Справа № 646/5011/21
№ провадження 1-кп/646/120/2024
11 березня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові об'єднані матеріали кримінального провадження з обвинувальними актами щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
У судовому засіданні з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні ним ряду корисливих тяжких злочинів та реальність зазначених ризиків, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк дії раніше обраного запобіжного заходу спливає 11.03.2024. При цьому, прокурор вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, вважали за можливе застосувати більш м'який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з огляду на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_3 раніше судимий, у період з 20.01.2023 по кінець березня 2023 року перебував у розшуку, у об'єднаному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні ряду тяжких корисливих злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, за які перебачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Про можливість вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень свідчить його стійка модель поведінки, направлена на порушення закону, оскільки у провадженні декількох судів перебувають на розгляді кримінальні провадження щодо нього.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Крім цього, суд не знаходить підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 197, 331, 350, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 09.05.2024 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення йому копії цього судового рішення.
Головуючий ОСОБА_1