Справа № 127/6814/24
Провадження № 1-кс/127/3030/24
Іменем України
01 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000502 від 23.06.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, в ході здійснення якого, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000502 від 23.06.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що державне підприємство «Дослідне господарство «Корделівське» Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497644, юридична адреса: Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул. Перемоги, 1) діє на підставі Статуту затвердженого президентом НААН України ОСОБА_6 від 26.03.2018.
Відповідно до наказу НААН України від 1.09.2021 №342-к на посаду директора ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН призначено ОСОБА_5 .
Крім того, між президентом Національної академії аграрних наук України ОСОБА_6 та ОСОБА_5 25.03.2021 укладено контракт, як з керівником підприємства, що є у державній власності.
Відповідно до вказаного контракту, керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна.
Отже, в силу наданих повноважень ОСОБА_5 займаючи посаду директора ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН був наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, та відповідно до ст. 18 Кримінального кодексу України являвся службовою особою.
Водночас, у січні 2023 року у ОСОБА_5 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел на розтрату ввіреного йому майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, усвідомлюючи обсяг офіційно наданих йому за посадою службових повноважень, останній розробив злочинний план послідовних умисних дій щодо підготовки до вчинення злочину, направленого на розтрату зібраного урожаю з полів ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН, а саме реалізацію товару за заниженою вартістю.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 в січні 2023 року, будучи службовою особою, усвідомлюючи, що до його службових обов'язків віднесено укладання господарських договорів, розпорядження майном та коштами Підприємства, перебуваючи на робочому місці у приміщенні ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с. Корделівка, вул. Перемоги, 1, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи неправдивий характер тих відомостей, що будуть вноситися до договорів, за попередньою змовою із бухгалтером ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН ОСОБА_7 , з якою перебуває у трудових та дружніх відносинах, налагодили протиправний механізм реалізації сільськогосподарської продукції за заниженими цінами.
Реалізуючи свій злочинний план, направлений на розтрату майна, ОСОБА_5 , у продовж 2023 року надав усні вказівки головному бухгалтеру ОСОБА_7 готувати договори та видаткові накладні для реалізації зернової продукції за заниженими цінами, що є нижчими за середньо ринкові.
Таким чином, діями ОСОБА_5 та ОСОБА_7 державному підприємству завдано збитків на суму 4 014 115,08 грн., яка більше, ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та становить особливо великі розміри.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу НААН України від 30.08.2023 №242-к ОСОБА_5 звільнено з посади директора ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН та переведено на посаду головного інженера вказаного підприємства.
Водночас, відповідно до наказу НААН України від 04.09.2023 №249-к обов'язки директора ДП «ДГ «Корделівське» ІК НААН призначено ОСОБА_8 .
Однак, ОСОБА_5 не бажаючи припиняти свою злочинну діяльність, пов'язану з розтратою майна, що належить державному підприємству, не маючи можливості самостійно розпоряджатись його майном, маючи власний досвід реалізації державного майна за заниженою вартістю, вирішив залучити до вчинення злочину ОСОБА_8 .
З метою подальшої незаконної реалізації зернової продукції державного підприємства ОСОБА_9 довів ОСОБА_8 раніше розроблений план дій та залучив його як співвиконавця.
Надалі, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , будучи ознайомленими з наказом НААН України від 29.06.2023 №56 про реалізацію зерна за цінами, що формуються відповідно до умов ринкової кон'юнктури, але не нижчими, що складаються в регіональних біржах на момент реалізації зерна, почали діяти у складі організованої злочинної групи.
Усі учасники організованої групи діяли спільно і узгоджено, у відповідності до розподілених ролей, згідно з покладеними на кожного функціями.
Організована та очолювана ОСОБА_5 злочинна група характеризувалась наявністю співвиконавців, розробленого єдиного плану вчинення злочинів, відомого всім учасникам групи, стійкими зв'язками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення плану на розтрату майна державного підприємства.
Як організатор та керівник організованої групи ОСОБА_5 , здійснював пошук покупців товару та узгоджував цінову політику товару на дату укладання договору, контролював дії та діяльністю інших учасників групи.
ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_8 готувала проекти договорів постачання/купівлі-продажу, специфікацій, видаткових накладних, достовірно знаючи про те, що вказана ціна за 1 тону урожаю є значно меншою середньої ціни на ринку на дату укладання правочинів.
ОСОБА_8 сприяв учиненню злочину та разом із ОСОБА_5 здійснював пошук покупців товару, узгоджував із покупцями дати, об'єми та терміни поставки товару, підписував сформовані ОСОБА_7 договори постачання/купівлі-продажу, специфікації, видаткові накладні.
Як наслідок злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які діяли у складі організованої групи державному підприємству завдано збитків на суму 1 636 385,54 гривень, яка більше, ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та становить особливо великі розміри.
Вище викладені обставини підтверджуються висновками судових економічних експертиз, а саме: № СЕ-19/102-24/583-ЕК від 26.01.2024, № СЕ-19/102-24/584-ЕК від 31.01.2024, № СЕ-19/102-24/1737-ЕК від 02.02.2024, №СЕ-19/102-24/585-ЕК від 08.02.2024, № СЕ-19/102-24/2473-ЕК від 15.02.2024, №СЕ-19/102-24/2621-ЕК від 26.02.2024.
28 лютого 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191 КК України
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушент, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтована.
Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначається про те, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, санкцією 5 ст. 191 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №264145159 від 01.02.2024 та №368056365 від 01.03.2024 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) являється власником:
- житлового будинку загальною площею 185,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки з кадастровим номером 0521680600:04:002:0094 площею 2.2397 га за, адресою: Вінницька область, Калинівський район, с/р Глинська;
- земельної ділянки з кадастровим номером 0521610100:01:068:0136 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на житловий будинок загальною площею 185,2 кв.м., що розташований за адресою : АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 0521680600:04:002:0094 площею 2.2397 га за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с/р Глинська, земельну ділянку з кадастровим номером 0521610100:01:068:0136 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), необхідно накласти шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном, однак без позбавлення права його використання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на:
- житловий будинк загальною площею 185,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0521680600:04:002:0094 площею 2.2397 га, що розташована за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с/р Глинська;
- земельну ділянку з кадастровим номером 0521610100:01:068:0136 площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном, однак без позбавлення власників та користувачів права користування вказаним нерухомим майном.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: