інша мета, яка не пов'язана з розглядом його позовних заяв по суті. Також третій відповідач не вбачає взаємозв'язку між відрядженням і одночасним пред'явленням двох позовів. Апеляційна скаржника не містить жодних доказів, з яких би випливала наявність трудових відносин між адвокатом Друченком А.Ю. та практикантом, як і жодних даних щодо його існування.
Третій відповідач вказує на те, що позивачем пред'явлено аналогічний позов (911/2910/23), який раніше в межах справ № 911/2022/23, № 911/2194/23, № 911/2195/23 був або повернутий позивачу на підставі рішення суду, або повернутий судом на прохання самого позивача, тобто, на переконання третього відповідача, дії позивача спрямовані на досягнення однієї мети - втручання в автоматизований розподіл справ між суддями.
Щодо доповнення позову ст. 1212 ЦК України, третій відповідач зазначає про те, що всі без виключення позови містили обґрунтування про нібито безпідставне заволодіння грошовими коштами.
Узагальнені доводи додаткових письмових пояснень
Третій відповідач у додаткових письмових поясненнях, поданих до суду 23.01.2024, вказав на те, що представник відповідача вп'яте змушений розглядати аналогічні процесуальні документи позивача, витрачаючи час та зусилля на вибудовування правової позиції, так і витрачати матеріальні ресурси відповідача. Судова система також навантажується від постійних пред'явлень і повернень позовів позивача і такі дії суперечать завданням (принципам) господарського судочинства.
Третій відповідач зазначає, що виключно доповнення вже наявних підстав додатковими, з залишенням без змін позовних вимог, не є докорінною зміною позову, а отже не може враховуватись як пред'явлення іншого (нового) позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді - Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23. Призначено справу № 911/2910/23 до розгляду у судовому засіданні 16.01.2024.
01.12.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копію скарги на адвоката Друченко А.Ю. від 31.07.2023, подану ОСОБА_6 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області; копію листа Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області вих. № 279 від 27.09.2023; копі рішення дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 20.10.2023; копію листа Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області вих. № 321 від 24.10.2023.
У судовому засіданні 16.01.2024 колегія суддів ухвалила поновити строк для подачі доказів та долучити до матеріалів справи документи, додані до клопотання позивача, поданого 01.12.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 оголошено перерву у розгляді справи № 911/2910/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 до 08.02.2023.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 05.02.2024, для розгляду справи № 911/2910/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 прийнято справу № 911/2910/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/2910/23/23 розглядалась протягом розумного строку.
Явка представників сторін та позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
Представник третього відповідача у судовому засіданні 08.02.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
ОСОБА_8 звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні Ресурси" від 10.03.2020 в частині оплати за передану частку у статутному капіталі.
21.09.2023 представником ОСОБА_5 до господарського суду першої інстанції подано клопотання про залишення без розгляду (повернення) позовної заяви, в якій четвертий відповідач просив суд залишити позов без розгляду на підставі ст. 53 ГПК України у зв'язку із зловживанням позивачем процесуальними правами шляхом вчинення позивачем дій з метою маніпуляції автоматизованим розподілом.
07.11.2023 до господарського суду першої інстанції від ОСОБА_4 надійшло клопотання про залишення без розгляду (повернення) позовної заяви, в якій третій відповідач просив суд залишити позов без розгляду на підставі ст. 53 ГПК України у зв'язку із зловживанням позивачем процесуальними правами шляхом вчинення позивачем дій з метою маніпуляції автоматизованим розподілом. У поданому клопотанні відповідач-3 просить суд позовну заяву залишити без розгляду та застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.
Як зазначив третій відповідач, позивач - ОСОБА_8 , через свого представника, адвоката Друченка А.Ю., неодноразово звертався до Господарського суду Київської області з аналогічними (тотожними) позовами. При цьому, як зазначив відповідач, пред'явлення позовів кожного разу супроводжувалось свідомим допущенням недоліків (за допущення яких передбачено повернення заяв). Метою таких дій, на думку відповідача, було свідоме маніпулювання автоматизованим розподілом судових справ між суддями, а вказані дії суперечать принципам (завданням) господарського судочинства і є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до пояснень третього відповідача, вперше позов ОСОБА_1 пред'явлено 18.05.2023, передано на розгляд судді Яремі В.А. у справі № 911/1513/23 та ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2023 був залишений без руху у зв'язку із виявленими судом недоліками. Проте виявлені судом недоліки не були усунуті позивачем у встановлені ухвалою суду від 06.06.2023 строки, що призвело до повернення позову позивачу на підставі ухвали суду від 29.06.2023 у справі № 911/1513/23.
В подальшому, як зазначив відповідач, позивач ОСОБА_8 пред'явив інші чотири позови, в яких сторони, предмет та підстави позову, позовні вимоги - були аналогічними (тотожними). Так, вдруге позивач ОСОБА_8 подав аналогічний позов 03.07.2023, тобто через чотири дні після повернення першого позову, який було передано на розгляд судді Колеснику Р.М. у справі № 911/2022/23. Однак, в подальшому 11.07.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви, про причини відкликання позовної заяви повідомлено не було. Того ж дня позовну заяву ухвалою суду від 11.07.2023 у справі № 911/2022/23 було повернуто позивачу.
Надалі, 18.07.2023 позивачем було пред'явлено одночасно два однакових позови, в яких предмет, сторони та підстави позову, позовні вимоги - були аналогічними, а вказані позови були передані на розгляд судді Саванчук С.О. (справа № 911/2195/23) та судді Бацуці В.М. (справа № 911/2194/23).
Так ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 у справі № 911/2195/23 позовну заяву було повернуто заявнику у зв'язку з поданням заяви про повернення позову. При цьому, як зазначив третій відповідач, заява подана через два дні з моменту оприлюднення відомостей про склад суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі № 911/2194/23 позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду, у зв'язку з відсутністю в позовній заяві належних доказів повноважень адвоката Друченка А.Ю.
Таким чином, на думку третього відповідача, в обох випадках позивачем переслідувалась зовсім інша мета, яка не пов'язана з розглядом його позовних заяв по суті. Також третім відповідачем зазначено про те, що з огляду на той факт, що позивачем аналогічний (тотожний) позов подається не вперше, а допущені недоліки допускаються з явним умислом, спрямованим на маніпуляцію автоматизованим розподілом, а не розглядом позову по суті, то такі дії, на переконання третього відповідача, необхідно розглядати виключно як зловживання процесуальними правами.
З урахуванням зазначеного, на переконання третього відповідача, позивач в межах справи № 911/2910/23 пред'явив аналогічний позов, який раніше в межах справ № 911/2022/23, № 911/2194/23 та № 911/2195/23 був або повернутий позивачу на підставі рішення суду, або повернутий судом на прохання останнього. У зв'язку із цим третій відповідач просив суд позовну заяву залишити без розгляду та застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.
Позивач заперечуючи проти доводів третього відповідача, вважав такі посилання відповідача безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. У зв'язку із чим позивач просив суд у задоволенні клопотання третього відповідача про залишення позову відмовити та здійснювати подальший розгляд справи.
Як вбачається з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", ОСОБА_8 18.05.2023 через відділ діловодства суду було подано до Господарського суду Київської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про:
- розірвання договору купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 10.03.2020, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;
- скасування реєстраційної дії №1003271070051001067 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" від 14.09.2020, вчинену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Києво-Святошиньского нотаріального округу Київської області Дереберою Тетяною Олександрівною;
- стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає 8 300,00 грн;
- стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає 8 300,00 грн;
- стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає 16 600,00 грн;
- визначення розміру часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" наступним чином - частка ОСОБА_8 становить 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає 32 000,00 грн.
Даний позов було зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 18.05.2023 за № 911/1513/23 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023 було передано на розгляд судді Яремі В.А.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2023 у справі № 911/1513/23 залишено позовну заяву ОСОБА_8 без руху. Надано позивачу строк на усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду:
1) письмових пояснень із зазначенням: - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема щодо спрямування кожної із заявлених вимог стосовно кожного з відповідачів; - ефективності обраного позивачем способу захисту в частині вимоги про скасування реєстраційної дії, зокрема пояснень, яким чином позивач відновить своє порушене право внаслідок скасування реєстраційної дії №1003271070059001067;
2) письмових пояснень щодо можливості та ефективності одночасного застосування таких альтернативних способів захисту, як стягнення (витребування з володіння) частки та визначення розміру статутного капіталу товариства;
3) письмових пояснень щодо неузгодженості викладених у позові обставин наявності у позивача права власності на 100% частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" номінальною вартістю 33 200,00 грн із вимогою про визначення розміру часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" наступним чином - частка ОСОБА_8 становить 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає 32 000,00 грн;
4) письмових пояснень стосовно наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об'єднання в одній позовній заяві усіх заявлених вимог, у тому числі і тих, які відносяться до альтернативних способів захисту;
5) письмових пояснень із наведенням правових підстав в частині вимог про: - скасування реєстраційної дії № 1003271070059001067; - стягнення (витребування з володіння) частки та визначення розміру часток у статутному капіталі товариства;
6) письмових пояснень щодо застосування ч. 4 ст. 694 ЦК України до спірних правовідносин в частині вимог про стягнення/витребування частки в статутному капіталі товариства з володіння відповідачів, які не є покупцями по відношенню до позивача;
7) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини несплати ОСОБА_2 вартості 100% частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
8) доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви квитанцією №0.03015773996.1 від 25.05.2023 на суму 37 576,00 грн.
9) належних у розумінні ст. 172 ГПК України доказів надіслання ОСОБА_5 за адресою реєстрації - АДРЕСА_1 , позовної заяви та доданих до неї документів.
13.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заява про усунення недоліків разом з поясненнями, згідно яких зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також вказано правові підстави в частині вимог про скасування реєстраційної дії, стягнення (витребування з володіння) частки та визначення розміру часток у статутному капіталі товариства.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1513/23 позовну заяву ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про: розірвання договору, визнання недійсними договорів та актів приймання-передачі, скасування реєстраційної дії, стягнення (витребування з володіння) частки та визначення розміру часток у статутному капіталі товариства з доданими до неї документами повернуто, у зв'язку із неусуненням всіх недоліків, зазначених в ухвалі суду від 06.06.2023.
03.07.2023 через відділ діловодства суду було подано до Господарського суду Київської області позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про:
- розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 10.03.2020, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ;
- визнання недійсним договір купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним договір купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним договір купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним договір купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;
- витребування з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 8 300,00 грн;
- витребування з володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 8 300,00 грн;
- витребування з володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 16 600,00 грн.
Даний позов зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 03.07.2023 за № 911/2022/23 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 передано на розгляд судді Колеснику Р.М.
11.07.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 у справі № 911/2022/23 позовну заяву ОСОБА_8 разом з доданими до неї документами повернуто заявнику.
18.07.2023 через відділ діловодства суду подано до Господарського суду Київської області позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про:
- розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 10.03.2020 р., укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6
- витребування з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 8 300,00 грн;
- витребування з володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 8 300,00 грн;
- витребування з володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 16 600,00 грн.
Даний позов зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 18.07.2023 за № 911/2194/23 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 даний позов передано на розгляд судді Бацуці В.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі № 911/2194/23 позовна заява б/н від 18.07.2023 та додані до неї матеріали повернуті ОСОБА_8 без розгляду з огляду на ненадання жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б наявність повноважень у адвоката Друченка А. Ю. на представництво інтересів позивача перед третіми особами та у суді, у тому числі із правом підпису позовних заяв.
Також, 18.07.2023 через відділ діловодства суду подано до Господарського суду Київської області позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про:
- розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 10.03.2020 р., укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6
- витребування з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 8 300,00 грн;
- витребування з володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 8 300,00 грн;
- витребування з володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 16 600,00 грн.
Даний позов зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 18.07.2023 за № 911/2195/23 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 передано на розгляд судді Саванчук С.О.
18.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви на підставі пункту 3 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 у справі № 911/2159/23 заяву ОСОБА_8 про відкликання позовної заяви задоволено та позовну заяву з додатками повернуто позивачу.
19.09.2023 через відділ діловодства суду було подано до Господарського суду Київської області позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про:
- розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 10.03.2020, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ;
- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 18.08.2020, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6
- витребування з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 8 300,00 грн;
- витребування з володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 8 300,00 грн;
- витребування з володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", що у грошовому еквіваленті складає - 16 600,00 грн.
Даний позов зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 19.09.2023 за № 911/2910/23 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 передано на розгляд судді Сокуренко Л.В.
Щодо позовної заяви в межах справи № 911/1513/23 господарським судом першої інстанції встановлено, що у позовній заяві в межах справи № 911/1513/23 ТОВ "Регіональні ресурси" є першим відповідачем, зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Т.О. та, серед іншого, заявлено позовну вимогу про скасування реєстраційної дії №1003271070051001067 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" від 14.09.2020, вчинену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Києво-Святошиньского нотаріального округу Київської області Дереберою Тетяною Олександрівною.
Натомість, у справах № 911/2022/23, № 911/2194/23, № 911/3295/23 та 911/2910/23 ТОВ "Регіональні ресурси" визначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус виключений з переліку третіх осіб, а також виключена позовна вимога про скасування реєстраційної дії. В іншій частині усі зазначені позови є ідентичними.
При цьому з наведеного вбачається, що позов у справі № 911/2022/23 був поданий до Господарського суду Київської області через чотири дні після повернення позову в межах справи № 911/1513/23.
Однак в подальшому, 11.07.2023, позов в межах справи № 911/2022/23 був відкликаний позивачем то повернутий останньому ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 на підставі заяви позивача.
18.07.2023 було пред'явлено одночасно два позови (справи № 911/2194/23 та № 911/2195/23), які є ідентичними за змістом між собою та позовом, поданим в межах справи № 911/2022/23.
Позивачем було подано заяву про відкликання позовної заяви в межах справи № 911/2195/23. Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 у справі № 911/2195/23 заяву ОСОБА_8 про відкликання позовної заяви задоволено та позовну заяву з додатками повернуто позивачу.
При цьому в ухвалі Господарського суду Київської області від 24.07.2023 у справі № 911/2195/23 судом зазначено, що заяву подано через електронну пошту та підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом уповноваженого на вчинення такої процесуальної дії від імені позивача представником ОСОБА_8 - Друченком Артемом Юрійовичем (повноваження якого підтверджуються копією ордеру серії ВХ №1046073 від 15.05.2023, що доданий до цієї заяви).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2023 у справі № 911/2194/23 позовна заява б/н від 18.07.2023 та додані до неї матеріали повернуті ОСОБА_8 без розгляду з огляду на ненадання жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б наявність повноважень у адвоката Друченка А.Ю. на представництво інтересів позивача перед третіми особами та у суді, у тому числі із правом підпису позовних заяв.
Тобто, дві позовні заяви подані в один день - 18.07.2023, до однієї з якої позивачем не долучено доказів на підтвердження повноважень адвоката Друченка А.Ю. на представництво інтересів позивача, у той час як до іншої надані належні та допустимі докази на підтвердження представництва, проте така позовна заява була відкликана позивачем за його заявою.
Ухвалою від 08.11.2023 Господарський суд Київської області клопотання ОСОБА_6 від 21.09.2023 та клопотання ОСОБА_5 від 07.11.2023 про залишення без розгляду (повернення) позовної заяви задовольнив. Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі (вх. № суду 2493/23 від 19.09.2023) залишив без розгляду. Застосував до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнув з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 13 420,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 43 ГПК залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частиною 3 ст.43 ГПК передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ГПК (п.68 постанови Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, на яку посилається скаржник).
ЄСПЛ зазначав, що зловживанням правами є шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане / створене. Для того, щоб визначити, чи певна поведінка складає зловживання правами, суд ретельно розглядає цілі, які заявник переслідує (рішення у справі "Миролюбов і інші проти Латвії" - Mirolubovs and Others v. Latvia від 15.06.2007, заява №798/05).
У зв'язку з цим суд розглядає "основний зміст", "загальну атмосферу" або "загальний напрямок" дій відповідної особи (зокрема, рішення ЄСПЛ у справі "М'Бала М'Бала проти Франції" - M'Bala M'Bala v. France від 11.02.1966, заява №25239/13) і їх "безпосередній і більш широкий контекст" (рішення ЄСПЛ у справі "Перінчек проти Швейцарії" - Perinсek v. Switzerland від 15.10.2015, заява №27510/08).
Так, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що право позивача повторно звернутись до суду із тим самим позовом після його повернення без розгляду у зв'язку з відкликанням самим позивачем позовної заяви, не ставиться під сумнів.
Також не виключено право заявника відкликати позов - з мотивів його доопрацювання тощо, проте суд зазнає, що після відкликання позову у судді Колесника Р.М. у справі № 911/2022/23 - позивач жодним чином не змінював ні сторін по справі, ні обґрунтування позову або долучення нових доказів, а повторно подав до суду 18.07.2023 одночасно два ідентичних позови (справи № 911/2194/23 та № 911/2195/23).
Натомість, 18.07.2023 було подано два ідентичні позови, до одного з яких позивачем не долучено доказів на підтвердження повноважень адвоката Друченка А. Ю. на представництво інтересів позивача, водночас до іншого додані належні та допустимі докази на підтвердження представництва про що зазначено в ухвалі суду від 24.07.2023 у справі № 911/2195/23, проте така позовна заява була відкликана позивачем.
В подальшому, 19.09.2023 до суду знову надійшла позовна заява, зареєстрована за № 911/2910/23, що є ідентичною позовним заява, поданим в межах справ № 911/2022/23, № 911/2194/23 та № 911/2195/23.
Тобто за період з 03.07.2023 до 19.09.2023 позивачем подано 4 ідентичні позовні заяви (№№ 911/2022/23, 911/2194/23, 911/2195/23, 911/2910/23).
Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків.
Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, вищезазначені дії вчинені ОСОБА_8 (його представником - адвокатом Друченко А.Ю.) з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями та фактично зводяться до "обрання" судді, який буде здійснювати розгляд справи, предметом якої є розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Однією із гарантій незалежності та безсторонності судді при здійсненні розгляду справи є випадковість визначення складу суду у певному спорі.
Таким чином, враховуючи сукупність обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про неприпустимість спроб ОСОБА_8 (його представника - адвоката Друченко А.Ю.) здійснити маніпуляцію з автоматизованою системою розподілу справ між суддями, у зв'язку з чим визнає повторне подання 19.09.2023 до Господарського суду Київської області позовної заяви ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі, який є аналогічний відкликаному 11.07.2023 позову у справі № 911/2022/23, та ідентичним позовам від 18.07.2023 у справі № 911/2194/23 та № 911/2495/23, один з яких в подальшому відкликаний, а один поданий з умисним допущенням недоліків, зловживанням процесуальними правами - вчиненням інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі у справі № 911/2910/23 без розгляду, керуючись приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, водночас, відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Частиною 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
За змістом ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
Положеннями ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про необхідність застосування до позивача - ОСОБА_8 , заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету штрафу в сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, вищезазначені дії вчинені ОСОБА_8 (його представником - адвокатом Друченко А.Ю.) з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями та фактично зводяться до "обрання" судді, який буде здійснювати розгляд справи, предметом якої є розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про розірвання договору, визнання недійними правочинів та витребування часток у статутному капіталі у справі № 911/2910/23 без розгляду та застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 13 420,00 грн, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 910/12713/22, 910/10569/21 та 910/16077/20 є безпідставними, оскільки обставини у наведених справах є відмінними від обставин справи № 911/2910/23.
Посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду Київської області від 06.06.2023, а 29.06.2023 було постановлено ухвалу у даній справі, якою повернуто позовну заяву разом із доданими до неї документами ОСОБА_1 , не відповідає змісту ухвали Господарського суду Київської області від 29.06.2023 у справі № 911/1513/23.
Твердження скаржника на те, що ним подавались позови з іншими підставами позову є необґрунтованим та таким, що спростовується ухвалами Господарського суду Київської області у справах № 911/2022/23, № 911/2194/23, № 911/2195/23.
Щодо долучених до матеріалів справи документів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що зазначені рішення стосуються діяльності адвоката Друченка А.Ю. та не стосується надання правової оцінки діям позивача ОСОБА_1 , оскільки обставини зловживання процесуальними правами належить до компетенції суду. В даному випадку заходи процесуального примусу застосовані не до адвоката Друченка А.Ю.
Враховуючи обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).
Скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали та не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23.
З приводу доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржувана ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2910/23 залишити без змін.
3. Справу № 911/2910/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови складено та підписано 06.03.2024, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М. з 13.02.2024 по 19.02.2024 та перебуванням судді Майданевича у відпустці з 21.02.2024 по 23.02.2024.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім