про обрання запобіжного заходу
11 березня 2024 рокуСправа № 495/1755/24
Номер провадження 1-кп/495/376/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Білгороді-Дністровському Одеської області клопотання про обрання запобіжного заходу від 21.12.2023 у кримінальному провадженні № 120231622410001404 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, горомадянина України, уродженця с. Мигія Первомайського району Миколаївської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, офіційно не працевлаштованого, рашіше судимого вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області вироком від 09.02.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло кримінальне провадження № 120231622410001404 від 21.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючу суддю ОСОБА_1 та 01.03.2024 передано обвинувальний акт.
До суду від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримане ним в підготовчому судовому засіданні, яке обґрунтоване тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання під час досудового слідства такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт не зникли та не перестали існувати, а судове провадження по розгляду обвинувального акта не розпочато.
У підготовчому судовому засідання прокурор просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо такого. Вказав, що він у м. Білгороді-Дністровському проживає в будинку АДРЕСА_2 , територію домоволодіння і так не покидає, так як проживає на тих умовах, що робить ремонт будинку його власнику.
Потерпіла ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні щодо клопотання прокурора поклалася на розсуд суду.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у підготовче судове засідання не прибули, подали відповідні заяви про проведення підготовчого засідання без їхньої участі.
Потерпілий ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не прибув, відтак суд вирішив обмежетися лише розглядом клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у цьому підготовчому судовому засіданні.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дійшов до таких висновків.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-28/2017 вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Конституційний Суд України зазначає, що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Окрім цього, абзацом 12 пункту 4 рішення КСУ №1-р/2017 від 23.11.2017 року визначено, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за вмотивованим клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.
Судом встановлено, що судове провадження по кримінальному провадженню не розпочато, строк обраного під час досудового слідства запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області спливає 29.03.2024.
При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом встановлені ризики, зазначені п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про необхідність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на час розгляду справи та п. 3 ч. 1 с. 177 КПК України обвинувачений може незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.
Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, не зменшилися та не перестали існувати.
Згідно ст.181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішені питання про обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів
У рішенні по справі "W проти Швейцарії " від 26.01. 1993 року Європейський суд з прав людини вказав,що врахування тіжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатьньо високим ступенем імовірності ії поведінку,беручи до уваги,що майбутне покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того,що підозрюваний може ухилитися від слідства.
Також,Європейський суд з прав людини у справі " Ілійков проти Болгарії " закріпив,що " Суворість передбаченого покарання " є суттєвим елементом при оцінюванні " ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, на даний час судове провадження по кримінальному провадженню не розпочато, не допитані обвинувачений, потерпілі, свідки, не досліджені докази, не з'ясовані всі обставини по кримінальному провадженню, у зв'язку з чим останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а саме, необхідно обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, який діє до 09.05.2024 включно, та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181,314, 315, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Білгород-Дністровського окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому залишати цілодобово місце проживання - АДРЕСА_2 , строком на 60 діб, тобто до 09.05.2024 включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати до прокурора або суду за викликом;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати суду на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про наслідки ухилення від покладених на нього обов'язків, а саме у разі їх недотримання або порушення може бути обраний більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити обвинуваченому положення ч.5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу направити для виконання до РВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ірина БРАТКІВ