Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5558/23
Провадження №: 2/332/339/24
11 березня 2024 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., секретаря судового засідання Пономаренко Л.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої в с. Магдалинівка Оріхівського району Запорізької області. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони є рідними дітьми своєї матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) розміром 9,09 га. Вони є спадкоємцями першої черги за законом. Пістя смерті матері, ОСОБА_1 не звернувся одразу з заявою про прийняття спадщини, оскільки, місцем відкриття спадщини є місце смерті спадкодавця, тобто заява про відкриття спадщини подається до нотаріального органу юрисдикція якого знаходиться там, де помер спадкодавець. Він постійно проживає в Гуляйпільському районі. Мати проживала в смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області, що є прифронтовою зоною бойових дій. Там йдуть постійні обстріли і дуже небепечно. Крім того, позивачі вважали, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється відповідно до Постанови КМУ від 24 червня 2022 року №719 та роз'яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року, а відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачені певні обмеження і заборони здійснення економічної діяльності. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 13 цього Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами (державні нотаріальні контори), фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (до яких відносяться нотаріуси), місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Також вважали, що Василівська нотаріальна контора та приватні нотаріуси, які здійснюють нотаріальні дії в межах Василівського нотаріального округу у зв'язку з окупацією не здійснюють нотаріальні дії і такі дії на період воєнного стану зупинені. Більше того, з дня окупації на території смт. Степногірськ Василівського району також велись бойові дії, обстріли, що створювало загрозу їх життю та здоров'ю. Документи на майно також там знаходились. Свідоцтво про смерть отримали лише за спливом року. Окрім них спадкоємиців першої черги за законом та заповітом не має. В 2023 році вони звернулись до нотаріуса з метою подання відповідної заяви на отримання спадщини за законом, але нотаріусом їм надано роз'яснення, про неможливість прийняття заяви на отримання спадщини та в подальшому видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що оскільки вони не проживали разом з матір'ю на час смерті, ними було пропущено строк, який необхідний для подання заяви на отримання спадщини, та запропоновано звернутися до суду з відповідною позовною заявою про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачами пропущено строк на прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України. Відтак, вони просять суд встановити додатковий строк тривалістю три місяці для прийняття спадщини.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - залишено без руху, надано п'ять днів для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2023 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2024 року витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Харченко Юлії Григорівни (69035, м.Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд.4, оф.2) копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2024 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті.
Від представника позивачів адвоката Кари Руслани Теодозіївни в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі позивачів, вимоги позовної заяви підтримує та просить її задовольнити.
Від відповідача Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області надійшла заява про розгляд справи без участі представника та не заперечують проти задоволення вимог позивачів.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, з'ясувавши позицію сторін, дослідивши наявні письмові докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони є рідними дітьми своєї матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) розміром 9,09 га. Вони є спадкоємцями першої черги за законом та за заповітом. Пістя смерті матері, ОСОБА_1 не звернувся одразу з заявою про прийняття спадщини, оскільки, місцем відкриття спадщини є місце смерті спадкодавця, тобто заява про відкриття спадщини подається до нотаріального органу, юрисдикція якого знаходиться там, де помер спадкодавець. Він постійно проживає в Гуляйпільському районі. Мати проживала в смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області, що є прифронтовою зоною бойових дій. Там йдуть постійні обстріли і дуже небепечно. Крім того, позивачі вважали, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється відповідно до Постанови КМУ від 24 червня 2022 року №719 та роз'яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року, а відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачені певні обмеження і заборони здійснення економічної діяльності. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 13 цього Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами (державні нотаріальні контори), фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (до яких відносяться нотаріуси), місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Також вважали, що Василівська нотаріальна контора та приватні нотаріуси, які здійснюють нотаріальні дії в межах Василівського нотаріального округу у зв'язку з окупацією не здійснюють нотаріальні дії і такі дії на період воєнного стану зупинені. Більше того, з дня окупації на території смт. Степногірськ Василівського району також велись бойові дії, обстріли, що створювало загрозу їх життю та здоров'ю. Документи на майно також там знаходились. Свідоцтво про смерть отримали лише за спливом року.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 46 та підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є рідними дітьми ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 01.09.1981 року Серія НОМЕР_2 , свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 від 28.11.1958 р., свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_4 від 27.04.1985 р., свідоцтвом про народження НОМЕР_5 від 30.05.1960 р., свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_6 від 04.08.1979 р.
Як вбачається з матеріалів справи, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Харченко Ю.Г. 22.09.2023 року винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в яких постановлено відмовити позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_4 .
У зазначених постановах вказано, що згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України - для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Пунктом 3 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Якщо спадкоємець був би зареєстрований разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважався би таким, що фактично прийняв спадщину, але він не був зареєстрований зі спадкодавцем та пропустив строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України та Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 164. Відповідно до ст. 1272 ЦК України у спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини є право звернення до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, а також за заповітом.
Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадщини іншими особами не подавались, що підтверджується інформацією, наданою приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Харченко Ю.Г., заповіт складено на позивачів щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харченко Ю.Г. 24.12.2008 року, який не скасований та не змінений.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3 ст.1272 ЦК України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як зазначено у постанові нотаріуса п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, який діє на час розгляду справи.
На підтвердження причин пропуску строку звернення позивачів із заявою про прийняття спадщини зазначено, що вони займались похованням, а також у зв'язку з постійними повітряними тривогами та ракетними обстрілами території України, зокрема і смт. Степногірська позивачі не мали змоги подати заяву про прийняття спадщини. Однак, звернувшись у вересні 2023 року до приватного нотаріуса Харченко Ю.Г. із заявами про прийняття спадщини, отримали відмову нотаріуса з підстав пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини у зв'язку з тим, що позивачі на момент смерті не були зареєстровані разом із спадкодавцем.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок.
Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими для застосування, позивачі, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , пропустили шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті матері і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Більш того, 28.02.2024 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено пункт 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачі посилались на збройну агресію та введення воєнного стану відповідно до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, а також те, що вважав, що згідно до п. 3 постанови КМУ № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» були внесені зміни, відповідно до яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Вказані встановлені судом обставини унеможливили своєчасне, протягом шести місяців після смерті спадкодавця, звернення позивачів до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і підтверджують поважність причин пропуску строку такого звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 .
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вищевказаних поважних причин пропустили встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому суд визначає позивачам додатковий строк для подання ними заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Визначити ОСОБА_2 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Визначити ОСОБА_3 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком три місяці з дня набрання рішенням законної сили
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений: 11.03.2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_7 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_8 .
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНКОПП НОМЕР_9 .
Представник позивача: адвокат Кара Руслана Теодозіївна, адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, юридична адреса: 71611, Запорізька обл., Василівський район, смт. Степногірськ, вулиця Шкільна, 24, ЄДРПОУ 45065466.
Суддя: О.М. Погрібна