Справа № 496/1757/24
Провадження № 2-а/496/23/24
11 березня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, -
Позивач, в особі представника, звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд: поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, як такий, що пропущений з поважних причин та визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомативному режимі серії БАД № 665963 від 09.01.2023 року, винесену співробітником ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 гривень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2024 року, цивільну справу № 496/1757/24 було передано до провадження головуючій судді Портній О.П.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що оспорювана постанова винесена 09 січня 2023 року, а дану позовну заяву подано 06 березня 2024 року.
Позовна заява містить клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що в 09 січня 2023 року співробітником ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області було винесено відносно позивача постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 665963, про яку позивачу стало відомо 29 січня 2024 року при виявлені арештів на банківські рахунки. ОСОБА_1 звернувся до адвоката за правовою допомогою, а результаті надання якої, адвокату з автоматизованої системи виконавчих проваджень стало відомо про постанову серії БАД № 665963 від 09 січня 2023 року, винесену ОРУП № 2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 40800,00 гривень. Представник позивача зазначає, що ні постанову ОРУП, ні постанову про відкриття виконавчого провадження позивач не отримував, при розгляді адміністративної справи не був присутній та не запрошувався на розгляд. В зв'язку з цим представник позивача вважає, що вказані обставини пропуску десятиденного строку є поважними, а тому є підстави для поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви до Біляївського районного суду Одеської області.
Разом з тим, на підтвердження поважності пропуску строку на оскарження вказаної вище постанови, представником позивача до позовної заяви додано належним чином завірену копію постанови серії БАД № 665963 від 09 січня 2023 року, роздрукована з ІІПС МВС України та постанову про відкриття виконавчого провадження № 71292341 від 15 березня2023 року, виготовлену з автоматизованої системи виконавчих проваджень. Інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом, представником позивача суду не надано.
Вирішуючи питання можливості поновлення встановленого законом строку звернення до суду з огляду на наведені позивачем обставини поважності пропуску такого строку, суд приходить до наступного висновку.
За вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 665963 від 09.01.2023 року.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як убачається з усталеної практики Верховного Суду, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Чинним процесуальним законодавством визначений порядок вирішення питання поважності причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення, а також застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 року по справі № 607/15025/21).
Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 року по справі № 160/22256/21, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У постанові від 16.02.2023 року по справі № 697/1044/22 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Як було судом встановлено, оспорювана постанова винесена 09.01.2023 року, про яку позивачу стало відомо 29.01.2024 року, а позовну заяву подано 06.03.2024 року. Однак позивач не надав суду письмових доказів на підтвердження обставин викладених в позовній заяві окрім копії постанови серії БАД № 665963 від 09.01.2023 року, що не дає суду підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження постанови.
Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду пропущено з підстав, які не є поважними, оскільки ним не наведено обґрунтувань та не надано доказів існування об'єктивно непереборних обставин, що унеможливлювали звернення до суду у строки визначені законом.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву необхідно повернути позивачу без розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 286, 294, 295 КАС України, -
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності - повернути без розгляду позивачу.
Роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.П. Портна