ЄУН справи: 336/10818/23
Номер провадження: 1-кп/336/575/2024
11 березня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12023082080000133 від 23.01.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопокровка, Приазовського району, Запорізької області, українця, громадянина України, одруженого, який не має на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, який має середню освіту, працює у ТОВ «Техінженірінг» на посаді інженер, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
21 січня 2023 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, знаходячись біля 6-го під?їзду за адресою: АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязнених відносини і словесного конфлікту із потерпілою ОСОБА_8 , діючи необережно з кримінально протиправною недбалістю, а саме не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, підійшов до потерпілої ОСОБА_6 , яка є особою похилого віку, та штовхнув її обома руками у груди, внаслідок чого ОСОБА_6 втратила рівновагу та впала на асфальтове покриття, вдарившись внаслідок падіння правою ногою. В наслідок цього ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичного експерта N?811п були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки, який кваліфікується, як ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров?я.
Дії кваліфіковано за ст. 128 КК України, а саме необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Частини статті Кримінального кодексу України, які передбачають кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -
карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та надав покази, які повністю узгоджуються із зазначеними у обвинувальному акті, а саме: вказав місце, час і спосіб, вчинення кримінального правопорушення.
Показав, що 21.01.2023 року у вечірній час доби, проходив по АДРЕСА_3 біля шостого під'їзду будинку № 90А. Біля цього під'їзду знаходилося багато котів, що йому не сподобалось. У цей час біля під'їзду стояли раніше йому незнайомі дві жінки. Він до них підійшов зробити зауваження стосовно котів і між ними зав'язалась сварка. Потім ОСОБА_4 штовхнув у груди одну жінку, яка впала на сідниці, а він в цей час розвернувся і пішов додому.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що 21.01.2023 року у вечірній час доби стояла біля шостого під'їзду будинку АДРЕСА_3 з сусідкою. До них підійшов ОСОБА_4 , з яким вона раніше не була знайома, тримав в руках пляшку і почав їх ображати, йому не сподобалось, що біля цього під'їзду проживає багато котів за якими наглядають мешканці будинку. В цей час з під'їзду вийшов молодий чоловік, який зробив ОСОБА_4 зауваження. ОСОБА_4 почав знімати куртку та хотів вступити в бійку з цим чоловіком. ОСОБА_8 в цей час почала робити зауваження ОСОБА_4 , після чого він її вдарив обома руками в груди, вона впала на праве стегно і почала кричати від болю, після чого ОСОБА_4 втік. У подальшому сусіди викликали швидку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. Заперечень не заявлено.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілої та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого.
Вина обвинуваченого повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорює вчинення злочину за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому та показаннями потерпілої.
Щодо кримінально-правової кваліфікації дій, то суд виходить з такого.
Незважаючи на неоспорювання обвинуваченим своєї винуватості, обов'язок відносно правильної кримінально-правової кваліфікації його дій покладається на суд.
Перевіривши правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 суд прийшов до висновку, що його дії вірно кваліфіковано за ст. 128 КК України, а саме необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Мотиви призначення покарання.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
У судових дебатах прокурор просив призначити покарання ОСОБА_4 200 годин громадських.
Потерпіла та її представник просили призначити покарання на розсуд суду.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (щиро розкаявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому.
При призначенні покарання судом враховано обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин що обтяжують покарання. Також суд враховую і ту обставину, що ОСОБА_4 після вчиненого потерпілій не надав першу допомогу, не викликав швидку допомогу, а зник з місця злочину. За таких обставин приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Саме таке покарання на думку суду є відповідним вчиненому і сприятиме виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових злочинів, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України.
Разом з цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні.
До початку судового розгляду потерпіла ОСОБА_8 пред'явила цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 95546,73 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що в результаті протиправних дій відповідача вона отримала тілесні ушкодження у вигляді повного геніального пролапсу та закритий перелом шийки правої стегнової кістки зі зміщенням.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого N? 1050, згідно протоколів лікування їй було рекомендовано оперативне лікування в обсязі ТЕП правого кульшового суглобу.
За період знаходження на лікуванні вона витратила 95546,73 грн., з яких 83577,50 грн. вартість комплекту ендопротезування кульшового суглобу та 11969,23 вартість ліків.
Окрім того, ОСОБА_8 вказала, що протиправними діями відповідача ОСОБА_4 їй заподіяна моральна шкода, яка виразилась у тому, що позивач перенесла емоційний струс, страшний фізичний біль, травматичний шок, що дуже відобразилося на її загальному стані здоров'я. Також у зв'язку з травмою, яку вона отримала їй встановлено третю групу інвалідності довічно. Вказала, що тепер вона позбавлена можливості вести звичний спосіб життя, не має можливості вести активний спосіб життя, оскільки внаслідок заміни суглобу обмежена у здійсненні фізичних вправ, що в її віці є необхідним. В зв'язку з чим просила стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.
Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Вирішуючи заявлений позивачем ОСОБА_8 позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 95546,73 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., суд приходить до наступних висновків.
Щодо розміру матеріальної шкоди суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1195 ЦК України особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодження здоров'я фізичній особі зобов'язана відшкодувати потерпілому, окрім іншого, витрати на протезування, тобто витрати, які особа вже понесла, або мусить понести для відновлення свого порушеного права.
Вартість комплекту для ендопротезування кульшового суглобу становить 83577,50, що підтверджується квитанцією від 30.01.2023, платником є ОСОБА_8 (а.с. 50).
Витрати позивача на придбання ліків у розмірі 11969,23 грн. жодними доказами не підтверджуються. Окрім того, ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомила, що квитанції на придбання ліків вона не зберігала.
За таких обставин суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає вартість комплекту для ендопротезування кульшового суглобу у розмірі 83577,50 грн. В іншій частині вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки витрати на придбання ліків у розмірі 11969,23 жодними доказами не підтверджені. При цьому, судом враховано, що ОСОБА_4 до початку розгляду справи по суті частково відшкодував матеріальну шкоду у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується квитанціями від 29.12.2023, 24.01.2024 та 01.02.2024 . Часткове відшкодування шкоди підтвердила у судовому засіданні і позивачка.
За таких обставин матеріальна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 77577,50 грн. (83577,50 - 6000,00)
Щодо моральної шкоди.
Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Як свідчить тлумачення статті 23 ЦК України при визначені розміру компенсації моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд враховує характер та обсяг душевних та психічних страждань позивача, який важко недооцінити, характер немайнових втрат, обставини описані вище, ступінь вини обвинуваченого, при цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і оцінює моральну шкоду, спричинену позивачу протиправними діями обвинуваченого у розмірі 30000,00 гривень.
Процесуальні витрати та речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 77577,50 грн, моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1