Справа № 496/4224/23
Провадження № 1-кп/496/550/23
07 листопада 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю: секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023160000000205 від 01.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Своє клопотання прокурор мотивував тим, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області 19.09.2023 року ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави. Строк дії ухвали, про продовження запобіжного заходу встановлено до 17.11.2023 року. До спливу вказаного строку тримання під вартою, закінчити судовий розгляд не надається можливим через об'єктивні причини.
Прокурор у своєму клопотання зазначає, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою необхідно продовжити з огляду на реальність та актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема п.1 (переховування від суду), п.3 (незаконний вплив на свідків, експертів, спеціалістів, інших учасників провадження), п.4 (перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином), п.5 (вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочину діяльність). Так, обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, що свідчить про суспільну небезпеку, а його тримання під вартою є виправданим з точки зору наявності суспільного інтересу та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практиці ЄСПЛ, оскільки тяжкість та невідворотність покарання дають підстави вважати можливим незаконний вплив обвинуваченого на свідків, ухилення від суду, перешкоджання встановлення істини у справі. Тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для продовження варти обвинуваченому, але, у той же час, є суттєвим елементом при оцінюванні реальності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, задля запобігання яких є доцільним продовження варти обвинуваченому. Зокрема, не зменшився та не втратив своєї актуальності ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України (переховування від суду). Ризик можливого переховування від суду залишається актуальним, оскільки під загрозою можливого покарання обвинувачений може переховуватися, усвідомлюючи невідворотність покарання. Наявність та обґрунтованість ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на свідків, інших учасників провадження) підтверджується тим, що під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини кримінального правопорушення, суспільну небезпеку злочину, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 , може вжити заходи щодо незаконного впливу, як безпосередньо так і опосередковано, на свідків, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показань та викривлення обставин, які підлягають доказуванню під час розгляду кримінального провадження в суді. Наведені факти дають обґрунтовані підстави наявності ризику незаконного впливу на свідків, інших учасників провадження з метою схилення їх до дачі неправдивих показань, оскільки судом вони ще не допитані, а їх анкетні дані стороною обвинувачення відкрито стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України. Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення, продовження злочинної діяльності) підтверджується тим, що обвинувачений, у разі перебування на волі, матиме змогу як самостійно, так й шляхом виконання та/або надання вказівок іншим особам знищувати докази, впливати на свідків, експертів, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тощо. Наявність у ОСОБА_6 місця реєстрації не зменшує існування ризиків ухилитися від суду та не свідчить про міцні соціальні зв'язки. З огляду на викладене, на цей час уникнення настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та забезпечення належної поведінки обвинуваченого вдається лише завдяки застосованому запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений та захисник, при вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Враховуючи те, що обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 17.11.2023 року, а до вказаного терміну кримінальне провадження не може бути завершено у зв'язку з веденням на території України воєнного стану, перебування на стадії судового розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне розглянути заявлене клопотання.
Судом встановлено, що ризики на які посилається прокурор у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати.
Крім того суд, враховуючи вчинену збройними силами російської федерації військову агресією проти нашої Держави, на території України було запроваджено воєнний стан відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_8 від 24.02.2022 року №64/2022 року та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX від 14.04.2022 року, були внесені зміни до КПК України.
Відтак, згідно ч.6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - тримання під вартою.
Встановлені під час судового засідання обставин у свої сукупності та взаємозв'язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання прокурора ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора обґрунтоване та строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 потрібно продовжити.
Згідно положень ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Керуючись ст.ст. 35, 176, 177, 178, 183, 331, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 07.11.2023 року до 05.01.2024 року, включно в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженої службовій особі: начальнику Державної установи «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3