Справа №461/633/24
07 березня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду із позовною заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 15.03.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. У сторін від шлюбу є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач стверджує, сімейне життя не склалось з відповідачем, у них різні погляди на відносини у шлюбі. Подружні відносини припинилися у січні 2020 року, з того часу проживають окремо. Зазначає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б її інтересам. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.02.2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися. Належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Представник позивача подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за місцем реєстрації. Згідно з інформацією поштового відстеження лист повертається за зворотною адресою у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Суд вжив всіх можливих заходів для належного і вчасного повідомлення відповідача про судові засіданні, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважаються належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин, суд розглядає справу за відсутності такого учасника
Суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності учасників судового процесу, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ч.2 ст. 104, ч.3 ст. 105, ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд встановив, що 15.03.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Галицького районного управління юстиції у м. Львові, актовий запис № 49, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається із змісту позовної заяви, подружні відносини сторони припинили у січні 2020 року. З січня 2020 року проживають окремо, спільний побут не ведуть та шлюбних стосунків не підтримують. З часу припинення подружніх відносин жодного разу сторони не намагались їх відновити. Шлюб існує формально. На протязі 2020-2021 року спілкувались з відповідачем виключно з питань, що стосуються виховання та матеріального забезпечення сина. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не є можливим та суперечило б інтересам позивача. Спору щодо спільного майна подружжя немає.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21.12.2007 р., проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки сторони подружніх відносин не підтримують, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, суперечитиме інтересам позивача та відповідача.
Керуючись ст.ст. 206, 258, 259, 236-265, 351 - 355 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 15.03.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Галицького районного управління юстиції у м. Львові, актовий запис № 49.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко