308/21441/23
07.03.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із ВП№1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №341910 від 22.10.2023 року вбачається, що 22.10.2023 року о 18 год. 32 хв. водій керуючи тз в с. Баранинці, вул. Гагаріна, 89 в стані алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, зі згоди встановленим законом порядку водій проходив тест на драгер на місці з результатом 2,07 ‰ висновок №57 від 22.10.2023, чим порушив вимоги п. 2.9 а , за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав що заперечує проти результатів проходження огляду, зазначив, що приймає лікарські засоби, оскільки хворіє. У судовому засіданні ОСОБА_1 , надав лікарські виписки, на підтвердження у нього сердечної хвороби, а також інструкції до медичних препаратів, які йому призначені та які він приймає.
ОСОБА_1 при розгляді справи просив врахувати подані ним докази та приєднати їх до матеріалів справи. Просив врахувати також, що він має ІІ групу інвалідності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За статтею 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
П. 2.9. а ПДР України передбачена заборона керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП особа несе відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП передбачені розділом IX. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103.
Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
У разі проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським, результати огляду зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів, а саме акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також результатів тестування на стан алкогольного сп'яніння, з використанням спеціальних технічних засобів - приладу Alcotester Drager 6810 тест №57 від 22.10.2023 результат огляду позитивний: 2,07 проміле.
У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та в чеку за результатами сп'яніння спеціального технічного засобу міститься підпис ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять відомостей про заперечення ОСОБА_1 з результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинці, та його бажання пройти огляд у лікаря нарколога.
Окрім того у судовому засіданні ОСОБА_1 , так само не заперечував проти результатів проходження огляду. Разом із тим, зазначав, що вживає спиртовмісні лікарські препарати.
Зі змісту дослідженого в судовому засіданні відеозапису з боді-камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 , повідомлено, що чути запах алкоголю, запропоновано пройти огляд на місці або у лікаря нарколога. Він зазначає, що йому все одно, та проходить огляду на місці за допомогою спеціального технічного засобу Drаger, за результатами проходження огляду результат показав 2.07 проміле.
ОСОБА_1 зазначає, що вживає спиртовмісні ліки. Працівниками поліції йому роз'яснено, що є препарати в інструкції яких вказано на те, що в разі їх вживання за кермо категорично забороняється, ліки на спиртній постанові забороняється вживати перед керуванням.
При розгляді справи оглянуто лікарські виписки, в яких вказано про наявність у ОСОБА_1 хвороби серця, а також вказані показання для лікування. Окрім того, оглянуті інструкції препаратів, які приймає ОСОБА_1 та надав для приєднання до матеріалів справи.
Так у інструкції: кардіовіол вказано, що до складу препарату входить етанол, та що у період застосування препарату слід утриматись від керування автотранспортом….; геровітал - до складу препарату входить спирт, трикардит - серцеві каплі, містять етанол, у період застосування препарату слід утримуватися від керування автотранспортом…, фітосед - препарат містить у складі етанол, препарат не слід призначати водіям …
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо доводів ОСОБА_1 , про те, що він не вживав алкогольні напої, а позитивний результат алкотестеру пов'язаний із тим, що він вживає лікарські препарати, суд зазначає наступне.
Разом із тим варто зауважити, що результат проходження тесту за допомогою алкотестеру Драгер становить 2,07 проміле. ОСОБА_1 , проти результатів огляду не заперечив, огляд у лікаря нарколога не проходив. Окрім того, вживання лікарських препаратів, на чому наполягає ОСОБА_1 , до такого стану, що викликало алкогольне сп'яніння, та в подальшому свідоме керування транспортним засобом в такому стані, може свідчити лише про нехтування ним, встановленими правилами, та не спростовує факту порушення встановлених законом норм, що тягне за собою адміністративну відповідальність.
При розгляді справи досліджено всі докази наявні в матеріалах справи та взято до уваги доводи ОСОБА_1 , разом із тим, жодних лікарських висновків на підтвердження доводів ОСОБА_1 щодо того, що результат проходження огляду на стан сп'яніння може бути позитивним у зв'язку з вживанням ОСОБА_1 саме вказаних лікарських препаратів, до матеріалів справи не надано.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії; актом та чеком за результатами проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейського (DVD-додано до матеріалів справи).
Вищенаведені докази є належними та допустимими в процесі доказування, оскільки такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.
Таким чином за результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративної відповідальності дослідивши докази, оцінивши їх в сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що відповідно п.28 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким передбачено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Також, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи та наслідки, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та відповідно до вимог ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за вчинення адмінправопорушення, а отже суд приходить до висновку про необхідність накладення на гр. ОСОБА_1 , адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням вище перелічених обставин, доцільним буде обрати стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки такий не є у приватній власності порушника.
Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош