Дата документу 28.02.2024
Справа № 334/905/24
Провадження № 2/334/1084/24
28 лютого 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,
встановив:
керівник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Мостовенко О.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договір про надання споживчого кредиту № 3407939 від 27.12.2020 в сумі 39 206,09 гривень.
Позов обґрунтовує тим, що 27.12.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою укладено Договір про надання споживчого кредиту № 3407939. Сума кредиту склала 12 050 гривень з фіксованою процентною ставкою 1,90 в день у межах строку кредиту, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація з ініціативою позичальника, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація. Строк кредиту 30 днів. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши грошові кошти відповідачці. Відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 09.01.2024 має заборгованість в сумі 39 206,09 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 11 885,95 гривень, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 27 099,69 гривень, 3% річних в сумі 30,28 гривень та інфляційні витрати в сумі 190,17 гривень. 24.01.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 24-01/2022, відповідно до умов якого відступлено право грошової вимоги за кретини договором, укладений з відповідачкою. 10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Відповідачка відзив на позов не подала.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.02.2024 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з'явився. В позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Позов підтримав. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Причини неявки суду не повідомила. Заяву про розгляд справи без її участі не подала.
Враховуючи, що відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подала, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
27.12.2020 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено Договір про надання споживчого кредиту № 3407939 (далі - Кредитний договір.
Згідно з пунктом 1.3 Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 12 050 гривень.
Строк кредиту 30 днів, що передбачено пунктом 1.4 Кредитного договору.
Відповідно до підпункту 1.5.1 пункту 1 Кредитного договору знижена процентна ставка 0,19% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгації), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Згідно з пунктом 1.5.2 Кредитного договору стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в підпункті.1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до пунктів 4.1-4.6 цього Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України.
Підпунктом 4.3 пункту 4 Кредитного договору визначено, що пропозиції (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.
Згідно з пунктом 4.5 Кредитного договору у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пункті 4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.
24.01.2022 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступлена ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитним договором № 3407939 від 27.12.2020, що підтверджується Договором факторингу № 24-01/2022, актом приймання-передавання Реєстр Боржників за Договором Факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022, реєстром боржників за Договором Факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022 та платіжним дорученням № 323110003 від 24.01.2022.
Відступлення права вимоги від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за кредитним договором № 3407939 від 27.12.2020 підтверджується договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та реєстром боржників до Договору № 10-01/2023.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість відповідачки за вказаним договором станом на 10.01.2024 складає 39 206,09 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 11 885,95 гривень, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 27 099,69 гривень, 3% річних в сумі 30,28 гривень та інфляційні витрати в сумі 190,17 гривень.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» отримала кредит в сумі 12 050 гривень з фіксованою процентною ставкою 1,90% в день у межах строку кредиту на строк 30 днів, тобто до 25.01.2021.
Враховуючи те, що відповідачкою 24.01.2021, 21.02.2021, 23.03.2021, 22.04.2021, 18.05.2021 та 17.06.2021 були здійснені платежі у вигляді відсотків за користування кредитом, Кредитний договір був пролонгований до 17.07.2021 в порядку, передбаченим пунктами 4.3 та 4.5 кредитного договору.
Станом на 17.07.2021 заборгованість за Кредитним договором становила 18 881,39 гривня, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11 885,95 гривень, заборгованості за відсотками - 6 774,99 гривні.
У висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За таких обставин ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» безпідставно нараховувало позивачці проценти за Кредитним договором з 18.07.2021 до 15.10.2021.
Судом встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало у повному обсязі виконало у повному обсязі, надавши відповідачці кредит в сумі 12 050 гривень на умовах, передбачених Кредитним договором. Відповідачка, у свою чергу, свої обов'язки за Кредитним договором не виконала належним чином. У зв'язку з чим має заборгованість за кредитним договором в сумі 18 660,94 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11 885,95 гривень та заборгованості за процентами в сумі 6 774,99 гривні,
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд встановив, що на підставі Договору факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022 та Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» набув право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, наданих позивачем, суд вважає їх обґрунтованими. У свою чергу, відповідач не надав контрозрахунок заборгованості.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 3407939 від 27.12.2020 в сумі 18 881,39 гривня, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11 885,95 гривень, заборгованості за відсотками - 6 774,99 гривні, 3% річних - 30,28 гривень та інфляційних витрат - 190,17 гривень. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом за період з 18.07.2021 до 15.10.2021 необхідно відмовити.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що 02.01.2023 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі директора Мостовенка Олега Ігоровича та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі Керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни укладений Договір про надання правової допомоги № 02-01-2023. Відповідно до прайс-листа, заявки на надання юридичної допомоги № 707 від 02.01.2024 та витягу з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024, вартість витрат на надання професійної правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 складає 13 000 гривень, у тому числі надання усної консультації з вивчення документів (2 години) - 3 000 гривень, складання позовної заяви (5 годин) - 10 000 гривень.
З платіжної інструкції № 0406030000 від 10.01.2024 вбачається про сплату коштів в сумі 51 000 гривня за надання правової допомоги згідно з договором 02-01/2023 від 02.01.2023 про надання правової допомоги, з якого не вбачається, що він стосується лише цієї справи.
Відповідачеою клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи не подавалось.
Ураховуючи вищезазначене, оцінивши подані представником позивачки докази на підтвердження понесених позивачкою витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи те, що справа є малозначною та розглянута у спрощеному позовному провадженні, розмір витрат складає третину ціни позову та є неспівмірним до предмету позову, обсяг позовної заяви (3 аркуші), який вочевидь не потребує витрат 5 годин часу роботи адвоката, суд дійшов висновку про відмову позивачу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у відшкодуванні понесених ним витрат на професійну правничу допомогу частково в сумі 10 000 гривень та відповідно не покладання таких витрат у відповідній частині на відповідачку ОСОБА_1 з покладанням на останню обов'язку по відшкодуванню 3 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 458,26 гривень (3 028*(18 881,39*100%:39 206,09)).
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 3407939 від 27.12.2020 в сумі 18 881 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 39 копійок.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати в сумі 4 458 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят вісім) гривень 26 копійок, які складаються із: судового збору в сумі 1 458 (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) гривень 26 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926,
відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя М.В. Фетісов