Справа № 308/3074/24
1-кс/308/1207/24
27 лютого 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024071030000569, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.02.2024 року, за ч. 3 ст. 289 КК України, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, офіційно ніде не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, -
Із клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 вбачається , що у невстановлений органом досудового розслідування час, однак не пізніше 01.02.2024 року, ОСОБА_8 , вступив в злочинну змову з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для здійснення незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Range Rover» моделі «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_1 , який був залишений потерпілим ОСОБА_10 на зберігання з 15 вересня 2023 року на відкритій ділянці місцевості, а саме біля адреси: Закарпатська область, м. Ужгород, Слов'янська Набережна, 1 А.
01 лютого 2024 року о 21 годині 55 хвилин ОСОБА_8 , в якості водія на автомобілі марки «BMW» моделі «X5», д.н.з. НОМЕР_2 , з іменним номерним знаком «YOSYA» та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості водія на автомобілі марки «Аudi А6» д.н.з. НОМЕР_3 , прибули до адреси: Закарпатська область, м. Ужгород, Слов'янська Набережна, 1 А з метою підготовки до вчинення злочину. В наступному, ОСОБА_4 разом із предметом схожим на акумуляторну батарею у руках підійшов до автомобіля марки «Range Rover» моделі «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_1 , та шляхом розбиття скла на задній лівій дверці за для не спрацювання сигналізації, проник в середину вказаного автомобіля, та здійснив підключення автомобільного акумулятора до предмету живлення, з метою заряджання акумуляторної батареї транспортного засобу з можливістю подальшого приведення в дію двигуна.
У подальшому, для продовження реалізації свого єдиного злочинного умислу, 02 лютого 2024 року о 12 годині 46 хвилин ОСОБА_9 на автомобілі марки «Аudi А3» д.н.з. НОМЕР_4 прибув до м. Ужгород, Закарпатської області. Після чого, пересів на заднє пасажирське сидіння у автомобіль марки «BMW» моделі «X5», д.н.з. НОМЕР_2 , з іменним номерним знаком «YOSYA», водієм якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які разом о 13 годині 01 хвилин прибули до місця вчинення правопорушення, тобто АДРЕСА_2 .
Так, 02 лютого 2024 року о 13 годині 01 хвилині ОСОБА_9 використовуючи дублікат ключа запалювання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч волі власника автомобіля марки «Range Rover» моделі «Land Rover" д.н.з. НОМЕР_1 , розуміючи, що за їхніми діями потерпілий ОСОБА_10 не спостерігає, відкрив водійські дверцята вказаного автомобіля та проник всередину вказаного авто, після чого, привів в дію двигун автомобіля, та керуючи ним, незаконно заволодів транспортним засобом та поїхав з місця події.
Після чого, 25 лютого 2024 року, приблизно о 18 годині 30 годині
ОСОБА_8 , попередньо домовившись разом із ОСОБА_4 прибули в
м. Перечин, Ужгородського району, Закарпатської області, а саме до подвір'я багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 , де попередньо,
ОСОБА_9 залишив припаркований транспортний засіб «Range Rover» моделі «Land Rover" д.н.з. НОМЕР_1 , де ОСОБА_8 використовуючи дублікат ключа запалювання, відчинив водійські дверцята викраденого транспортного засобу, та сів в салон автомобіля після чого ОСОБА_4 і ОСОБА_8 були затримані працівниками поліції на місці події.
Тим самим , завдавши потерпілому матеріальну шкоду на суму, що встановлюється, однак, згідно відкритих джерел, в тому числі інтернет ресурсів, не становить менше 250 неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
В порядку ст. 208 КПК України, 25.02.2024 підозрюваного ОСОБА_4 , було затримано за підозрою у вчиненні злочину , та поміщено до ІТТ №2 в м. Мукачево.
26.02.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Обґрунтовуючи клопотання в частині неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчий у клопотанні вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не надається можливим.
Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 , ніде не працює, а від так його майновий стан залишається незадовільним, останній вчинив злочин з корисливою метою, тому відносно нього не представляється можливим обрати запобіжний захід у вигляді застави.
Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки останній вчинив особливо тяжкий злочин, та розуміючи невідворотність призначення йому покарання терміном від 8 до 12 років позбавлення волі ОСОБА_4 може переховуватись від слідства і суду.
Також слідчий у клопотанні вказує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового слідства, слідства, зокрема це підтверджується тим, що він вчинив злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, та останній відомі прізвища та адреса проживання потерпілого, свідків та інших підозрюваних, а тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися зі потерпілим, свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження.
З урахуванням наведеного слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці (в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_11 клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження. Зазначив, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Вважає, що більш м'який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого через його необґрунтованість. Зокрема зазначив, що підозрюваний не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Просив обрати менш суворий запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Підозрюваний одружений, дружина вагітна, раніше не судимий, а тому вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави, який не буде надмірним для підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Пояснив суду, що 25.02.2024року він на прохання свого тестя ОСОБА_8 поіхав разом з іншими незнайомими йому особами на таксі до смт.Перечин, придбавши по дорозі миючі засоби , з метою прибрати та вимити транспортний засіб
«Range Rover» моделі «Land Rover" , яий знаходився на парковці в смт Перечин, де в подальшому він був затриманий працівниками поліції. Пояснити, хто власник та яким чином вказний автомобіль «Range Rover» моделі «Land Rover" опинився в м.Перечин йому невідомо, та більше нічого повідомити суду не має змоги.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030000569 від 18.02.2024 року, в ході якого досліджуються обставини незаконного заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 25 лютого 2024 року ОСОБА_4 був затриманий працівниками СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області 25 лютого 2024 року о 20 год. 07 хв. в порядку ст. 208 КПК України. Підставою затримання зазначено - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
26 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вивчивши матеріали клопотання, зокрема дослідивши долучені: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.02.2024 року; протокол огляду місця події від 17.02.2024 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 23.02.2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 19.02.2024 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідком від 19.02.2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 18.02.2024 року; протокол обшуку за місцем проживання підозрюваного від 25.02.2024 року; протокол затримання особи ОСОБА_9 від 26.02.2024 року; протоколом огляду місця події від 25.02.2024 року; протоколом затримання особи ОСОБА_4 від 25.02.2024 року; протокол затримання особи ОСОБА_8 від 25.02.2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 26.02.2024 року; протокол огляду предмета (відеозапису) від 21.02.2024 року; протокол огляду предмета (відеозапису) від 21.02.2024 року; протокол огляду предмета (відеозапису) від 21.02.2024 року; аналітичну довідку, підготовлену відділом кримінального аналізу ГУ НП в Закарпатській області, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у поданому до суду клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи наведене вище та те, що слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України.
Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку яке може загрожувати ОСОБА_4 особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, експерта, з метою зміни їх показів вигідних для нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують наведний вище ризик.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що останній має постійне місце проживання, одружений.
Проте, досліджені докази не свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.
Окрім цього, враховуючи сукупність наведених вище обставин, особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою., слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного ОСОБА_4 , а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчим суддею приймається до уваги, як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисного злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, офіційно ніде не працює, раніше не судимого.
За наведених вище обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600,00 (шістсот п"ять тисяч шістсот) гривень, в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - Закарпатська область, м. Ужгород, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024071030000569, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.02.2024 року, за ч. 3 ст. 289 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, офіційно ніде не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання з 20 год. 07 хв. 25 лютого 2024 року.
Встановити строк дії ухвали до 23 квітня 2024 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600,00 (шістсот п"ять тисяч шістсот) гривень (200х3028).
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - Закарпатська область, м. Ужгород, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 квітня 2024 року включно.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Час та дата складання повного тексту ухвали 01.03.2024 року о 16 год. 45 хв..
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1