Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/122/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Голосеніна Т. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
07.03.2024 року. м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.01.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ФОП ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.01.2024, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що 30.05.2023 о 09 год. 34 хв. на 798 км автодороги Стрий Тернопіль Кропивницький Знам'янка Луганськ ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF XF 95.430, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причіпом SCHMITZ 901, державний номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, за згодою водія, було проведено за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», який показав результат 0,83
проміле. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду захисник особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення адвокат Бойко Я.Р. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати її, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує на те, що стосовно ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу 30.05.2023 не було складено жодної постанови стосовно притягнення водія до адміністративної відповідальності, не було вказано, що порушено ті чи інші правила дорожнього руху. За таких підстав, вважає, що зупинка транспортного засобу була незаконною.
Вказує і на те, що наявними у матеріалах адміністративної справи доказами не підтверджено факт наявності в організмі ОСОБА_1 алкоголю. Так, огляд на стан сп'яніння проводився поліцейськими за допомогою спеціального технічного засобу, поряд з цим, що в наданих до суду матеріалах та з відеозапису не міститься доказів того, що показник вмісту алкоголю в його крові перевищував допустимий показник. Як вбачається з відеозапису, що доданий до матеріалів справи, на ньому взагалі не відображається результат проведеного тесту на дисплеї спеціального технічного засобу, за допомогою якого його тестували. У той же час, на відеозапису неможливо розібрати, який же показник зазначений на дисплеї.
Таким чином, в матеріалах справи відсутній відеозапис, який належним чином підтверджує факт наявності алкоголю в крові водія. За таких умов, законодавець передбачає присутність при огляді на стан сп'яніння двох свідків. У той же час, як вбачається зі змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та акту огляду на стан сп'яніння, такі свідки відсутні. Зважаючи на зазначене, захисник вважає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням п. 4 розділу X Інструкції № 1395 та вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Вказує і на те, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення здійснено з порушеннями вимог законодавства. Так, відповідно до п. 4 розділу X Інструкції № 1395 результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У порушення даної норми, другий примірник акту огляду ОСОБА_1 не вручено.
Також, під час огляду за допомогою приладу Драгер, цей прилад одразу не спрацював, а перед початком освідування поліцейські не зробили навіть контрольний забір повітря, і самі вказали, що прилад одразу не спрацював.
Вказує і на те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними, а тому не можуть бути допустимим та належним доказом у даній справі.
Апеляційний суд відмічає, що частиною другою статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушника ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бойко Я.Р. про час та місце розгляду справи, а саме на 07.03.2024 о 09.00 год., судом належним чином було повідомлено, про що свідчить телефонограма від 28.02.2024. Згідно клопотання від 07.03.2024, адвокат Бойко Я.Р., просила здійснювати розгляд справи без її участі. Будь-яких клопотань з цього приводу від самого ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходило.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бойко Я.Р., та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.
У клопотанні до апеляційної скарги захисник особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення адвокат Бойко Я.Р. ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та з оскарженої постанови суду, розгляд справи у суді першої інстанції 23.01.2024 відбувся у відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Також, відсутні дані і про те, що після розгляду справи ОСОБА_1 вручалася копія постанови суду. Згідно супровідного листа районного суду (а.с.70), копію постанови направлено ОСОБА_1 29.01.2024, однак відомості про отримання останнім копії постанови відсутні. Як вбачається із знімку екрана електронної пошти адвоката Бойко Я.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , копію постанови нею отримано через електронну пошту лише 02.02.2024 (а.с.77), а апеляційну скаргу подано захисником до суду 09.02.2024 (а.с.71). За таких обставин, слід вважати, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Я.Р., пропустила строк на апеляційне оскарження постанови районного суду з поважних причин, а тому його необхідно поновити.
Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги захисника вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом; та лікарем закладу охорони
здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 435550 від 30.05.2023 (а.с.1), роздруківкою тесту № 2822 від 30.05.2023, згідно якого результат огляду позитивний 0,83 проміле (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2), свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alkotest 6820, чинне до 01.12.2023 (а.с.4), відеозаписом з місця події від 30.05.2023 (а.с.8).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 435550 від 30.05.2023 водій ОСОБА_1 30.05.2023 о 09 год. 34 хв. на 798 км автодороги Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Луганськ - Ізварине, керував транспортним засобом DAF XF95.430, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причіпом SCHMITZ 901, державний номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення алкогольного сп'яніння за згодою водія проведено за допомогою приладу «DragerAlcotest 6820», який показав результат 0,83 проміле. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с.1)
Обставини, викладені у вказаному протоколі, узгоджуються щодо фактичних обставин також дослідженими апеляційним судом результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager (тест № 2822від 30.05.2023), відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, показники Alkotest 6820 становили 0,83 ‰. (а.с.3), свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alkotest 6820, чинним до 01.12.2023 (а.с.4).
Також, з долучених до матеріалів цієї справи відеозаписів, які було перевірено судом апеляційної інстанції на дійсність процедури фіксації огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та її відповідність вимогам закону, встановлено, зокрема, факт зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та його результати, які згідно даних приладу Alkotest 6820 становили 0,83 ‰ (а.с.3). З результатом тесту водій ОСОБА_1 погодився, від пропозиції поліцейського пройти такий огляд у лікарні відмовився. Під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення водієві ОСОБА_1 роз'яснені його права передбачені ст. 268 КУпАП, який без будь-яких зауважень та заперечень підписав протокол, акт огляду, роздруківку з результатами аналізу тестування. Працівником поліції вручено ОСОБА_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення та відсторонено його від подальшого керування транспортним засобом.
Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.
Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими судом першої інстанції в їх сукупності та взаємозв'язку доказами підтверджено, що ОСОБА_1 порушено п. 2.9 «а» ПДР України, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції немає підстав.
Доводи апелянта про те, що відеозаписи є неналежним доказом, оскільки відсутній цільний фрагмент відеозапису з нагрудної камери поліцейського, не може бути прийнято до уваги, так як відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі, яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що усі обставини, які мають значення для даної категорії справ, зафіксовані на доданих до матеріалів справи відеозаписах, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає такий доказ достовірним, належним та допустимим.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких даних і під час апеляційного розгляду справи. Більше того, вся інформація, яка зафіксована на відеозаписах стороною захисту не оспорюється.
Також, є безпідставними твердження апелянта, що на відеозаписі відсутні відомості щодо того, який саме результат визначено алкотестером Drager, оскільки вказаний недолік не може бути беззаперечною підставою для визнання роздруківки приладу «Драгер» неналежним доказом, та є формальним і не впливає на його дійсність. Результати, які зафіксовані у роздруківці приладу Драгер, а саме 0,83 проміле, повністю узгоджуються з даними на відеозаписі озвученими поліцейським при пред'явлені водієві результатів тесту зазначених на приладі, під час чого водій повністю погодився з результатами тесту, будь-яких застережень щодо результатів не виказував та підписав роздруківку означеного тесту.
Не заслуговують на увагу й аргументи апелянта про те, що в ході огляду на стан сп'яніння на місці ОСОБА_1 двічі продув в один і той самий мундштук.
Як вбачається з відеозапису події від 30.05.2023, після першого продуву ОСОБА_1 приладу «Драгер» газоаналізатор не показав результат внаслідок помилки, після чого поліцейським було здійснено контрольний замір атмосферного повітря, який показав відсутність алкоголю та даний результат показав ОСОБА_1 . Далі ОСОБА_1 продув прилад «Драгер», який показав наявність у видихуваному повітрі алкоголю в кількості 0,83 проміле.
Крім того, як вбачається водій ОСОБА_1 не мав жодних сумнівів щодо використання приладу Драгеру, а також він не був позбавлений можливості пройти такий огляд в медичному закладі, однак він відмовився від такого огляду, сам погодився на проведення огляду за допомогою приладу Драгер та не вказував ніяких заперечень щодо його результатів, повністю погодившись з виявленим в його організмі вмісту алкоголю 0,83 проміле.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.
Апеляційний суд відмічає, що докази наявні в матеріалах справи взаємоузгоджуються один з одним і підстав для сумніву в їх об'єктивності та суперечливості, як на те вказує апелянт, не вбачається. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви в об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи щодо ОСОБА_1 не надано і не здобуто в процесі апеляційного розгляду, а тому підстави для визнання їх недопустимими відсутні.
Вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративне правопорушення, а тому не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, твердження апелянта з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються судом як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Тому, згідно сукупності досліджених доказів, місцевим судом правильно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що у справі про адміністративне правопорушення, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, який підтверджений правомірно проведеним оглядом на стан сп'яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять.
При накладені адміністративного стягнення судом, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та вчинення ним адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою.
Врахувавши вказані обставини, місцевий суд призначив ОСОБА_1 фактично мінімально можливе адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст. 294 ч. 8 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити захиснику особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - адвокату Бойко Я.Р. строк на апеляційне оскарження постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.01.2024 винесеної стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 - адвоката Бойко Я.Р. - залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.01.2024, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Ремез П.М.