ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про повернення апеляційної скарги
11 березня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4222/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
розглянувши клопотання Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці
на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023, повний текст складено та підписано 22.12.2023
у справі №916/4222/23
за позовом Державного підприємства ,,ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ”
до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці
про стягнення 103 546,74 грн,-
15.01.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023, повний текст складено та підписано 22.12.2023 у справі №916/4222/23.
Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 у справі №916/4222/23. Обґрунтовуючи вказане клопотання, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення суду (повний текст рішення суду) по даній справі надійшло на електронний кабінет Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці 25.12.2023, то з урахуванням п.1 ч.2 ст. 256 ГПК кінцевий строк на подання апеляційної скарги припадає на 15.01.2024, а тому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Колегією суддів встановлено, що вищезазначена апеляційна скарга подана Державною митною службою України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4222/23. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023, повний текст складено та підписано 22.12.2023 у справі №916/4222/23 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.
29.01.2024 матеріали справи №916/4222/23 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023, повний текст складено та підписано 22.12.2023 у справі №916/4222/23 залишено без руху; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн. протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
13.02.2024 від Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці надійшли наступні клопотання:
- відстрочити строк сплати судового збору за подання апеляційної на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 по справі №916/4222/23;
- у випадку неможливості відстрочення - продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 у справі №916/4222/23.
В обґрунтування заявлених клопотань скаржник, пославшись на ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зазначив про те, що з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі у справі №916/4222/23, в.о. начальника Одеської митниці надав розпорядження Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 у справі №916/4222/23, але у Одеської митниці тимчасового відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору за подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг.
З метою забезпечення оплати судового збору Одеська митниця неодноразово зверталась до Митної служби України щодо перерозподілу видатків та виділення додаткових коштів по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
У зв'язку з цим у Одеської митниці відсутня можливість надати докази оплати судового збору по справі №916/4222/23. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у задоволенні клопотання Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Клопотання Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, виявлених при її поданні задоволено. Продовжено Державній митній службі України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн.). Встановлено, що кінцевим строком для усунення Державній митній службі України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн.), є 06.03.2024. Тобто, апелянту було продовжено строк на усунення відповідних недоліків винесенням ухвали від 19.02.2024 та встановлено новий строк на подання доказів про сплату судового збору до 06.03.2024.
Однак, 07.03.2024 до суду апеляційної інстанції від Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці надійшла заява про усунення недоліків, в якому апелянт просить продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 у справі №916/4222/23.
Обґрунтування вказаного клопотання є аналогічним доводам, викладеним у раніше поданому клопотанні про продовження строку для усунення недоліків.
Крім того, апелянт зазначає, що Одеська митниця з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі у справі №916/4222/23 в.о. начальника Одеської митниці надав розпорядження Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 у справі №916/4222/23, але у Одеської митниці тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору за подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг.
З метою забезпечення оплати судового зору Одеська митниця неодноразово зверталась до Митної служби України щодо перерозподілу видатків та виділення додаткових коштів по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
У зв'язку із чим у Одеської митниці відсутня можливість надати докази оплати судового збору по справі №916/4222/23.
Ознайомившись із вказаною заявою, судова колегія зазначає наступне.
За умовами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні по справі "Деркач та Палек проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, даний пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 Конвенції як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"). У рішенні по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Скаржник відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" та норм чинного законодавства не звільнений від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Разом з цим, Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не надано взагалі.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява №24402/02, § 27)).
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Оскільки судом апеляційної інстанції вже було продовжено апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023 у справі №916/4222/23 з визначення кінцевої дати 06.03.2024, а затягування строку розгляду апеляційної скарги в даному випадку може призвести до порушення прав позивача у даній справі на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що останнім днем строку для виправлення недоліків апеляційної скарги, відповідно до вимог вказаної ухвали суду є 06.03.2023 (з урахуванням вихідних днів).
Проте, станом на час прийняття даної ухвали, апелянтом у цей проміжок часу вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги не були усунуті.
Відповідно до п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023, повний текст складено та підписано 22.12.2023 у справі №916/4222/23 підлягає поверненню апелянту.
Відповідно до ч. 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 260,
Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
1.Повернути апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2023, повний текст складено та підписано 22.12.2023 у справі №916/4222/23 - без розгляду.
2.Матеріали справи №916/4222/23 повернути до Господарського суду Одеської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький