№ провадження 11-сс/4809/121/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія - ст. 309 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
05.03.2024 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 19.02.2024, якою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добропілля Голопристанського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта базова середня, військовозобов'язаний, без утриманців, не одружений, безробітний, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із положеннями ст. 89 КК не має судимості,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк на 60 днів, з 13 години 00 хвилин 17 лютого 2024 року до 15 квітня 2024 року включно, із визначенням застави у розмірі 350 400 (триста п'ятдесят тисяч чотириста) гривень.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України (№12024121030000077 від 17.02.2024, ЄУНС 388/332/24).
Обставини вчинення кримінального правопорушення як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наступні.
ОСОБА_8 , 16.02.2024 року, реалізуючи виниклий умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, а саме на напад на ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , будучи впевненим про наявність грошових коштів у останньої, діючи умисно, з корисливих спонукань, в умовах дії воєнного стану, разом з ОСОБА_10 , не обізнаного про злочинний умисел ОСОБА_8 , прийшов до домоволодіння ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_8 переліз через паркан, потрапив на територію домоволодіння, через незачинені двері проник до будинку ОСОБА_9 , де у спальній кімнаті на ліжку помітив ОСОБА_9 . З метою створення стану несподіваності, попередження спроб потерпілої покликати на допомогу та її залякування, ОСОБА_8 витяг з під голови потерпілої подушку, поклав її на обличчя ОСОБА_9 , почав душити останню подушкою та руками. Після того потерпіла змогла скинути подушку на підлогу.
Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодінням чужим майном та продовжуючи застосовувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , взяв руками потерпілу за волосся, стягнув її з ліжка та відтягнув до сусідньої кімнати, де повалив на підлогу та наніс декілька ударів руками по обличчю вимагаючи при цьому надати йому грошові кошти. Після таких дій ОСОБА_8 ОСОБА_9 , перебуваючи в безпорадному стані внаслідок нападу, передала йому грошові кошти у сумі 100 доларів США однією купюрою, якими останній заволодів та через вікно залишив місце вчинення злочину, грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Ухвалою слідчого судді постановлено задовольнити клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 , застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням застави.
Своє рішення слідчий суддя районного суду вмотивував наступним.
Слідчим у клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, на підтвердження чого надані відповідні матеріали.
Органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що може перешкодити належному виконанню підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, або може створити загрозу для виконання завдань кримінального судочинства (переховуватись від досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків).
Крім того, враховано слідчим суддею й обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Зокрема враховано, що підозру пред'явлено у вчиненні особливо тяжкого, умисного, корисливого злочину, особу підозрюваного, посередньо характеризованого, без міцних соціальних зв'язків.
З урахуванням всіх обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_8 та забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків можливе за умови застосування щодо нього лише такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Із судовим рішенням слідчого судді не погоджується сторона захисту, оскаржує його в апеляційному порядку адвокат підозрюваного - ОСОБА_7 , яка в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відмовити стосовно підозрюваного ОСОБА_8 у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає відсутніми підстави для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, у зв'язку із відсутністю заявлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначені прокурором ризики носять абстрактний і формальний характер, не доводяться фактичними даними.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Причетність ОСОБА_8 до інкримінованого кримінального правопорушення (обґрунтованість підозри) підтверджується наданими прокурором інформацією та фактами, як от: протокол огляду місця події від 17.02.2024 із фото таблицею, протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 17.02.2024, протокол допиту свідків ОСОБА_12 від 17.02.2024, ОСОБА_10 від 17.02.2024, ОСОБА_13 від 17.02.2024, ОСОБА_14 від 17.02.2024, ОСОБА_15 від 17.02.2024, протоколи проведення слідчого експерименту від 17.02.2024 при участі потерпілої та при участі свідка ОСОБА_10 , постанова про визнання речей речовими доказами і долучення їх до кримінального провадження від 17.02.2024.
Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, відноситься до категорії умисних, особливо тяжких, корисливих, насильницьких, карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Внаслідок вчинення протиправних дій порушено охоронювані законом права громадян, зокрема право законного володіння майном.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються й наступні обставини.
Підозрюваний ОСОБА_8 по місцю проживання нейтрально характеризований як особа, на яку не надходили скарги.
Підозрюваний не навчається, безробітний, сталого джерела доходу для існування не має, не має місця реєстрації проживання, не одружений і без утриманців.
Отже, підозрюваний ОСОБА_8 , фактично, не має міцних соціальних зв'язків.
Не судимий, має кримінальну історію минулого - за вчинення умисного корисливого злочину.
Враховуючи зазначене вище у сукупності, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_8 , зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину та усвідомлюючи міру покарання, що може йому загрожувати, будучи особою без міцних соціальних зв'язків, об'єктивно може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (в тому числі - на тимчасово окупованих та непідконтрольних територіях держави), наявний ризик вчинити нові кримінальні правопорушення, зокрема, проти власності.
Враховуючи інкримінування вчинення злочину із насильницьким складом, є ризик незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_8 на потерпілу та/або свідків у кримінальному провадженні (ще не допитаних судом) з метою зміни ними показань, відмови від таких. Тим більше, вказані особи є односельцями підозрюваного, йому добре відоме місце їх проживання.
З огляду на наведені вище обставини у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Отже, на думку колегії суддів, обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за наведених обставин, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; тримання підозрюваного під вартою у конкретному випадку виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім того, слідчий суддя визначив підозрюваному й альтернативний запобіжний захід - у вигляді застави, встановленої у відповідності до вимог ч. 4, ч. 5 ст. 182 КПК України.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту, в тому числі з приводу неврахування слідчим суддею вимог ст. ст. 177-178 КПК України, - спростовуються зазначеним вище.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про законність постановленого слідчим суддею судового рішення, тому залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 19.02.2024, якою стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк на 60 днів, з 13 години 00 хвилин 17 лютого 2024 року до 15 квітня 2024 року включно, із визначенням застави у розмірі 350 400 (триста п'ятдесят тисяч чотириста) гривень, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4