08.03.2024 смт Тиврів 145/907/20
1-кп/145/16/2024
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03.12.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020320000216, відносно вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, уродженцем с.Урожайне Тиврівського району Вінницької області, жителем АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимим, востаннє 22.07.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;
18.04.2023 звільненим умовно-достроково відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області з невідбутим строком - 4 місяці 23 дні,
кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
26.11.2019, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи намір на крадіжку чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов на територію господарства ОСОБА_5 , що розташоване в АДРЕСА_1 , де навмисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, маючи єдиний намір і прагнення досягти кінцевої мети - викрадення чужого майна та збагачення за рахунок чужої власності, обертаючи його на свою користь, усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, викрав з кролятника одну кролицю віком 1 рік, вагою близько 3 кг, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №8000-8002/19-21 від 12.12.2019 складає 228,00 грн.
ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, повернувся до вказаного господарства, де навмисно, таємно, повторно здійснив крадіжку із кролятника одного кроля та однієї кролиці віком 1 рік, вагою близько 3 кг кожен, вартість яких згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 8000-8002/19-21 від 12.12.2019 складає 456,00 грн.
ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочині дії, знову повернувся до господарства ОСОБА_5 , звідки навмисно, таємно, повторно здійснив крадіжку двох кроленят віком 6 місяців, вагою 1,5 кг кожен, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 8000-8002/19-21 від 12.12.2019 складає 210,00 грн.
Після вчиненого ОСОБА_4 залишив місце злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 894 гривень 00 копійок.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.185 КК України визнав, розкаявся у вчиненому, визнав фактичні обставини справи.
Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
ОСОБА_4 дав показання, що дійсно 26.11.2019, в другій половині дня, зайшов на територію господарства сусідки ОСОБА_5 та викрав з кролятника одну кролицю, потім повернувся та викрав ще кролицю та кроля. Пізніше він знову повернувся до господарства ОСОБА_5 та забрав ще двох кроленят.У вчиненому кається.
Суд вважає показання обвинуваченого є достовірними, правдивими, належними та допустимими, оскільки вони не спростовуються, а навпаки підтверджуються іншими доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 повинен нести відповідальність за ч.2 ст.185 КК України, оскільки викрав чуже майно, кваліфікуючою ознакою крадіжки є повторність.
Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_4 (раніше неодноразово судимий: востаннє 22.07.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, 18.04.2023 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком - 4 місяці 23 дні, негативно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога), обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить визнання винуватості за вчинене суспільно небезпечне діяння, щире каяття; обставини, які обтяжують його відповідальність, до яких суд відносить рецидив злочинів.
Згідно положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті надати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст.ст.50, 65 КК України, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено до постановлення відносно нього вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2021, суд призначає йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 08.06.2021 по 25.11.2021, а також повністю зараховує відбуте покарання, призначене вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2021.
Суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертизи.
Керуючись ст. ст.349, 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2021 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання - 2 (два) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 08.06.2021 по 25.11.2021.
В строк відбування покарання повністю зарахувати відбуте покарання, призначене вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2021 року, яке вважати відбутим.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 471 (чотириста сімдесят одну) гривню 00 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_6