Справа №443/1359/23
Провадження №2-о/443/8/24
іменем України
11 березня 2024 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
присяжних Мельник Н.М., Іваськевич Х.В.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -
встановив:
Суть справи та позиція сторін.
Заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення над ним опіки та призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник у судове засідання не з'явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник особи, стосовно якої розглядається заява про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, у судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Застереження щодо фіксації судового процесу.
З огляду на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позиція суду.
Суд, вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду виходячи з такого.
Нормативно-правові акти, якими керувався суд.
Відповідно до вимог частини 3 статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Чинний Цивільний процесуальний кодекс України не містить переліку осіб, які відноситься до членів сім'ї та близьких родичів особи, стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною.
Водночас, перелік таких осіб міститься у інших нормативно-правових актах.
Зокрема, відповідно до частини 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Згідно з приписами частини 2 статті 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (стаття 3 КПК України).
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що члени сім'ї:
а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
За змістом статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» близькі родичі, які відповідно до цього Закону підлягають захисту, - це батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, посягання на життя, здоров'я, житло і майно яких перешкоджає виконанню працівниками суду і правоохоронних органів покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав.
Відповідно до абзацу 5 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Нормою частини 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з положеннями частини 1 статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Пунктом 1 частини 1 статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків.
Аналіз наведених норм права дозволяє виснувати, що законодавство України не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та близьких родичів. Однак, воно визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
З викладених заявником у заяві обставин та матеріалів справи вбачається, що заявник не є родичем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (особи, стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною та встановлення над нею опіки).
Також, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів спільного проживання заявника з цією особою, ведення ними спільного побуту та наявності у них взаємних прав і обов'язків.
Зазначення у поданні опікунської ради щодо проживання заявника за однією адресою з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є достатнім для висновку про те, що вказані особи є членами однієї сім'ї, оскільки, як зазначив суд вище, відсутні докази ведення ними спільного побуту та наявності у них взаємних прав і обов'язків.
За наведених обставин, на переконання суду, заявник не є ані членом сім'ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ані його близьким родичем, відтак, у розумінні процесуального закону, він не наділений відповідною цивільною процесуальною дієздатністю порушувати перед судом питання визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 47, 247, 257, 294, 260, 261 ЦПК України, суд -
постановив:
Судове засідання у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна проводити за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна залишити без розгляду на підставі подання заяви особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Головуючий суддя А.І. Павлів
Присяжна Н.М. Мельник
Присяжна Х.В. Іваськевич