Справа №127/6596/24
Провадження №1-кп/127/183/24
11 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косаківка, Липовецького району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024020010000097 від 23.01.2024, -
ОСОБА_4 , 15.01.2024 близько 08:00 год., перебуваючи на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, через незачинені двері проник на територію вищевказаного домоволодіння та викрав драбину на п'ять щаблів з гумовими килимками марки «Технолог» і велосипед марки «ARDIS» моделі «Star 20”», які належать ОСОБА_5 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Згідно висновку експерта ринкова вартість наданої на дослідження драбини на п'ять щаблів з гумовими килимками марки «Технолог», бувшої у використані, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 15.01.2024, складала 661,25 грн. Ринкова вартість наданого на дослідження велосипеду марки «ARDIS» моделі «Star 20”», бувшого у використані, станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 15.01.2024, складала 1735,20 грн.
Вказаними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 2396,45 грн.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що певний проміжок часу працював у потерпілої та п'ятнадцятого числа прийшов до неї за розрахунком за виконані ним роботи, однак вона не розрахувалась, тому він взяв драбину та велосипед у потерпілої та забрав їх до свого домоволодіння. В подальшому, після розрахунку з ним, він мав намір повернути майно потерпілій, однак до нього прийшли працівники поліції, яким він добровільно видав викрадені речі. Також, зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється, про вчинене шкодує, завдану потерпілій шкоду відшкодував, більше такого не повториться, просив суд суворого його не карати та не позбавляти волі.
Зважаючи на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, дослідження витягу з кримінального провадження №12024020010000097 від 23.01.2024 (т.1 а.с. 19), протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.01.2024 (т.1 а.с. 20, 21), постанови про визнання предмету речовим доказом від 23.01.2024 (т.1 а.с. 22, 23), ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про накладення арешту від 29.01.2024 (т.1 а.с. 24), висновку судової товарознавчої експертизи №394/24/-21 від 29.01.2024 (т.1 а.с. 26-30), суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Суд зважає на те, що обвинувачений раніше не судимий (т.1 а.с. 33), перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні №12 з 16.05.2002 по 20.05.2002 з діагнозом: «Гостра реакція на стрес» (т.1 а.с. 34), знаходиться під диспансерним наркологічним спостереженням з 08.05.2019 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю (т.1 а.с. 35), за місцем проживання характеризується негативно (т.1 а.с. 36).
Обставинами що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заданого збитку.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував шкоду, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк, визначений в межах санкції передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог, передбачених ст. 69-1 КК України.
При цьому враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вину визнав, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих обставин, добровільне відшкодування завданої потерпілій шкоди, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання та про можливість звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме такий вид покарання буде відповідати інтересам суспільства на даний час.
Початок відбування покарання у виді іспитового строку обвинуваченому рахувати з дати ухвалення вироку.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судової експертизи (т.1 а.с. 31), оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.
Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 63, 65-67, 69-1, 75, 76, 185 КК України, ст. ст. 100, 124, 126, 174, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69-1 КК України призначити йому покарання, у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Початок відбування покарання у виді іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дати ухвалення вироку, тобто з 11.03.2024.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна процесуальні витрати в сумі 1893,20 грн. у відшкодування вартості проведеного криміналістичного дослідження в кримінальному провадженні.
Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області №127/2498/24 від 29.01.2024 - скасувати.
Речові докази в кримінальному провадженні №12024020010000097, а саме: драбину розкидну червоного кольору, дитячий велосипед «ARDIS», які передані на зберігання до камери речових доказів Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили - повернути власнику ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1