Березівський районний суд Одеської області
07.03.2024
Справа № 494/132/24
Провадження № 3/494/94/24
07.03.2024 р. м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -
23.01.2024 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ААД №470764 про адміністративне правопорушення від 19.01.2024 року вбачається, що 24.04.2023 року о 04:10 год. в м. Березівка по вул. Пристанційній керував автомобілем Ssang Yong д/н НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря ОСОБА_2 та підтверджується висновком мед. закладу від 24.04.2023 року. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказаний адміністративний протокол складений у зв'язку з постановою про закриття кримінального провадження від 30.12.2023 року.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла в провадження судді Римар І.А. та призначено до судового розгляду на 31.01.2024 року.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 13.05.2024 року.
В судове засідання 31.01.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить телефонограма. (а.с.43).
Одночасно, 30.01.2024 року на адресу суду надійшло клопотання командира військової частини, в якій перебуває на військовій службі ОСОБА_1 , про зупинення розгляду справи, у зв'язку з тим, що останній не може з'явитись до суду через службову необхідність (а.с.45).
31.01.2024 року постановою суду у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено та роз'яснено, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості участі в розгляді справи шляхом забезпечення участі у справі захисника для захисту його інтересів під час даного судового розгляду, як і не позбавлений можливості подати відповідні письмові пояснення по справі у письмовій формі. Крім того, ч.2 ст.268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи за ч.1 ст.130 КУпАП. Справу відкладено на 07.03.2024 року.
В судове засідання 07.03.2024 року ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляд справи, про що свідчить телефонограма (а.с.47), однак, 06.03.2024 року на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, так як на даний час проходить військову службу, перебуває в зоні проведення бойових дій та не має можливості прибути у судове засідання (а.с.49-50).
Водночас, будь-яких письмових пояснень щодо суті адміністративного правопорушення або неможливості залучення захисника до суду - не подав.
Більш того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, останньому роз'яснювались його права , в тому числі мати захисника.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Таким чином, суд доходить висновку, що за вищевикладених обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки переконливих доказів щодо неможливості залучення захисника на протязі фактично місяця особою, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення - не надано, як і не надано письмових пояснень щодо невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому суд вважає за необхідне клопотання про відкладення слухання справи залишити без задоволення.
За таких обстави, у зв'язку з введенням воєнного стану на території України, з урахуванням неявки ОСОБА_1 до суду, оскільки подальше відкладення судового розгляду призведе до можливого затягування розгляду справи та спливу тримісячного терміну щодо притягнення до адміністративної відповідальності у зв'язку з закриттям кримінального провадження, а тому суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ААД №470764 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Підставою складання даного протоколу про адміністративне правопорушення стала постанова про закриття кримінального провадження від 30.12.2023 року.
Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, винуватість у вчинені адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , рапортом від 24.04.2024 р., протоколом огляду місця ДТП, висновком щодо результатів медичного огляду, а також відеозаписом.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 щодо вищевказаного протоколу - судом не встановлено.
Будь-яких заперечень щодо неправомірності дії поліцейських при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 під час судового розгляду - не надано.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».
Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.
Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставину, яка пом'якшує відповідальність - не встановлено. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП - не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу у розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.
Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з'являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Клопотанні ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи - залишити без задоволення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК в Одеській обл./отг м. Березівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA848999980313171206000015594, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гри. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.03.2024 року.
Суддя І.А. Римар