Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/80/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко В. В.
Категорія - 184 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.
07.03.2024 року. суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., захисника - адвоката Рижкової В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернцзв'язку апеляційну скаргу захисника - адвоката Рижкової В.О. на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 січня 2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Бобринка, Бобринецького района, Кіровоградської області, громадянку України, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 536 грн. 80 коп.,
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , в приміщенні Комунального закладу «Бобринецький ліцей №1» ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виражається в адресу своїх однокласників грубою нецензурною лайкою, порушує дисципліну в школі, штовхає та погрожує своїм однокласникам, систематично не виконує домашнє завдання. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Рижкова В.О. просила скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що у протоколі вказано час, дату, місце вчинення адміністративного правопорушення, яке не відповідає дійсності. У графі потерпілі особи від правопорушення, яке вчинене ОСОБА_1 19 листопада 2023 року - зазначено учні 5-Б класу, що не відповідає дійсності, адже саме 19 листопада 2023 року - освітній процес не здійснювався, відповідно учениці 5-Б класу Канюки та учнів 5-Б класу в ліцеї не було, тому порушення дисципліни та погроз однокласникам від неї в цей день не зафіксовано.
Крім того, суд у своєму рішенні зазначає про існування листа Інспектора СЮП відділу превенції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вбачається допущення описки щодо дати події. Тобто, по суті змінюється обвинувачення. Протокол станом на 08 січня 2024 року на доопрацювання не повертався.
Вказала, що при наявності свідків адміністративного правопорушення - відомості про них заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення. в протоколі чітко зазначено «свідки відсутні», але покази ОСОБА_3 , взято до уваги судом у своєму рішенні.
Також, диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, проте ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскаржуваній постанові не вказано яку саме норму закону порушила ОСОБА_1 та відповідно конкретні дії, які цій нормі суперечать.
Зазначила, що суд у своєму рішення не взяв до уваги та не надав належної оцінки: запису у характеристиці КЗ «Бобринецький ліцей №1» від 29 листопада 2023 року №387 (наявний в матеріалах справи №383/1910, де зазначено про те, що «За весь період навчання ОСОБА_4 в навчальному закладі її вихованням та навчання займається мама - ОСОБА_5 , яка йде на контакт з класним керівником та адміністрацією школи»; відповіді Бобринецької міської ради від 28.12.2023 року (наявний в матеріалах справи №383/1910/23) на адвокатський запит де повідомлено, що до служби у справах дітей Бобринецької міської ради не надходять повідомлення від сусідів щодо не виконання батьківських обов'язків громадянкою ОСОБА_1 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_6 ; Свідоцтва досягнень ОСОБА_7 за 2023/2024 рік (наявний в матеріалах справи №383/1910/23) у якому присутні лиш високий та достатній рівень; листа КЗ «Бобринецький ліцей №1» від 03 січня 2024 року №01 від 29.11.2023 року у КЗ «Бобриненцький ліцей №1» (наявний в матеріалах справи №383/1910/23) відбулося засідання з протидії булінгу (протокол №2), в ухвалі якого, пункт 2 та 3 рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до практичного психолога ліцею за допомогою щодо з'ясування причин девіантної поведінки її доньки. ОСОБА_1 вчасно відреагувала на рекомендацію комісії і негайно, а саме: 30.11.2023 року звернулася за консультацією до практичного психолога ОСОБА_8 , що додатково свідчить про виконання матір'ю батьківських обув'язків.
Таким чином, вказала, що висновок судді районного суду про те, що у діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1ст. 184 КУпАЛ не відповідає фактичним обставинам даної справи, адже вона являється матір'ю малолітньої особи, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника - адвоката Рижкову В.О. в інтересах ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, зваживши доводи апеляційної скарги, а також допитавши свідка та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП не дотримався, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Положення частини першої статті 184 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Так, на переконання апеляційного суду висновок районного суду з наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП є помилковим та передчасним.
Висновки суду викладені в постанові не відповідають дійсним фактичним обставинам справи, зібраним доказам по справі судом надано неправильну правову оцінку, порушенням при складанні протоколу про адміністративні правопорушення належної правової оцінки не надано.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, працівниками поліції до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 244079 від 30.11.2023 року.
Так, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 244079 від 30.11.2023 року, ОСОБА_1 19.11.2023 близько 16:00 год. в м. Бобринець по вул. Миколаївська 64, в приміщенні Комунального закладу «Бобринецький ліцей №1» ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виражається в адресу своїх однокласників грубою нецензурною лайкою, порушує дисципліну в школі, штовхає та погрожує своїм однокласникам, систематично не виконує домашнє завдання. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначеніст.150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини,свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Враховуючи вище викладене, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено які саме неправомірні діяння ОСОБА_1 вказують на її ухилення від батьківських обов'язків.
За змістом частин першої, другої статті 283 КУпАП. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Висновки суду першої інстанції щодо того, що неналежна поведінка малолітньої ОСОБА_2 мала неодноразовий характер під час освітнього процесу не відповідають викладеним у протоколі обставинам вчиненого правопорушення, не підтверджені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.
Оскільки, згідно рапорту старшого інспектора чергового Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Бевзенка С.О. від 22.11.2023 року, згідно якого 22.11.2023 року до чергової частини ВП №3 (м. Бобринець) надійшла електронно-реєстраційна картка обліку звернення ОСОБА_3 щодо випадків булінгу відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з боку однокласниці ОСОБА_4 (а.с.4).
Крім того, згідно копії протоколу №2 засідання комісії з протидії булінгу від 29.11.2023 року, вбачається, що комісія заслухала звернення ОСОБА_3 , опікуна ОСОБА_9 учениці 5-Б класу про систематичне скоєння ОСОБА_10 відносно ОСОБА_9 фізичного насилля: штовхання, топтання по ногах, погрози фізичною розправою, підбурювання учнів, та ухвалила, що факти булінгу щодо ОСОБА_9 з боку ОСОБА_4 під час освітнього процесу не доведені та рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до практичного психолога щодо з'ясування причин девіантної поведінки ОСОБА_11 (а.с.15-16).
Судом також не було взято до уваги та не враховано відповідь на адвокатський запит КЗ «Бобринецький ліцей №1» №01 від 03.01.2024 року в якій зазначено, що 29.11.2023 року відбулося засідання комісії з протидії булінгу (протокол №2), в ухвалі якого, пункт 2 та 3 рекомендували ОСОБА_1 звернутися до практичного психолога ліцею за допомогою щодо Касування причин девіантної поведінки її доньки, учениці 5-Б класу ОСОБА_4 ; практичному психологу ОСОБА_8 рекомендували розробити план роботи з ОСОБА_10 після надання письмового дозволу мами. 30.11.2023 року ОСОБА_1 звернулася за консультацією до практичного психолога ОСОБА_8 та надала дозвіл на роботу з дитиною. З 30.11 до 06.12.2023 року практичний психологом була проведена діагностична та корекційна робота з ОСОБА_10 .
Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги та не враховано відповідь на адвокатський запит КЗ «Бобринецький ліцей №1» №448 від 27.12.2023 року в якій зазначено, що 19 листопада 2023 року в КЗ «Бобринецький ліцей №1» освітній процес не здійснювався, так як це був вихідний день визначений пунктом 21 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, відповідно заняття не проводилися. 19 листопада 2023 року освітній процес не здійснювався, відповідно учениці 5-Б класу ОСОБА_4 в ліцеї не було, тому порушення дисципліни та погроз однокласникам від неї в цей день не зафіксовано.
Разом із тим в якості підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу додані письмові пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , проте в протоколі взагалі не зазначено вказаних свідків та їх прізвища, ім'я, по батькові та місце проживання і підпис, при цьому в графі свідки зазначено, що свідки відсутні. Крім того, в поясненнях вказаних свідків взагалі відсутня дата та час вчинення ОСОБА_18 інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Тому, апеляційний суд доходить висновку, що показання свідків є недопустимими доказами по справі.
Слід зазначити, що суд першої інстанції в постанові дату та час вчинення адміністративного правопорушення взагалі не зазначив.
Також слід зазначити, що інспектором СЮП відділу превенції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Різун О.О. надіслано на адресу суду першої інстанції клопотання в якому остання зазначила, що у зазначеному протоколі нею було допущено помилку в даті скоєння правопорушення, тому просила повернути дану справу на доопрацювання до відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області. Проте, протокол про адміністративне правопорушення на доопрацювання не повертався.
При цьому допитана під час апеляційного розгляду інспектор поліції ОСОБА_19 , яка склала протокол дійсно повідомила, що зверталась із клопотанням стосовно повернення протоколу на доопрацювання у зв'язку із допущеною помилкою. Проте на даний час вказала, що зазначила дату 19.11.2023 року в протоколі, оскільки в цей день було звернення на лінію 102 від бабусі учениці ОСОБА_9 , ОСОБА_3 .
Крім того слід зазначити, що суб'єктом правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють. Поте, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є малолітньою дитиною.
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України до тримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У зв'язку з вищевикладеним, апеляційний суд доходить висновку, що вказана у протоколі подія не є наслідком ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення виховання дитини.
Відповідно дост.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказані порушення вимог закону допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не надав зібраним доказам по справі належну правову оцінку та дійшов помилкового та передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, що є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, апеляційна скарга захисника - адвоката Рижкової В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Рижкової В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді попередження - скасувати, а провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис)