Справа № 203/4819/23
Провадження 2/127/28/24
05 березня 2024 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 203/4819/23 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позов мотивований тим, що відповідач звернулась в АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 21.10.2016 року.
При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача www.privatbank.ua, що діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, а зараз діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, опублікувавши Умови та правила надання банківських послуг, які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір, що укладений між сторонами, є змішаним, містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
За бажанням відповідача їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт в розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 28 000 грн. згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Відповідач не виконала умови договору щодо повернення використаного кредитного ліміту та сплати відсотків за користування кредитним лімітом, тому банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору відповідач при укладенні договору надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його зміну за рішенням та ініціативою банку.
ОСОБА_1 використала кредитні кошти, але не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання і не погасила борг, тому станом на 18.02.2023 року заборгованість відповідача перед банком становить 31 933,13 грн.
Дана сума складається з: заборгованості за тілом кредиту - 26 075,84 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 5 857,29 грн.
На підставі ст.ст. 526, 629, 1050, 1054 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.10.2016 року станом на 18.02.2023 року в загальній сумі 31 933, 13 грн. та судові витрати.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» - Кіріченко В.М. в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 4).
Представник відповідача - адвокат Дмитришина Т.І. в судовому засіданні позов не визнала. Підтримала відзив на позов (а.с. 151-154). Суду пояснила, що дійсно, між банком та відповідачем був укладений договір № б/н про надання банківських послуг, що підтверджено її підписом у заяві. 28.06.2022 року о 12.31 год. невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами відповідача в розмірі 26 000 грн. Вона отримала повідомлення на телефон про списання коштів з рахунку, але в цей час була на роботі і ніякі дії з карткою не проводила. Вона одразу почала телефонувати на гарячу лінію банку за номером 3700 з метою блокування карткового рахунку, однак протягом 30 хвилин менеджер банку не відповідав. Лише з іншого номера змогла зателефонувати в службу підтримки і вказати, щоб заблокували картку, але списання вже відбулось. Одразу викликала поліцію і подала заяву про неправомірне заволодіння її коштами. Розпочато кримінальне провадження № 12022025040000179 за ст. 190 КК України. Також подала відповідну заяву в КБ «ПриватБанк». Зазначила, що незадовго до списання коштів банк без її згоди збільшив кредитний ліміт. Жодних кодів, паролів, підтверджень про списання коштів не надавала, інформацію про картковий рахунок не надавала, за посиланням на інші сайти не переходила і своїми діями не сприяла заволодінню коштами. Таким чином, оскільки банком не було доведено, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, позов задоволенню не підлягає.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, підтримала пояснення представника. Суду пояснила, що вона не надавала згоди на збільшення кредитного ліміту і на списання кредитного ліміту в розмірі 26 000 грн. ЇЇ вини у шахрайському заволодінні коштів з її карткового рахунку немає, своїми діями вона не сприяла втраті кредитних коштів. Про вчинення злочину одразу повідомила банк, звернулась до поліції, відкрите кримінальне провадження. Просила відмовити в задоволенні позову, оскільки вона не користувалась кредитними коштами.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулась в АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 21.10.2016 року.
При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача www.privatbank.ua, що діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, а зараз діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, опублікувавши Умови та правила надання банківських послуг, які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір, що укладений між сторонами є змішаним, містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
За бажанням відповідача їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт в розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору відповідач при укладенні договору надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки збільшення кредитного ліміту відбулось 26.12.2021 року до 28 000 грн. (а.с. 13).
Згідно виписки за договором АТ КБ «ПриватБанк» по картці/рахунку ОСОБА_1 , 28.06.2022 року з її карткового рахунку НОМЕР_1 здійснено переказ на суму 26 000 грн. за транзакцією разом із комісією в сумі 1 000 грн. (а.с. 97-108).
До 01.02.2023 року з цієї ж картки здійснювалось списання відсотків за використання кредитного ліміту.
Таким чином, ОСОБА_1 використала кредитні кошти, але не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання і не погасила борг, тому станом на 18.02.2023 року за тілом кредиту та відсотками виникла заборгованість.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України, зокрема, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н від 21.10.2016 року станом на 18.02.2023 року становить 31 933,13 грн.
Дана сума складається з: заборгованості за тілом кредиту - 26 075, 84 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 5 857, 29 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, тому загальна сума боргу - 31 933, 13 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь банку.
Заперечення відповідача з приводу використання кредитних коштів, стягнення заборгованості, а також твердження про вчинення відносно неї шахрайських дій із заволодіння коштами, жодним належним і допустимим доказом не доведено.
Лише сам факт внесення до ЄРДР повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та розпочате кримінальне провадження № 12022025040000179 за ст. 190 КК України щодо невідомої особи, яка 28.06.2022 року о 12.31 год. шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами (а.с. 157) не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку повернути кредитні кошти та сплатити відсотки.
Інших належних і допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин і неправомірного списання коштів відповідач не надала.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 684 грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням від 29.08.2023 року (а.с. 109).
Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_3 , МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.10.2016 року станом на 18.02.2023 року в загальній сумі 31 933 (тридцять одна тисяча дев'ятсот тридцять три) грн. 13 коп. та судові витрати: судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 11 березня 2024 року.
Суддя: