Справа № 308/1042/24
3/308/575/24
07 березня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
дільничий офіцер поліції Ужгородського РУП, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 02.12.2023 року о 21 год. 31 хв. в м. Ужгород, на вул. Швабська, 34, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного спяніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Аlcotest» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився о 22 год. 38 хв. в м. Ужгород, вул. Швабська, 34, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Судове засідання у справі було призначено на 25.01.2024, при цьому за клопотаннями ОСОБА_1 неодноразово відкладалося, а саме на на 13.02.2024, 23.02.2024 та на 07.03.2024.
07.03.2024 до суду поступило клопотання ОСОБА_1 про закриття справи відносно нього за ст. 130 КУпАП та письмові пояснення, в яких вказано, що повністю заперечує факт керування транспортним засобом, що виключає склад ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час складання протоколу, співробітники поліції не роз?яснили йому права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУПАП, та відповідно не надали право скористатися захисником чим порушили його права.
Відсутність доказів керування транспортним засобом виключає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що приблизно о 19:00 год. 02.12.2023 року він перебуваючи у тверезому стані, перебував біля будинку №17 по вул. Тихого в м. Ужгороді де проживаю в квартирі АДРЕСА_2 , де він познайомився з громадянином на ім?я ОСОБА_2 , який сказав що приїхав в м. Ужгород із м.Харків. Вони розговорилися, він говорив, що його квартиру в м.Харків зруйнували в ході війни, тому він приїхав в м.Ужгород. Він йому сказав, що себе погано почуває і йому потрібно піти в аптеку за ліками, після чого вони вирішили, що він сяде за руль автомобіля «Вольваген» номерний знак НОМЕР_1 , та повезе його в аптеку. Після того вони поїхали в аптеку яка знаходиться по вул.Капушанській біля обласної лікарні. Там він придбав ліки від головного болю. Оскільки ОСОБА_2 не досить добре знає м.Ужгород, він йому говорив куди необхідно їхати, сказав йому щоб він відвіз його додому, вони поїхали по вул.Жемайте, виїхали на вул. Швабську, однак він повернув ліворуч і вони проїхали поворот куди потрібно було повернути. Він йому сказав, щоб він розвертався, він різко повернув ліворуч і наїхав на сміттєві баки, він йому сказав що він робить, і почав кричати на нього щоб він не пошкодив автомобіль, але він почав хвилюватись керувати автомобілем в зад, перед, потім вискочив із автомобіля і утік. Його від хвилювання дуже почала боліти голова і серце. Він сидів на пасажирському сидінні, коли до нього підійшли не знайомі мені особи у чорній формі і сказали що викликають поліцію. Потім приїхали працівники поліції питали його чи вживав спиртне та чи є документи. Він раптово згадав, що залишив документи на автомобіль і водійське вдома. Повідомив що спиртне не вживав, документи є Дії. Пройти огляд на стан сп?яніння на місці поліцейський йому не пропонував. Поліцейський повідомив, що краще відмовитись від проходження огляду. Спочатку він відмовився на емоціях, потім погодився на огляд.
Вказано, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керування автомобілем. На час прибуття працівників патрульної поліції він не керував транспортним засобом. Указані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського: на відеозаписі не зафіксовано, хто перебував за кермом транспортного засобу. Алкоголь не вживав, через душевні переживання одразу не звернув уваги на те, що поліцейські самі спровокували відмовитися від проходження огляду на стан сп?яніння. Вони сказали що він може відмовитись від такого огляду, а не сказали мені яка за це може бути відповідальність. Вони мені не роз?яснили мої права, в т.ч. право на захисника.
Ознайомившись з матеріалами справи в суді, в них відсутні докази щодо керування ним транспортним засобом, також зроблені помилки в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме вказана адреса квартири АДРЕСА_3 не АДРЕСА_4 . В матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд. У матеріалах відсутні докази, щодо роз?яснення прав, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, чим працівники поліції не надали йому право скористатися захисником чим порушили права. Враховую вищенаведене в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
В судове засідання 07.03.2024 ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав. При цьому подав письмові пояснення, які додані до матеріалів справи.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживає заходів для явки до суду, тому враховуючи наведене та вимоги ст. 268 КУпАП вважаю можливим розглянути справу без його участі.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч.1ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регламентований ст. 266 КУпАП, норми якої є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті. Такий висновок підтверджується положеннями частини 6 цієї статті, в якій зазначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я, наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція).
Відповідно до п.п.2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частини 2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП).
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 02.12.2023 року о 21 год. 31 хв. в м. Ужгород, на вул. Швабська, 34, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного спяніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Аlcotest» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився о 22 год. 38 хв. в м. Ужгород, вул. Швабська, 34, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказані обставини правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 034005 від 02.12.2023 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце обставини вчиненого правопорушення;
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1056469 від 02.12.2023 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02.12.2023, в яких зазначив, що побачив по камерах як чоловік в нетверезому стані їздить за кермом та врізався в сміттєві баки, вибігли на вулицю і витягнути його з машини;
-рапортом інспектора поліції, телеграмою до ГУНП про те, що надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.12.2023 о 21:33 за адресою: м. Ужгород, вул. Швабська, 34, біля «Білого тигра» невідомий поводиться неадекватно, пошкоджує сміттєві баки;
-відеозаписом що міститься на DVD диску, який долучено до протоколу, на одному файлі зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 21.30 год. 02.12.2023, такий був за кермом вказаного транспортного засобу, припаркувався біля сміттєвих контейнерів, та декілька разів розпочинаючи рух заїжджав у вказані сміттєві контейнери, а в подальшому дві особи підбігли до вказаного транспортного засобу. На іншому файлі, серед іншого, зафіксовано, що особа ОСОБА_3 підтвердив, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу «VOLKSWAGEN», номерний знак НОМЕР_1 , керував ним, та здійснив декілька разів на сміттєві баки і саме він вибіг з напарником та не дали вказаному водію продовжити керування транспортним засобом і викликав працівників поліції. Також зафіксовано, що на пред'явлену працівником поліції вимогу водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу водій відмовився. Після чого, працівником поліції було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, однак водій ОСОБА_1 відмовився від огляду, ледве розмовляв, спирався на автомобіль. Працівником поліції зафіксовано факт відмови від огляду о 22.38 год. повідомлено про складення протоколу за ст. 130 КУпАП. При складенні протоколу працівником поліції було роз'яснено права ОСОБА_4 , в тому числі і на правову допомогу.
Відеозапис, наявний у матеріалах справи надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Також, до протоколу додано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №034006 від 02.12.2023 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та довідку старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП Дарьї Норожнової від 06.12.2023, в якій зазначено, що згідно облікових баз даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України гр. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «А», «В», «С», «А1», «В1», «С1» серії НОМЕР_2 від 21.09.2017.
Щодо пояснень та доводів ОСОБА_1 про те, що відсутні докази керування ним транспортним засобом, то такі суддею не беруться до уваги, розцінюються як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки такі спростовуються поясненнями ОСОБА_3 та дослідженим відеозаписом, на якому чітко зафіксовано рух транспортного засобу, який декілька разів здійснив наїзд на сміттєві контейнери, та двох осіб, які підбігли до такого. Крім того, на відеозаписі ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, ні при спілкуванні з працівниками поліції, ні коли йому працівник поліції пред'являв вимогу пройти огляд на стан сп'яніння.
Дослідженим відеозаписом повністю спростовуються і твердження ОСОБА_1 , що працівник поліції не пропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці, і що він спочатку відмовився, а потім погодився пройти огляд на стан сп'яніння.
Також, дослідженим відеозаписом та змістом протоколу спростовуються і доводи ОСОБА_1 , що йому не були роз'яснені його права, не надано право скористатися захисником, та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Так на відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції роз'яснював водію права та повністю зачитував зміст протоколу.
Між тим, зазначаю що у відповідності до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи.
Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та не є розглядом справи в розумінні статей 221, 279 КУпАП.
Так, в суді при розгляді даної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, він не був позбавлений права на захист, та при розгляді справи міг користуватись юридичною допомогою адвоката.
Відтак, протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст. 254, 256 КУпАП, та доданий до нього відеозапис, є належними та допустимими доказами.
Інші доводи ОСОБА_1 не спростовують висновків про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені під час судового розгляду.
Під час розгляду справи не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що працівники поліції були упереджені при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Істотних порушень співробітниками патрульної поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не встановлено.
Наведені вище докази, досліджені судом, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, ухвалюючи дане судове рішення, суд керується також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п.58) суд наголошує, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило