№ 336/12387/23
пр. № 1-кп/336/618/2024
1 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, батька дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацевлаштованого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимостей;
- обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України,
Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення проти правосуддя, а саме: навмисне невиконання судових рішень, за таких обставин.
ОСОБА_5 , якого постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2021 року, що набрала законної сили, піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в сумі 20400 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки, у відсутність права керування транспортними засобами на підставі означеного судового рішення, керуючись умислом на порушення вказаної постанови судді, здійснював рух за кермом транспортного засобу «ВАЗ 217030», реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля будинку № 114 по вул. Космічній в м. Запоріжжі о 10 годині 40 хвилин 19 вересня 2022 року, що підтверджується змістом постанови судді від 15.02.2023 року, яка набрала законної сили; 20 вересня 2022 року за кермом того ж самого автомобіля здійснював рух по вул. Чарівній, в районі будинку 155-Б, в м. Запоріжжі, що підтверджується змістом постанови судді від 20.09.2022 року, яка набрала законної сили; о 09 годині 50 хвилин 12 липня 2023 року здійснював рух за кермом того ж самого автомобіля біля будинку № 74 по вул. Чарівній в м. Запоріжжі до його зупинення у вказаний час співробітниками патрульної поліції біля зазначеного будинку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав винуватість у навмисному невиконанні судових рішень за вказаних в обвинуваченні обставин і дав детальні показання про мотиви і фактичні обставини вчинення кримінально караного діяння.
Пояснив, що в період, до якого відноситься подія злочину, за договором підряду на постійній основі надавав фізичній особі послуги з перевезення, тому сідав за кермо попри встановлену судовими рішеннями заборону. Після того, як вперше був підданий покаранню, зупиняючи транспортний засіб під його керуванням, співробітники поліції під час встановлення його особи, перевіряли інформацію про історію його порушень в базі даних та всякий раз упереджено, за наявності та у відсутність підстав для проведення огляду на стан сп'яніння, пропонували йому пройти цей огляд, на що він не погоджувався, оскільки поспішав виконувати обов'язки за цивільно-правовим договором, тому складались протоколи про притягнення його до адміністративної відповідальності та виносились постанови.
Пояснив, що повністю усвідомив протиправність вчиненого та щиро жалкує про скоєні дії, випробовує сором, не припускається подібних дій та не буде припускатися в подальшому.
Зі згоди учасників кримінального провадження в силу ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, при з'ясуванні обставин справи не досліджувалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники провадження ці обставини, чи добровільна їх позиція, а також роз'яснив наслідки дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і переконався в правильності усвідомлення ними цих наслідків.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Як випливає із змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З урахуванням наведених міркувань при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений, який не має судимостей, вчинив кримінально каране діяння, яке є нетяжким злочином в розумінні ст. 12 КК України.
У вчиненому злочині обвинувачений щиро покаявся, активно сприяв суду у встановленні фактичних обставин справи, а органу досудового розслідування - у розкритті злочину.
Перелічені обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого, і не вбачає обставин, що обтяжують його покарання.
Сукупність згаданих судом пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, задовільні дані про особу обвинуваченого, наявність у нього постійного місця проживання, роботи, що свідчить про достатній рівень його соціалізації, молодий вік, наявність дитини, що вказує на його можливість повернутися до духовних та соціальних цінностей, дають суду підстави для призначення покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальному розмірі, встановленому Загальною частиною КК України, що, на думку суду, не зашкодить реалізації цілей покарання, яке має на меті не лише кару, а й виправлення винної особи.
З описаних міркувань виходить суд, ухвалюючи про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та встановлюючи мінімальний строк такого випробування.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат в провадженні немає.
У відсутність клопотань учасників кримінального провадження про застосування запобіжного заходу, який на стадії досудового розслідування не обирався, суд вважає за можливе запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити, якщо обвинувачений протягом іспитового строку тривалістю в один рік не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього в силу ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речовий доказ - диск з відеозаписом притягнення обвинуваченого до відповідальності за ст. 130 КУпАП, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1