Справа № 459/1249/22
Провадження № 1-кп/459/76/2022
судового засідання
11 березня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді об'єднані кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12022141150000409 від 24.06.2022 та №12022141150000354 від 06.06.2022 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України
В провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебувають вищевказані кримінальні провадження відносно ОСОБА_4 .
Ухвалою від 16.01.2024 ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 15.03.2024 включно з можливістю внесення застави.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання, у якому просить продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки вважає, що обставини, які були підставою для його обрання та продовження, на даний час, не відпали. Прокурор зазначив, що в сукупності із загрозою невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення є підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які надалі продовжуть існувати. Тому враховуючи те, що обвинувачена не має постійного місця роботи чи навчання, раніше судима менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої. Відтак, просить клопотання задовольнити.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти даного клопотання, оскільки прокурор наводить ідентичні підстави та ризики, які вже неодноразово вказував, а нових ризиків не наводить. На думку адвоката, ризик впливу на свідків відпав, оскільки свідки уже допитані. Інші ризики, на які посилається прокурор, на думку адвоката, жодним чином не доведені, а тяжкість покарання не може бути безумовною підставою для продовження дії найважчого запобіжного заходу. Відтак, просив застовувати до обвинуваченої запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала свого захисника.
Розглянувши клопотання, вислухавши учасників, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131,176,181,183 КПК України).
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Положення ст. 199 КПК України передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи вищевказані правові норми, заслухавши присутніх учасників, суд дійшов до висновку про продовження стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки об'єкти посягань злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , обставини та характер вчинення останніх, вид і тяжкість санкції за інкриміновані діяння, вік обвинуваченої - у сукупності дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого злочину існує й надалі.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з врахуванням обставин даного кримінального провадження, не встановлено.
Щодо позиції сторони захисту про обрання запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, то суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а також запобігти існуючим ризикам.
У зв'язку з вищевказаним, продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою гарантуватиме належну поведінку останньої, а тому подальше її тримання під вартою є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Окрім цього, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України, наведених нижче, судом ураховано обставини кримінального правопорушення та матеріальне становище обвинуваченої.
За таких обставин вважаю, що достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків буде застава у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Відтак, з урахуванням фактичних та дійсних обставин справи, суд вирішив продовжити обвинуваченій строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначити розмір застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314-316 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто з 11 березня 2024 року по 09 травня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області, депозитний рахунок 37315022000757, (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172).
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави на обвинувачену покласти наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати на вимогу суду.
У разі невиконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому порядку шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з її дня оголошення.
Суддя: ОСОБА_1